Які цілющі трави ростуть на Слобожанщині та як їх збирати

Які цілющі трави ростуть на Слобожанщині та як їх збирати

http://vsegdazdorov.pp.ua/

На теренах Слобожанщини зазвичай збирають такі трави, як парило, буркун, таволгу, лихоманник, листя суниці, дзвіночки, чебрець, пізні сорти липи...

– На Харківщині доволі багато унікальних, характерних тільки для нашої місцевості трав, – розповідає травниця Мілада Золотарьова. – На жаль, у нас до таких рослин ставляться без особливої уваги.

Прикладом такої рослини є зозулинець. Як розповіла фітознавець, він любить вологі, приболотяні місцини. Зустрічається зозулинець у заплавах Сіверського Дінця, красиво забарвлений, зустрічається рідко, ще й занесений до Червоної книги України.
– Зозулинець унікальний тим, що містить практично всі мікроелементи, які потрібні для функціонування людини. Його дають навіть важкохворим, – продовжує Мілада Золотарьова.– Давні воїни Сходу добре знали цю особливість. Вони висушували цю рослину і брали із собою в дорогу. Зозулинець рятував, коли воїни потерпали від голоду чи безсилля.

Ще однією унікальною травичкою Харківщини вважається молодило, яке росте, зокрема, у Васищевському лісі. У перекладі з латини назва цієї рослини означає «завжди живий». Трава є місцевим біостимулятором. Активно допомагає відновити сили, а головне – підтримати чоловічу статеву функцію. Уживають її у свіжому вигляді: наприклад, у салатах або просто жуючи, як гумку.

Як вони це роблять
1. Кожний вид трави збирається у свою пору року та годину дня.
2. Травники не збирають рослини після дощу.
3. Обходять місцини біля залізниць, автомобільних доріг, промислових виробництв. Шукають трави у віддалених від цивілізації місцях.
4. Ефект від фітотерапії буде більшим, якщо травник збере рослини в тій місцевості, де проживає «пацієнт».
5. Обов’язково залишають частину трави на галявині, аби наступного разу знову прийти сюди за нею.
6. Зібрані трави сушать зв’язаними між собою невеликими пучечками на горищах, де добре провітрюється приміщення і куди не потрапляють прямі сонячні промені.
7. Зберігають трави подрібненими. Використовують не матерчаті мішечки, а паперові, або ж скляні банки.
8. Коріння рослин збирається навесні, на початку літа й восени.
9. Термін зберігання трав у середньому 2–3 роки, коріння – трохи довше, 4–5 років.

Допомога від усього
Для серця – шипшина, глід, кора осики, чемерник, чорниця, суниця, «сережки» берези, очанка, собача кропива п’ятилопатева, материнка, шавлія.
Для схуднення – трави, які сприяють розчепленню жирів: молодило, полин, безсмертник, звіробій, буркун, рутвиця.
Для шлунка – подорожник (вжитий до їди, піднімає кислотність), кульбаба, м’ята, алтея, аїр болотний, червона калина, календула, кріп.
Від геморою (у мазях) – звіробій, календула, череда, алое, коріння живокосту, ромашка, деревій, лопух.
Трави-заспокійливе: меліса, м’ята, ромашка, квіти глоду, кореневища валеріани, верес, собача кропива.

Тетяна Василець, матеріал з газети "Слобідський край" №79-80 від 05.07.2014

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ