Сезон грибів: як не стати жертвою небезпечного врожаю

П’ять жертв за один тиждень 

Серед жертв отруєних грибів у цьому році – жителі Балаклійського, Дергачівського, Куп’янського та Чугуївського районів, у тому числі одна дитина.
На тому тижні у Харківській області відразу три людини отруїлися грибами. За інформацією Держсанепідслужби, жінка 1951 року народження із села Солоницівка, що в Дергачівському районі, 7 червня звернулася по медичну допомогу з підозрою на отруєння грибами.

Гриби, які хвора ідентифікувала як лисички, вона збирала в луках за Дергачами. Лікарі діагностували у жінки отруєння легкого ступеня.
Ще дві людини з Балаклії, чоловік 1965-го і жінка 1969 років народження, цього ж дня потрапили до лікарні після того, як поїли смажених дикорослих зонтиків, які вони зібрали в лісі біля міста. Хворим поставлено діагноз «отруєння грибами нейротропної дії легкого ступеня». Разом із цими пацієнтами ці гриби вживала ще одна людина, проте на момент епідрозслідування скарг на самопочуття у неї не було.

За інформацією Держсанепідслужби, у 2015 році в Україні зареєстровано 97 випадків харчових отруєнь, які були викликані вживанням грибів. За минулий рік через лісову знахідку постраждало 148 жителів, 17 з яких померли.
Статистика невтішна і в цьому році. За останні п’ять місяців діагноз отруєння грибами було встановлено 51 особі. Одну з них, на жаль, не вдалося врятувати.
Також у 2016 році в Україні грибами отруїлося 12 дітей. А в минулому серед потерпілих опинилися 23 дитини, четверо з них померли.
С

еред цієї невтішної статистики отруєнь грибами Харківщина – не виняток. Протягом 2015 року в області зареєстровано вісім випадків отруєнь грибами. Наслідком стали 12 потерпілих, троє з яких – діти. Отруєння однієї дорослої людини закінчилось летально.

Викиньте це терміново!
Загалом, на території України науковці нарахували близько 80 видів небезпечних для здоров’я грибів, з яких 10–15 становлять реальну загрозу для життя. Найнебезпечніші з них – це бліда поганка, деякі види мухоморів (пантерний, червоний, зелений, смердючий, білий), сатанинський гриб, жовчний гриб (неїстівний двійник білого гриба), опеньок несправжній. Токсичні речовини, що містяться в цих отруйних грибах, вражають життєво важливі органи та системи (нирки, печінку, нервовe системe) і часто викликають в організмі зміни, несумісні з життям.

До небезпечної умовно-їстівної групи гриби відносять з різних причин. Основна – це наявність у них отруйних речовин, які знешкоджуються при правильній і достатній кулінарній обробці – відварювання, вимочування, сушіння. Деякі гриби можна вживати лише молодими, оскільки старі часто викликають отруєння, незалежно від способу знешкодження токсичних речовин. Окремі види грибів викликають отруєння лише при несумісному вживанні з певними продуктами, наприклад, гриб копрінус з алкоголем.

Отруєння людини можуть викликати навіть їстівні гриби, оскільки вони мають здатність накопичувати в собі токсичні речовини з ґрунту та атмосферного повітря. Це реально в місцях, де розташовуються джерела промислового та антропогенного забруднення, наприклад, автошляхи з інтенсивним рухом автотранспорту, великі промислові підприємства, цвинтарі, звалища побутових і промислових відходів, сади та інші території, оброблені пестицидами та агрохімікатами.

Потенційну небезпеку для здоров’я людини становлять перестиглі гриби, особливо з червивими або гнилими плодовими тілами. Оскільки свіжі гриби містять від 84 % до 94 % води, вони швидко псуються внаслідок порушення умов зберігання.
Найчастіше перші симптоми отруєння грибами схожі із симптомами інтоксикації різної етіології: головний біль, біль у шлунку, нудота, блювота, діарея. Ось чому при перших ознаках захворювання після вживання дикорослих грибів необхідно негайно викликати «швидку», оскільки несвоєчасно надана кваліфікована медична допомога може призвести до незворотних змін в організмі.

 Знати, щоб протидіяти
– Не слід класти до кошика невідомі різновиди грибів, а також старі та зіпсовані. Часто придатний для вживання гриб може мати отруйного двійника.
– Для лісових мандрівок, а особливо для збирання грибів, обов’язково потрібно обирати екологічно чисту територію, у тому числі в межах населених пунктів.
– Обережність слід проявити і щодо покупки дикорослих грибів у приватних осіб та на стихійних ринках, оскільки вони можуть бути зібрані на територіях радіоактивного забруднення.
– Переробляти гриби варто в день збору, а якщо це неможливо – обов’язково дотримуйтесь умов їх зберігання (не більше 24 годин при температурі не вище 10 °С);
– При кулінарній обробці грибів тривалого кип’ятіння може виявитися недостатньо, тому кілька разів слід злити відвар (щонайменше тричі через кожні 15–20 хвилин).
– Гриби небезпечно вживати людям похилого віку, ослабленим, із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, адже вони важкі для перетравлювання.
– Методи, за допомогою яких визначають отруйність грибів – з використанням цибулини або срібної ложки – є хибними. Річ у тому, що срібло темніє від взаємодії з амінокислотами, які є як в їстівних, так і в отруйних грибах, а колір цибулини змінюється під впливом ферменту тирозиназа, що також міститься в усіх грибах.
– Для гарантованого уникнення небезпеки для здоров’я та життя спеціалісти переконливо радять не вживати будь-яких дикорослих грибів та не давати їх дітям.

Консультував лікар з гігієни харчування відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень ДУ «Харківський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» Михайло Бібіков

Марина Проценко підготувала