Не село, а фантастика. Як роботи допомагають фермерам збирати врожаї
Хто за кермом?
Україна – серед країн-лідерів в експорті аграрної продукції. Підняти на ще вищий щабель вітчизняний агросектор дозволить впровадження у виробничий процес інноваційних технологій. У країнах ЄС сьогодні зазвичай використовується система супутникового моніторингу та дрони, що збирають дані з поля і надають фермеру “повну картинку”. Також надпопулярною є система аналізу даних щодо рівня зволоженості ґрунтів, яка використовує датчики зволоженості, що розміщуються в землі в певному радіусі поля. Дані з усіх датчиків об’єднуються системою, визначаються зони для додаткового зрошення.
– Ще у 80-ті роки під час навчання в технікумі наш викладач з інформатики казав: «Наприкінці вашої кар’єри механізатори сидітимуть у конторі та оратимуть на тракторах, керуючи джойстиком». Ми тоді реготали всією групою, – розповів кореспонденту «СК» голова асоціації фермерських господарств та землевласників Харківської області Іван Биков. – Поки що до моменту, про який нам розповідав викладач, ми повністю не дійшли, але механізатор у сучасному тракторі спокійно може читати газету, поки той на автопілоті обробляє поле. Контури поля вносять у програму. А щоб тракторист під час роботи не заснув, на більшості підприємств опцію «самостійний поворот» вимикають, тож це повинен робити водій.
Фото: smartfarming.ua
Спеціальні програми через GPS-навігацію не тільки точно налаштовують рух машини по полю, а й чітко контролюють витрати пального, кількість насіння та добрива тощо. Такі сучасні можливості дозволяють під час високого сезону не припиняти роботу на полі й уночі. Саме так працюють у господарстві Миколи Кириченка в Борівському районі.
– У сезон наші трактори працюють і вдень, і вночі. Вони облаштовані спеціальними програмами, – описує свій виробничий процес голова ФГ «Кириченко М.», ФГ «Юг» та директор ПАФ «Злагода» Микола Кириченко. – Можна виставити повний автопілот, однак ми вирішили залишити поворот для механізаторів. Ми обробляємо близько 10 тис. га землі.
Наразі у планах фермера з Борівщини почати використовувати в роботі своїх господарств і дрони (безпілотні літальні апарати).
Якщо раніше керівники великих агропідприємств облітали поля на гвинтокрилах, то сьогодні це вже в минулому – ситуацію з повітря моніторять дрони. Саме вони все частіше стають «очима» фермерів, завдяки цим роботам аграрії контролюють посів, внесення засобу захисту рослин, збирання врожаю тощо. Часто їх можливості виходять за межі людського ока. Дрони бачать навіть незначні відмінності в температурі, також їм не потрібні дороги і пальне, «годують» їх акумулятори, які заряджаються від мережі. Найпростіші комп’ютери дозволять накопичувати всю інформацію протягом років і аналізувати її.
– Аграрій під’їхав на своїй автівці до краю поля, запустив дрон. Якщо потрібно – опустив його нижче, щоб побачити, які бур’яни ростуть та комахи повзають, – каже Іван Биков.
Однак, за словами голови асоціації фермерських господарств та землевласників Харківщини, власних «роботів, що літають» мають одиниці аграріїв. Більшості вигідніше укласти договір з фірмою, яка за допомогою дрона обстежить поле.
– На сьогодні утримувати великий штат з п’ятьох різних агрономів не вигідно, можна запросити спеціальну фірму, і її фахівці проведуть повний аналіз, – переконаний пан Биков.
Фото: robo-hunter.com
Історія питання
Вперше дрон в агросекторі використав каліфорнійський фермер, у якого були великі сади з крапельним поливом дерев. Місцеві койоти часто порушували систему поливу, через що дерева сповільнювали свій ріст і давали поганий урожай. Фермер був змушений щодня виїжджати на поля та шукати пошкодження. Все це займало багато часу. Та одного разу по допомогу він звернувся до фірми, яка виробляла безпілотні летальні апарати. Фахівці встановили на своїх апаратах теплову камеру, отриману з дрона інформацію вони перенесли на карту й відобразили на ній усі проблемні місця саду.
«Полювання» на охоту
Стежать за інноваціями в аграрному секторі й на молочній фермі «Юпітер», яка розташована в селі Хотімля Вовчанського району. На новітні підходи в роботі тут перейшли в 2013 році, коли змінився власник. Відбулася модернізація фермерського господарства. Сьогодні підприємство займається не тільки виробництвом молока, а й частково його переробкою. Кожна корівка, а їх на фермі 250 голів породи українська чорноряба, дає близько 23 літрів молока на добу, на кожну з них встановлені спеціальні респондери.
– У нас на фермі встановлено німецьку програму, завдяки якій кожна корова ідентифікується під час доїння, – розповідає голова фермерського господарства Наталія Коваль. – Ми відразу визначаємо, скільки молока дала кожна з корів. Крім того, тут же ведеться ветеринарна, генетична картка кожної корови, зберігаються дані про надої минулих років.
Фото: ФГ "Юпітер"
Також на фермі є програма виявлення точного періоду охоти (найкращий час для запліднення). Щоб корова давала молоко, вона повинна мати теля. Оскільки у нас штучне запліднення, то найкращий момент для цього потрібно піймати. Сьогодні на підприємстві 30 голів ходять з нашийниками, що виявляють активність тварин, яка і є індикатором охоти. На електронну пошту приходить оперативна інформація: скільки корова з’їла, як поводилася.
Хоча на підприємстві й встановлено німецьку програму, але господарство залучає до співпраці й українських ІТ-фахівців. Наразі вітчизняні айтішники розробляють для «Юпітера» спеціальну програму, яка ще більше підвищить економічні показники підприємства.
– Сьогодні в країні айтішники дещо відокремлені від господарств. Вони переживають, що вкладуть свої зусилля та витратяться, а це нікому не буде потрібно, – пояснює пані Наталія. – Ми із завданням визначилися й донесли його до розробників, тож чекаємо на результат.
У пошуках кращого по світу
Кращий досвід по всьому світі переймають на СТОВ «Мрія», що на Куп’янщині. Загальна кількість поголів’я ферми складає 2,5 тисячі, з них 1050 – це корови. Сьогодні середній надій – 26,1 л, улітку – до 32 літрів. Є окремі «буренки», що дають близько 60 літрів на добу. Тут худобу не випасають, а годують за спеціальною схемою, за якою працює більшість господарств Європи.
Поки що «Мрія» – це єдине в Харківській області підприємство, яке має доїльний зал «Карусель». Цю німецьку технологію на фермі впровадили чотири роки тому, тоді в регіоні не було жодного фахівця, який би міг налаштувати доїльний зал. Наразі на всю Україну тільки два висококласні фахівці, яких час від часу викликають на підприємство для консультацій. Також на фермі впроваджено голландські програми з годівлі.
– Програма з годівлі самостійно визначає, в якій кількості і якого само корму потрібно дати тварині. Цю програму ми у голландців купували й додавали своєї специфіки. Розробники приїжджали до нас на виробництво і все налагоджували. І досі щось онлайн коригуємо, – розповідає керівник СТОВ «Мрія» Анатолій Головко.
А завдяки ізраїльським технологіям на підприємстві відстежують найкращий час для запліднення корів. Аграрій каже, що похибка навіть у п’ять годин не дасть позитивного результату. Таку програму на фермі встановили тільки в цьому році, але вже відчули її користь – відсоток запліднених корів значно зріс.
Фото: Слобідський край
Також за допомогою ІТ-технологій у господарстві контролюють стан здоров’я кожної з корів.
– У нас на «Каруселі» одночасно доїться 36 корів, і якщо в якоїсь із них виникають проблеми, програма відразу це відстежує і після доїння відкриває перед твариною потрібні ворота. Все контролюється в автоматичному режимі. Наприклад, програма виявила, що в корови № 2222 проблеми з ногою, перед твариною відчиняться ворота в зал, де її обстежить ветлікар, – пояснює пан Головко.
«Мрія» займається й рослинництвом, і на своїх 7,6 тис. га землі використовує передові технології. Наразі в господарстві налічується 11 одиниць «розумної» техніки (дев’ять тракторів і два обприскувачі), яка дозволяє впроваджувати точне землеробство. Без цієї системи неможливо досягнути високої рентабельності агровиробництва. Її сутність полягає в тому, що для отримання з певного поля максимальної кількості якісної продукції для всіх рослин потрібно створити однакові умови росту й розвитку без порушення норм екобезпеки. Найпростішим елементом точного землеробства є застосування навігаційних приладів. А завдяки супутниковому зв’язку з’являється можливість точного картування полів.
– Спеціальна програма сама встановлює, якої глибини повинні бути канавки, скільки потрібно насіння, яка витрата пального тощо. Трактор сам знає, де і коли потрібно повернути. Механізатор не кермує, програма з похибкою до 2 см веде рівну лінію. Всі трактори працюють за GPS-навігацією. Всі наші співробітники проходять спеціальне навчання, щоб працювати на такій техніці, – пояснює Анатолій Головко.
Автоматизовано працюють і самохідні обприскувачі, які обробляють поля гербіцидами та добривами. Вся геолокація передається через супутник на обприскувач. Цю послугу підприємство оплачує щороку.
За оцінками експертів, автоматизація процесів використання мінеральних добрив і гербіцидів дозволяє економити до 50 % на добривах. При боротьбі зі шкідниками економія може досягати 90 % за рахунок більш продуманого використання фунгіцидів і гербіцидів. У ЄС підрахували, що близько 260 євро прямої економії на кожний гектар можна отримати за рахунок раціонального використання добрив.
Корисна синергія
Важливість синергії двох галузей – АПК та ІТ – розуміють і в Уряді. Їх поєднання відкриває величезні можливості для України.
– Технології в аграрному секторі мають відігравати роль парасольки для всіх пріоритетів стратегії Міністерства, тому що без відповідного рівня їх розвитку не можна уявити собі ані цивілізованого ринку землі, ані забезпечення системного управління безпечністю та якістю продуктів харчування, ані розвитку сільських територій, – заявила під час форуму, присвяченого високим технологіям в агросекторі (AgTech Forum 2017) заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.
Вона також додала, що ефективне втілення технологічних рішень у виробничі процеси можливе лише за умови партнерства між державою, бізнесом та розробниками новітніх технологій.
– Ми будемо використовувати досвід наших іноземних партнерів, таких як Нідерланди чи Ізраїль, які є надзвичайно успішними саме в галузі високих технологій в аграрній сфері, та йти шляхом створення інноваційних агрохабів чи технологічних агрокластерів, які будуть зосередженням ідей, нових підходів в агробізнесі та рушіями прогресу в аграрному секторі та в економіці в цілому, – підкреслює пані Трофімцева.
Серед першочергових завдань розвитку ІТ-індустрії у вітчизняному агросекторі – створення єдиної сільськогосподарської системи бізнес-аналізу, галузевої мережі мобільного зв’язку та IP-телефонії, єдиної галузевої карти агровиробників з рейтингами, доступом до біржі тощо.
Також впроваджується багатошарова карта України з використанням геоінформаційних систем, об’єднання кадастрової системи та системи реєстрації речових прав на нерухоме майно в рамках однієї інформаційної системи, загальнодержавна єдина система електронного обліку деревини та рибних ресурсів.
Цього року на AgTech Forum було презентовано перший у світі дрон-обприскувач промислового призначення для хімічної обробки польових культур. Також широкому загалу було представлено проект-переможець Всеукраїнського Хакатону Аграрних Інновацій 2017, що презентував установку для генерації води з повітря з прогнозованою продуктивністю; аграрну онлайн-біржу та багатофункціональний сервіс для виявлення потреб і взаємодії всіх учасників агроринку. Презентували й публічну інформаційну базу використання зeмeль сільськогосподарського призначeння на основі супутникових даних і мобільний експрес-аналізатор продуктів харчування на наявність токсинів.
Наразі інноваційні розробки можуть дозволити собі, як правило, агрохолдинги та великі підприємства, бо мають на це фінансові можливості. Однак і для невеликих підприємств є вихід – кооперація.
– Європейці давно нам кажуть, що не потрібно вигадувати велосипед – метод кооперації вдало працює у них, – розповідає голова асоціації фермерських господарств та землевласників Харківської області Іван Биков. – Цього року на Харківщині під час засідання асоціації було прийнято концепцію розвитку приватного сектора й малих фермерських господарств 2017–2020 років. Кооперація може бути в розмірах населеного пункту, району, області або країни.
Британський досвід
У Великій Британії вже тестують нову систему, яка за допомогою датчиків у реальному часі збирає відомості і виявляє у рослин патогенні мікроорганізми. Як тільки датчик знаходить патологію, він тут же передає дані у хмарну систему, до якої мають доступ фермери.
Як зазначають фахівці, через захворювання, які викликають мікроорганізми, втрачається 20–40 % урожаю. Часто фермери не встигають відстежити виникнення хвороби або, навпаки, заздалегідь обприскують рослини, збільшуючи витрату пестицидів. Система виявляє шкідників на ранньому етапі, коли хворобі ще можна запобігти.
Якщо цю систему тільки тестують у Британії, то «дронів-пастухів» одне з фермерських господарств королівства вже запровадило.
Фото: macos.livejournal.com
– Безшумний, не кусається і не потребує щоденної годівлі, – так британський фермер Пол Бренан описав переваги використання дрона як пастуха для овець. Його відео, зняте на фермі брата, стало вірусним і облетіло всю країну. Інноватор зазначив, що дрон справляється із завданням випасання овець на відмінно, керуючи їх рухом на фермі в районі Дубліна.
Дрони стали однією з найпопулярніших технологій по всьому світі. Переваги «літаючих роботів» намагаються використовувати Amazon, Google, UPS і багато інших. Генеральний директор оксфордської компанії BioCarbon Engineering виступив з ідеєю посадки дерев за допомогою дронів. Вони будуть оснащені спеціальними датчиками, які не тільки полегшать посадку різних видів рослин, але й надаватимуть інформацію про стан зелених масивів за допомогою GPS.
Також у вересні цього року в Британії завершився експериментальний проект Hands Free Hectare з вирощування ячменю без участі людини. Роботам вдалося посіяти, підживити, обробити від шкідників і бур’янів 2,5 га поля та самостійно зібрати врожай.
Юлія Міронюк