Салатик з підвіконня. Час сіятися
Вихід – вирощувати все на підвіконні.
Кращі друзі кулінара
Що стосується городництва закритого ґрунту (а наш маленький городик на підвіконні належить саме до цієї категорії агрономії), то в цій царині працює чимало чудових агрономів. Звичайно, основна частина наукових праць присвячена промисловому виробництву, але й для домашніх городників знайдеться чимало корисного. Ну й про народний досвід не забудемо.
Отже, перше, про що нам варто подбати – з’ясувати, що саме ми можемо посадити на підвіконні, так, щоб з цього був зиск. Звісно, це ті багаторічні рослини, які вже ростуть на нашому звичайному городі. Передусім це петрушка літнього посіву. Якщо ви подбали про літній посів, то на поточний момент ваша петрушка має бути у розквіті своєї вегетації. Також чудовим матеріалом для підвіконного городу є м’ята, яка також ще вегетує. Її можна просто пересадити з вулиці до хати. Варто лише не затягувати цей процес до перших заморозків. У нашій смузі це приблизно перша декада жовтня.
Крім уже названих, до кімнат можна занести чабер і базилік. Базилік також чудовий тим, що практично не хворіє й не має шкідників, тож його можна вирощувати абсолютно екологічно. Можна поекспериментувати і пересадити у горщики й інші пряні та зелені овочі, які вегетують після літнього посіву. Але це лише в тому випадку, якщо у вас достатньо для цього площі.
Що важливо пам’ятати: переїзд для зелених овочів повинен бути мінімально стресовим. Це вигідно й для городників, адже можна задіяти несприятливе для вирощування інших культур північне підвіконня й не потрібно ламати голову над освітленням. У прохолоді й звичній для них тривалості дня рослинки почуватимуться цілковито комфортно.
Але для того, щоб отримати насправді різноманітний врожай, цього замало.
Мала осіння посівна
Чудова новина для овочівників-любителів: значну кількість зелених листових і пряних культур можна також сіяти під зиму у захищений ґрунт. Найбільш зручний овоч – крес-салат. Він також і один з найбільш скоростиглих. Урожай можна збирати вже через пару тижнів після посадки! А ще крес-салат невибагливий до світла й умов вирощування. Його можна посадити навіть у звичайну пластикову пляшку і він буде рости.
Також добре росте у підвіконних умовах рукола, аніс, кервель, коріандр, кмин, зелена цибуля, фенхель, кріп.
Для кропу достатньо 3–5 градусів тепла, але він потребує регулярного поливу, й головне – перед посадкою насіння потрібно замочити. Взагалі це дуже важливий момент, адже багато культур не проростають саме тому, що городники-початківці нехтують процедурою підготовки насіння. Як саме це робити, можна дізнатися зі спеціальної літератури. А стосовно кропу, технологія така: за 2-3 дні до посіву насіння намочують, міняючи воду 3-4 рази на день. І ще – щоб рослини росли пухнастими, а не тяглися як бідні родичі до сонця, підвіконня з кропом краще підсвітлювати так, щоб довжина світового дня коливалася в межах 10–12 годин.
І ще трішечки порад від науковців.
– Найвищу врожайність капусти пекінської та салату можна отримати від сівби у жовтні та лютому – березні, а кропу – у лютому – березні, – рекомендує кандидат сільськогосподарських наук Валентина Гаврилюк. – Строки садіння цибулі ріпчастої та діаметр садивного матеріалу впливають на врожайність зеленого пера. Найвищу врожайність у наших дослідах було одержано від цибулин середнього розміру (3–4 см). Продуктивність рослин петрушки під час вигонки зелені у несезонний період у спорудах закритого ґрунту залежить від строків висаджування та маси коренеплодів. Найвища врожайність – у коренеплодів масою 60–70 г».
Цю думку науковця варто враховувати, відбираючи посівний матеріал для свого городика.
У що і як садити?
Посуд має бути широким і неглибоким, з дренажними отворами, щоб уникнути застою води. На дно обов’язково потрібно насипати дренаж – керамзит, черепки, крупний пісок. Варто пам’ятати: висаджені у керамічний посуд рослини потрібно поливати частіше, аніж ті, що ростуть у пластиковому. Ґрунт початківцям найкраще купити у крамниці. Адже разом зі звичайним, з городу, ви гарантовано занесете й збудників хвороб і шкідників.
Артем Богдан, матеріал з газети "Слобідський край" №116 від 27.09.2014