Мінеральна вода. Як правильно обрати
А чи завжди це відповідає дійсності, яка вода насправді корисна і для кого? Адже траплялося й таке, що неправильне вживання якісної мінеральної води з беззаперечними лікувальними властивостями призводило до утворення виразки шлунку. Тож розберемося, які вони бувають, мінеральні води.
Один з основних показників типу води – ступінь її мінералізації, або сумарний вміст мінеральних солей. Залежно від ступеня мінералізації, наявності специфічних (біологічно-активних) компонентів і призначення мінеральні води поділяють на: столові, лікувально-столові й лікувальні води.
Мінералізація столових не перевищує 1 грама на літр (г/л). Столова вода не має жодного оздоровчого ефекту для організму, але чудово вгамовує спрагу. На її основі можна готувати їжу.
Лікувально-столові – це води із загальною мінералізацією від 1 до 8 г/л. Їх використовують як для оздоровлення, так і як столові напої (звідки і пішла їх назва). Але перед їх уживанням доцільно порадитися з лікарем, чи можна вам вживати саме цей вид води.
Лікувальні води – це води з високим ступенем мінералізації, 8 г/л і більше, або з підвищеним вмістом активних мікроелементів. Ці води мають активний лікувальних ефект і застосовуються тільки (підкреслюємо – тільки!) за призначенням лікаря.
Крім того, залежно від хімічного складу, мінеральні води діляться на три великі класи: гідрокарбонатні, сульфатні і хлоридні. Кожен клас, у свою чергу, залежно від вмісту тих чи інших мінеральних речовин, ділять ще на три групи: кальцієву, магнієву і натрієву.
Хлоридні води стимулюють обмінні процеси в організмі, покращують роботу шлунка, підшлункової залози, тонкого кишківника. Хлоридні води мають жовчогінну дію і застосовуються при розладах травної системи. Вони підвищують кислотність шлункового соку, що дозволяє здійснювати профілактику й лікування багатьох захворювань, що виникли через знижену кислотність (яка, до речі, підвищує ризик розвитку онкологічних хвороб).
Гідрокарбонатні води знижують кислотність і секрецію шлункового соку, сприяють видаленню із шлунка, сечових шляхів і органів дихання слизу. Їх застосовують для лікування сечокам’яної хвороби, хронічного гастриту, захворювань шлунка і дванадцятиперстної кишки, що супроводжуються підвищеною кислотністю.
Сульфатні води містять іони сульфатів, які утворюють солі. Ці солі майже не всмоктуються кишківником і мають проносну дію. Вживання цих вод сприяє активізації окислювальних процесів в організмі, покращує жовчовиділення і попереджає каменеутворення. Таку воду застосовують при захворюванні жовчних шляхів, цукровому діабеті, ожирінні. Але не рекомендується її пити при коліті й вагітності.
До якої гідрохімічної групи належить мінеральна вода, а також її хімічний склад, обов’язково має бути зазначено на етикетці – це вимоги державних стандартів.
Ольга Громова, матеріал з газети "Слобідський край" №83 від 17.07.2013