Норвезьке кохання у Близнюках (Фото)

Нерішучі чоловіки

Майбутня володарка норвезького серця Світлана Оробченко народилася в селі Новоселівка Близнюківського району. Ще в ранньому дитинстві дівчини її сім’я переїхала у Близнюки, де Світлана закінчила школу. У 2006 році вона отримала вищу освіту, відтоді й дотепер працює провізором в одній з аптек Близнюків.

Один з доленосних моментів її життя стався в січні 2015 року. У вільний час Світлана досить часто «сиділа» на одному сайті, де люди, які вивчають англійську, вдосконалюють свої знання, спілкуючись із носіями мови.

Як на багатьох інтернет-сайтах, там була стрічка «Користувачі, які нещодавно зареєструвалися», щоб люди звернули на них увагу. У цій стрічці Світлана і зустріла свого майбутнього обранця – норвежця Томмі Фоссе.

– Зовнішністю він (Томмі. – Авт.) мені сподобався, і вік відповідний, плюс я давно хотіла поспілкуватися з ким-небудь з Норвегії. У жартівливій формі написала йому, чи відчуває він тут себе зіркою, адже я знаю, що норвежців просто закидають повідом­леннями з різних країн з огляду на їх високий рівень життя. Він мені відповів, – згадує Світлана.

Вони почали спілкуватися кожного дня. Розмовляли на різні теми, але найбільше розповідали, що відбувається в їх рідних країнах. Близнюки Світлана презентувала іноземному другу як невелике, чисте селище, яке не вважається вершиною архітектурного мистецтва, без особливих розваг. У свою чергу, Світлана багато цікавого дізналася про Берген – батьківщину Томмі.

Це друге місто в Норвегії після Осло за чисельністю населення і великий туристичний центр. Мандрівники, які відвідують Норвегію, їдуть у Берген, тому що там можна помилуватися фіордами і напрочуд мальовничою природою.

У цьому місті на заході Норвегії дощовий клімат – 350 днів на рік іде дощ. А суха тепла погода зберігається буквально два місяці – липень і серпень. Саме на цей час і припадає пік туристичної активності. У грудні й червні може бути одна й та сама температура 7–10 градусів вище нуля. А взимку в них зовсім немає морозу, і якщо випадає сніг, то це неабияка подія для місцевих.

З життям у Бергені Світлана ознайомилася «вживу» в червні 2015 року.

– Можна сказати, я сама напросилася (сміється). У Норвегії боязкі чоловіки, тому я виявила ініціативу, – каже близнюківка. – У них ініціатива з боку чоловіка не вітається взагалі. Там навіть найменший знак уваги до жінки можуть розцінити як сексуальне домагання і звернутися в поліцію. Через це чоловіки бояться виявляти ініціативу й чекають, коли жінка сама зробить перший крок.

Усе визначилося в Туреччині

Томмі не зміг відповісти відмовою Світлані, і вона приїхала до нього в Берген. Дівчина до цього була в багатьох країнах – Шрі-Ланці, Індії, Греції, Грузії тощо. У Норвегії приємно здивувала природа – гори, ліси, озера, водоспади, фіорди. Але найбільше дівчину вразили ціни. Дуже високий рівень життя, і, відповідно, ціни теж високі, а для українки – взагалі космічні. Одно­разовий квиток на автобус у пере­рахунку на наші гроші коштує 120 грн, чай у фастфуді – 90 грн, а скромно перекусити в кав’ярні – 600 грн. Зрозуміло, норвежці отримують і відповідну зарплату (середня зарплата після вирахування податків становить близько 2000 євро).

Норвезькі роботодавці неохоче беруть людину з вищою освітою, бо доведеться платити високу зарплату. Наприклад, завідувач аптеки після навчання в технікумі отримує 4000 євро, хто з «корочкою» – 5000.

Але повернемося до наших закоханих. Томмі в реальному житті виявився таким же, як і у віртуальному – симпатичний, спокійний чоловік. За словами Світлани, він поводився так, що важко було сказати – сподобалася вона йому чи ні. Навіть швидше ні.

– Я в нього жила весь тиждень, разом проводили час, їздили дивитися на фіорди. Коли я їхала до Норвегії, розуміла, що спілкування в Інтернеті ні до чого не зобов’язує, але сподівалася, звичайно, на краще – він мені подобався, – зізнається дівчина. – А от після повернення зі Скандинавії я вже зрозуміла, що ці стосунки стали серйозними.

Наступне їх рандеву відбулося вже в Україні. Зустрілися в Києві й поїхали в Карпати.

Фото: facebook/Оробченко Світлана

– Як він мені розповідав, перед візитом сюди він перевірив, чи рекомендує МЗС Норвегії їхати в Україну. Там було написано, що можна, але не відвіду­вати Майдан у Києві, зону АТО і Крим. Я спочатку цього не знала й повела Томмі на Майдан. Він поводився дуже нервово, – згадує Світлана.

Після цього закохані знову роз’їхалися по домівках, потім зустрілися в лютому 2016-го на Кіпрі. А доле­носна зустріч відбулася в липні 2016 року в Туреччині, де норвежець освідчився українці. Дівчина без коливань погодилася, але в її душі були певні побоювання. Одне з них – щодо відмінностей у менталітеті.

– Я іноді не розумію, чому він так робить. Наприклад, при вході в кафе він завжди читає всі написи із переліком, що заборонено (фотографувати, курити тощо), і тільки потім піде. Також перед тим, як купатися в морі, він на пляжі прочитає всі таблички і тільки потім піде пірнати, – каже Світлана.

«Дякую, я кохаю тебе, ковбаса...»

Після освідчення і безпосередньо до весілля минув майже рік. Томмі не надто поспішав, тому «заправляти балом» довелося Світлані. Вона вичитала в Інтернеті, що в Данії дуже популярний шлюбний туризм, туди їздять одружуватися пари з усіх країн Європи завдяки мінімальним бюрократичним вимогам. Наша пара подала документи онлайн, і відповідно до черги їх розписали через два тижні – 16 серпня 2017 року. Містом для весілля обрали Копенгаген.

Фото: facebook/Оробченко Світлана

– На весіллі родичів і друзів не було, а свідків надала мерія Копенгагена. Ми були єдиною парою без друзів. Тільки я була у весільній сукні, інші – у повсякденному одязі, – каже Світлана.

Медовий місяць молодята провели в Бельгії, після чого кожний поїхав до себе на батьківщину.

Тільки у вересні цього року Томмі приїхав у Близнюки – привітати кохану з днем народження і заодно познайомитися з її батьками та місцевим життям.

– Він казав, що йому не сподобалася радянська архітектура з похмурими будинками. Також його негативно здивував стан доріг, такого він ще не бачив. Він захоплюється фотографією, зробив знімки цих доріг і відправив їх додому, – розповідає Світлана. – Але в той же час йому дуже сподобалися поля пшениці та соняшнику. А також гарний місцевий парк.

Фото: facebook/Оробченко Світлана

Батьки Світлани зустріли Томмі гостинно.

– Йому дуже сподобалася українська кухня. Більш за все – вареники з вишнею. Також йому сподобався борщ, різні м’ясні страви, а от холодець, м’яко кажучи, ні, – веде далі Світлана. – На тарілку він дивився з огидою, почав там колупатися, після чого заявив, що ця страва має підозрілий вигляд, і не став її навіть куштувати.

Томмі вже почав опановувати українську. Зі слів дівчини, він уже вивчив таке: «дякую», «я кохаю тебе», «ковбаса», «вареники».

Односельці і друзі Світлани ставляться до Томмі з цікавістю, адже Близнюки не надто розпещені візитами іноземців. І багато хто запитує, чому вона не переїде до Норвегії.

– Там поганий клімат, він вкрай негативно впливатиме на мій психологічний стан. Плюс матеріальні проблеми. Без ­знання норвезької я роботу не знайду, а без цього буде дуже важко, адже Томмі не працює, а отримує допомогу від держави, – каже Світлана. – Чоловік теж не хоче жити в Норвегії через клімат і високі ціни, бажає пожити в Україні.

У грудні пара планує відпочити в Польщі, а із січня наступного року Томмі, швидше за все, переїде до Світлани в Близнюки. Норвежець захоплюється фотографією і спробує в майбутньому перетворити це на заробіток.

Світлана Оробченко дала пораду тим українкам, які хочуть пов’язати життя з іноземцями.

– Головне – бути собою, піклуватися про чоловіка, щоб було цікаво йому. Читала багато, що іноземці цінують те, як наші жінки націлені на сім’ю і смачно го­тують борщ. Але це не мій варіант підкорення. Ми будемо жити в Близнюках по-норвезькому, де не заведено, щоб жінка готувала, – сказала Світлана.

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо виданню «Нове життя».

Савелій Мякушко