Нові стандарти виробництва та прискіплива увага до якості – європейські ринки нелегко даються вітчизняним кондитерським підприємствам. Про те, як їм вдається долати ці виклики та конкурувати на міжнародному рівні, – дізнаємося на прикладі харківського виробника солодощів

Називатися шоколадом

Що зветься «шоколадом», «глазурованою цукеркою» або ж просто «солодким батончиком»? Часто, коли споживач потрапляє до супермаркету, він може і не ставити перед собою таке питання. Але те, що ми їмо, помітно позначається на нашому здоров’ї, тому тут виникає низка запитань: яким виробникам можна довіряти і хто повинен нести відповідальність за якість продукції на полицях торговельних мереж. Особливо це стосується солодощів, які полюбляють майже всі – від малого до дорослого. Саме вимоги до солодкої продукції в Україні вдосконалили, і з початку цього року набув чинності Наказ Міністерства аграрної політки та продовольства України № 157.

Відповідно до Наказу з 1 липня 2019 року вимоги до виробів із какао та шоколаду мають відповідати європейським стандартам у галузі безпечності та якості продуктів харчування.

Отже, європейські вимоги поширюються на всі види шоколадних виробів. Відповідно до них, у темному шоколаді обов’язково має бути не менш як 35 % какао-продуктів у перерахунку на суху речовину.

В молочному – понад 25 % і не менш як 14 % молочних продуктів. Білий шоколад має містити не менш ніж 20 % какао-масла та понад 14 % – молочних продуктів. Таким же чином чітко прописані вимоги і до шоколадних цукерок й інших продуктів з використанням шоколаду. Якщо ж продукт не відповідає вищезгаданим нормам, він не може називатись «шоколадом» або «шоколадним», а матиме назву «солодкий батончик» або «глазурована цукерка».

Якщо згадати про харчову галузь у цілому, то в цій сфері в нашій країні вже розпочалися суттєві перетворення. Так, відповідно до статті 64 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом з іншої, наша країна має привести санітарні та фітосанітарні заходи (СФЗ) і загалом систему контролю безпечності харчових продуктів у відповідність до європейських вимог. За словами фахівців, це сприятиме підвищенню рівня захисту життя і здоров’я людей, тварин та рослин в Україні, а ще посилить захист прав українського споживача харчової продукції.

А для цього, відповідно до Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави 4 (Стратегія СФЗ), до кінця 2021 року Україна має адаптувати в національне законодавство понад 250 актів ЄС за такими напрямами, як державний контроль у сфері СФЗ, безпечність харчових продуктів і кормів, здоров’я і благополуччя тварин, підвищення рівня захисту життя і здоров’я людей та споживацького права тощо.

У цьому напрямі наша краї­на вже ухвалила низку законодавчих актів, які закла­дають основи для реформування системи безпечності харчової продукції, побудовані на базових європейських принципах та практиках. Зокрема, Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який набув чинності у 2015 році, передбачає поступове запровадження в Україні європейської моделі системи безпечності та якості харчових продуктів, що побудована на принципі «від лану до столу» та вимогах простежуваності. Цей Закон передбачає поступовий перехід операторами ринку на обов’язкове використання процедур, заснованих на принципах НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Point) – системі аналізу ризиків, небезпечних чинників і контро­лю критичних точок. Також нагадаємо, що з цього місяця набув чинності Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», який має не тільки створити умови для забезпечення кращої якості та безпечності харчової продукції для споживачів, а й запровадити чіткі, а головне – прозорі процедури перевірок, що мінімізують корупційні ризики.

Третина – на експорт

Як завойовувати міжнародне визнання та розвиватися в умовах конкуренції, добре відомо харківському виробнику кондитерських виробів – корпорації «Бісквіт-Шоколад», яка займається виробництвом борошняних (печиво, крекер, бісквіти, вафлі) і цукристих (цукерки, шоколад, зефір тощо) кондитерських виробів. Корпорацію було засновано у 2004 році, до її складу входять два підприємства – ПрАТ «Кондитерська фабрика «Харків’янка» (на ринку з 1896 року) та ПрАТ «Харківська бісквітна фабрика» (працює з 1935 року).

Крім того, це одне з перших кондитерських підприємств України, яке вийшло на міжнародні ринки – у 1992 році. Минулого року із загального обсягу виробленої продукції на експорт було відправлено 35 %, з них 19 % – до країн ЄС. Товари підприємства можна побачити в усіх регіонах України та понад 30 країнах світу: СНД, Західна Європа, Близький Схід, США та Китай. Зокрема, серед країн ЄС вироби корпорації про­даються в Естонії, Франції, Німеччині, Латвії, Литві, Польщі, Швеції та Італії.

– Вихід на міжнародні ринки супроводжувався чималими труднощами. Перш за все – невідповідністю правових баз, вимог до оформлення та упакування продукції, необхідністю налагодження логістичних шляхів, – розповіла президент корпорації «Бісквіт-Шоколад» Алла Коваленко.

Жорсткі правила задля здоров’я

Як розповідають на фабриці, для виробництва якісної продукції тут керуються основними стандартами в харчовій галузі – це Кодекс Аліментаріус та Директиви Європейського Союзу. Набувши досвіду, зрозуміли, що в країнах ЄС система регулювання якості та безпеки харчових продуктів побудована на жорсткій регламентації.

– Одним з ключових пріоритетів політики у країнах ЄС у системі регулювання якості та безпеки є забезпечення найвищих стандартів по показниках безпеки, вмісту шкідливих речовин, що регламентуються в харчових продуктах, – додає Алла Коваленко.

Тому, за її словами, фабрики кондитерського об’єднання «Біск­віт-Шоколад» прийняли вищезгадані правила і виготовляють продукцію з натуральної сировини та інгредієнтів, без хімічних барвників і посилювачів смаку.

– До того ж наші кондитери стежать за помірним вмістом у виробах жиру та цукру, а ще – додають до солодощів корисні речовини, такі як пектини, агар-агар, мікроелементи (кальцій, селен), – додала президент корпорації.

Увага до якості продукції вплинула на те, що Харківська бісквітна фабрика першою серед підприємств кондитерської промисловості краї­ни отримала сертифікат на систему якості відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001 – ще в листопаді 1999 року. З того часу й дотепер фабрики корпорації регулярно проводять ресертифікацію, яка починається з проектування до реалізації готових виробів.

Окрім ресертифікації, на підприємствах проводять Дні якості, під час яких оперативно усу­вають виявлені недоліки, планують нові заходи. Для цього розробили систему профілактичних заходів з гігієни персоналу, санітарного стану виробничих і побутових приміщень, обладнання, інвентарю й тари, водопостачання й вентиляції. Відповідно до вимог стандарту, усі підрозділи проводять моніторинг процесів, внутрішні аудити, ведуть документацію, аналіз ефективності заходів.

У вересні 2017 року кондитерське об’єднання «Бісквіт-Шоколад» отримало визнаний в усьому світі сертифікат системи безпеки продуктів харчування FSSC 22000, який сьогодні є одним з найбільш всеохоплюючих у системі управління безпекою харчових продуктів, що ґрун­тується на принципах та законах міжнародного права. Вимоги даного стандарту визнані найбільшими світовими мережами роздрібної та оптової торгівлі, річний збут яких становить не менш ніж 60 % світового обігу.

– Новітня схема сертифікації хоч і вимагає від виробника гарантій безпеки всіх послуг, що можуть вплинути на харчову безпеку, включаючи комунальні, транспортні та з обслуговування, але й дозволяє співпрацювати з великими мережевими компаніями по всьому світу, – додала Алла Коваленко.
За її словами, наявність сертифікованої системи дозволила удосконалити організаційну структуру управління й поліпшити її ефективність, постійно підвищувати якість продукції, збільшити обсяг збуту, знизити непродуктивні витрати, реалізовувати продукцію за світовими цінами.

Солодкий потенціал

Минулого року українські кондитерські підприємства загалом експортували майже 250 тисяч тонн кондитерських виробів, що на 10 % більше, ніж у попередньому році. За інформацією Державної фіскальної служби України, у грошовому еквіваленті експорт кондитерської продукції порівняно з 2016 роком збільшився на 15,6 % – до 404,7 мільйона доларів.

Зокрема, Україна наростила постачання за кордон кондвиробів без умісту какао на 2,5 % (до 79,385 тисячі тонн), шоколаду на 4,2 % (до 61,01 тисячі тонн), хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів – на 20,5 % (до 100,55 тисячі тонн). Основними покупцями української продукції були Казахстан, Білорусь, Молдова, Польща, Грузія.

Автор Марина Проценко

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).