Всюдисуща медицина: які госпітальні округи пропонують на Харківщині

06.08.2017 14:57 Суспільство
Фото з соцмереж Фото з соцмереж
Навколо реформування вторинного рівня медицини уже півроку точаться дискусії. А все після того, як МОЗ запропонувало план, за яким усю територію Харківщини обслуговуватимуть лише чотири госпітальні округи.

Проте, за словами харківських фахівців, для повноцінного забезпечення медичними послугами жителів області необхідно щонайменше сім округів.

Від протестів до обговорень

Медична реформа вторинного рівня стосується багатопрофільної та стаціонарної медичної допомоги та передбачає утворення медичних округів. За дорученням Кабінету Міністрів України до 1 вересня 2017 року кожен регіон має змогу подати пропозиції по схемам формування госпітальних округів.

- Пропозиції з районів, бачення обласних фахівців, депутатів, громадських діячів акумульовані робочою групою, - зазначив під час чергових зборів Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області, що проходили 2 серпня у Вовчанському районі Президент Асоціації, голова Харківської обласної ради Сергій Чернов. - Ми напрацьовуємо власну оптимальну модель, яка дозволить зберегти чинну мережу і виконати головну вимогу реформи, яка полягає у поліпшенні медичного обслуговування. Наше завдання – вдосконалити лікарні: поліпшити обладнання та устаткування, зміцнити кадровий потенціал.

Нагадаємо, ще в лютому цього року Міністерство охорони здоров’я представило своє бачення створення округів. Згідно з цією схемою, у межах Харківської області мало утворитися чотири госпітальні округи.
– Ми були не згодні з цією кількістю, адже при створенні округу необхідно враховувати чимало факторів: це і дорожнє сполучення, і щоб усі жителі округу мали рівноправну можливість за 60 хвилин доїхати до лікарні інтенсивного лікування, а лікарі – до свого робочого місця, –  зазначив радник заступника голови Харківської обласної державної адмініст­рації Олександр Галацан.

Крім цього, урядова постанова, яка пояснювала саме поняття «госпітальний округ», а також стосувалася деталей та умов їх створення, викликала дуже багато питань, каже радник. Приміром, згідно з документом, госпітальний округ – це функціональне об’єднання закладів охорони здоров’я другого рівня медичної допомоги, які функціонують на певній території та забезпечують медичним обслуговуванням населення, що проживає на цій території.

– Тобто виходить, що лікарня інтенсивної терапії може обслуговувати тільки жителів тієї території, які входять до її округу, – зазначив радник. – А як бути тоді із притрасовими лікарнями? Окрім цього питання, виникло багато інших гострих заперечень, які навіть спричинили протести серед населення. Прик­лад тому – перекриття дороги державного значення у Люботині.

Нагадаємо, з початком обговорення медреформи в місті Люботин були протести. Так, за первинною схемою МОЗу передбачалося, що Люботин увійде в госпітальний округ з центральною лікарнею інтенсивного лікування в Мерефі, відповідно в жодній із медустанов міста лікарні інтенсивного лікування не буде. Це обурило місцевих жителів, адже їм довелося б їздити в лікарню Мерефи, з якої немає прямого транспортного сполучення. Лікарі побоювалися, що через зменшення навантаження незабаром люботинські поліклініки б закрили. Тому 29 січня близько 300 люботинців зібралися на віче, а 5 лютого на знак протесту перекривали дорогу.

– Хоча у Люботині лікарня має притрасове значення, тому ще тоді ми зрозуміли, що користуватися цим порядком ніяк не можна, – додав Олександр Галацан.

За його словами, ці та інші питання обласна рада і обласна державна адміністрація з’ясовували у Міністерстві, особисто спілкуючись із заступником міністра охорони здоров’я, що в результаті допомогло зважено підій­ти до формування округів у регіоні.
Загалом, за словами заступника голови ХОДА Михайла Черняка, така ситуація трапилася через необізнаність самих жителів міста.
– Ситуація у Люботині сталася через те, що люди не володіли інформацією. Тому ми виважено та збалансовано працювали над доцільною схемою формування госпітальних округів, враховуючи всі моменти, – додав Михайло Черняк.

Складна формула «вторинки»

Тому спільним розпоряд­женням Харківської ОДА та обласної ради 23 березня на Харківщині було створено робочу групу, яка почала збирати з районів пропозиції. Таких пропозицій надійшло близько двадцяти, і на їх основі в області напрацювали своє бачення щодо формування госпітальних округів.

– Але найголовніше – ми намагалися створити таку схему, де б у кожному окрузі була приблизно однакова кількість населення, – розповів Олександр Галацан. – Також важливо, що будь-яка людина, яка проживає в межах одного округу, може звернутися за допомогою до іншого.
За його словами, особливо це стосується таких закладів, як Валківська, Ізюмська, Куп’янська, Балаклійська, Чугуївська ЦРЛ та інші, де сьогодні безкінечно обслуговують осіб, які, приміром, постраждали від ДТП, та витрачають величезні кошти.

– І не обов’язково пацієнтами цих лікарень є винятково населення району, де вона розташована. Тому обмежуватися тим, що округ буде обслуговувати тільки своїх жителів, це неправильно, – зазначив радник.

Також він додав, що коли медичні нововведення запрацюють, величезна роль у роботі округів залежатиме від сільських, селищних та міських рад, які мають створити необхідні умови для функціонування закладів охорони здоров’я, які обслуговують їх населення.
У державному бюджеті 2018-го або наступного – 2019 – року законом не передбачена медична субвенція. Тому «первинка» фінансуватиметься окремим механізмом.

– А вторинна ланка, де і будуть створені госпітальні округи, буде фінансуватися приблиз­но на 50–55 % від потреби через Національну агенцію охорони здоров’я, представницт­во якої буде створюватися в кожній області, а решту коштів повинні будуть забезпечувати органи місцевого самоврядування, – зазначив Олександр Галацан.

Також він нагадав, що згідно з прийнятим Верховною Радою нещодавно Законом про автономізацію закладів охорони здоров’я, всі лікарні впродовж певного часу повинні стати комунальними неприбутковими організаціями.
– Це дозволяє лікарням отримувати і бюджетні, і позабюд­жетні кошти, і фінансування від місцевих бюджетів, – додав радник. – Більш того, коли ми створювали модель госпітальних округів, ми намагалися вибудувати цю схему, приблизно вирахувавши економічне становище кожного органу місцевого самоврядування. Дуже важливим є те, щоб усі вони в подальшому написали свої програми розвитку цих закладів охорони здоров’я.

Проте, не тільки місцевих програм потребуватиме медицина. За словами Олександра Галацана, загалом у регіоні потрібно підготувати програми підтримки та стимулювання медиків, адже в цьому році обов’язковий розподіл лікарів після медичних вишів у сільську місцевість скасували, тому райони ризикують залишитися без фахівців.
За словами Олександра Галацана, з утворенням госпітальних округів мережа район­них лікарень скорочуватись не буде, а в окрузі можуть бути кілька лікарень інтенсивного лікування. Також у представленій схемі не визначені центри округів.

– На нашу думку, це недоцільно. Центром округу буде та районна влада, яка буде сформована після адміністративно-територіальної реформи, але на сьогодні таким центром і органом управління буде Госпітальна рада, до складу якої увійдуть представники всіх органів влади місцевого самоврядування, які працюють на території округу, – додав він.

Також за словами Олександ­ра Галацана, згідно з напрацьованою формулою до медичного округу ввійдуть стільки лікарень інтенсивного лікування, а також закладів першого і другого рівня, скільки потрібно, аби забезпечити доступність для жителів.

200 тисяч жителів на округ

За напрацюваннями експертів Харківщини, в нашій області пла­нують створити сім госпітальних округів. У перший входить вся територія міста Харків.
Другий покриває Харківський район і місто Люботин (загальна чисельність 203 тис. 556 жителів).

До третього входять Богодухівський, Краснокутський, Коломацький, Валківський, Золочівський, Дергачівський райони (загальна чисельність 227 тис. 747 жителів).
Четвертий – Зміївський, Нововодолазький, Чугуївський, Печенізький райони (загальна чисельність – 194 тис. 361 житель).

П’ятий покриє Великобурлуцький, Вовчанський, Шевченківський,  Куп’янський, Дворічанський райони (загальна чисельність 188 тис. 922 жителі).
Шостий – Сахновщинський, Красноградський, Лозівський, Близнюківський, Кегичівський та Зачепилівський райони (217 тис. 183 жителі).

В останній, сьомий, увійдуть Балаклійський, Ізюмський, Барвінківський, Борівський та Первомайський райони (загальна чисельність – 234 тис. 714 жителів).
– Така напрацьована схема передбачає збереження мережі закладів, кадрового потенціалу, – каже радник заступника голови ХОДА  Олександр Галацан. – Створюючи її, ми враховували заклади первинної ланки, а також наявність у лікарнях підрозділів екстреної медичної допомоги.

Марина Проценко, спеціальний кореспондент

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта