Мовний закон у дії: куди скаржитись, якщо вас відмовилися обслуговувати українською

Мовний закон у дії: куди скаржитись, якщо вас відмовилися обслуговувати українською

фото СК

Відсьогодні, 16 січня, усі заклади обслуговування в Україні мають надавати послуги та інформацію державною мовою. Де відтепер українська обов'язкова та куди і як скаржитися, якщо ваші мовні права порушують – розбираємося у цьому матеріалі.

16 січня 2020 року набула чинності стаття № 30 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", який ухвалили ще у 2019 році. Норми мовного закону набувають чинності поступово і деякі з них почнуть діяти аж у 2030 році.

Відповідно до документа, українська мова є обов'язковою для органів державної влади та публічних сфер. Закон гарантує, що кожна людина в Україні може отримувати інформацію та послуги українською. Низка положень мовного закону уже чинні, але більшість ключових норм запрацюють упродовж наступних років.

Читайте також: Нові тарифні протести відбулися на Харківщині – Фото, Відео

Календар введення мовного закону в дію
Українська мова вже є обов'язковою:

  • на роботі для держслужбовців та чиновників, військовослужбовців, правоохоронців, прокурорів і суддів, адвокатів і нотаріусів, освітян, медпрацівників державних і комунальних закладів
  • на афішах та квитках у кінотеатри
  • у рекламі
  • у медичній документації
  • у діловодстві комунальних та державних закладів
  • під час проведення спортивних заходів та на квитках
  • у написах і повідомленнях у транспорті, під час обслуговування пасажирів (обслуговування іншою мовою — за домовленістю сторін)
  • на вивісках та дорожніх знаках
  • у науці — поруч з англійською мовою
  • у всіх державних середніх школах

З 16 січня 2021 року:
• в обслуговуванні, інформації про товари та послуги (за згодою сторін можливе використання іншої мови)

З липня 2021 року:
• під час проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів
• в оголошеннях, на афішах та квитках на масові заходи (крім спортивних)
• у надписах у музеях та мистецьких виставках
• у кінотеатрах: дубляж українською, іноземною мовою з українськими субтитрами — не більше 10 відсотків на місяць
• у туристичному й екскурсійному обслуговуванні українців
• у книговидавництві: не менше 50 відсотків асортименту книжок

З січня 2022 року:
• у всеукраїнських газетах та журналах: вони повинні мати українську версію (крім видань мовами ЄС та кримськотатарською)
з липня 2022:
• на сайтах компаній та користувацьких інтерфейсах
• штрафи за повторне порушення закону

З липня 2024:
• у регіональній пресі: повинна бути українська версія
• квоти на загальнонаціональному ТБ і радіо зростуть із 75 до 90 відсотків, на місцевому ТБ і радіо — із 60 до 80 відсотків

із січня 2030:
• проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань учнів (ЗНО) лише українською (окрім іноземних мов)

У супермаркетах, банках і АЗС

Щодо 30-ї статті закону про мову, то вона зобов’язує з 16 січня 2021 року всіх постачальників послуг в Україні обслуговувати споживачів винятково українською мовою.

«У супермаркеті чи в інтернет-магазині, в кафе, банку, на АЗС, в аптеці або бібліотеці, де б ти не був — обслуговування має бути українською. Тільки на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою», — нагадав раніше про зміст норми мовний омбудсмен Тарас Кремінь.

Це означає, що українською мають здійснюватися:
• персональне обслуговування клієнтів (у кафе та ресторанах, перукарнях, салонах краси, супермаркетах та магазинах тощо — в усіх закладах сфери послуг);
• надання інформації про товари;
• надання інформації про послуги;
• оформлення електронних договорів (суб'єктами електронної комерції — тобто онлайн-магазинами).

Читайте також: У Лозівській громаді запустили нову систему водопостачання

Споживачів мають обслуговувати українською в усіх закладах незалежно від форми власності — зокрема і в приватних. Це також стосується ФОПів — фізичних осіб-підприємців.
Норми мовного закону стосуються навіть інтернет-магазинів. Як і решта закладів, вони мають надавати інформацію про товари і послуги, а також складати інтернет-каталоги українською мовою.

Але є у законі і винятки. На прохання клієнта його персональне обслуговування можна здійснювати іншою мовою, якщо вона є прийнятною для обох сторін.

Крім того, виробники товарів та послуг (а також їх виконавці і продавці) можуть дублювати будь-якою іншою мовою інформацію про вироби (товари), роботи чи послуги, яка подана українською.
Якщо назва товару містить латинські літери чи іноземні слова, то дозволено використовувати слова, скорочення, абревіатури та позначення англійською мовою та/або з використанням літер латинської та/або грецької абеток.

Якщо, крім державної, інформація про товари та послуги надається також іншими мовами, обсяг інформації українською не може бути меншими за обов’язковий обсяг відповідно до вимог, установлених законом України "Про захист прав споживачів".

Якщо мовні права порушують?

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь закликав українців у таких випадках звертатися до його офісу (уповноваженого з питань захисту державної мови).
Він оприлюднив детальну інструкцію щодо того, як можна поскаржитися на порушення. Кремінь пропонує залежно від ситуації такі кроки:

1. Спробувати владнати конфліктну ситуацію на місці та попросити працівника обслуговувати вас державною мовою.
2. У разі відмови працівника — звернутися до керівництва закладу або на «гарячу лінію» цієї установи (торговельної мережі, АЗС, аптеки тощо).
3. Якщо ж українською вас не обслуговують і після усного прохання чи зауваження, можна зафіксувати факт такої відмови (це може бути аудіо-, відеозапис, письмове підтвердження очевидців тощо) та дані суб'єкта господарювання (назва, місцезнаходження, контакти закладу).
4. Після цього слід подати скаргу в офіс уповноваженого з питань захисту державної мови:
• на поштову адресу: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12;
• на електронну скриньку [email protected];
• заповнити відповідну форму на сайті мовного омбудсмена.

Що має бути в такій скарзі?
• Ваші прізвище, ім'я, по батькові,
• місце проживання особи,
• суть скарги (який саме заклад чи суб'єкт господарювання / його працівник; коли та за якою адресою; яким чином порушив норми мовного закону);
• докази на підтвердження порушення будуть важливим аргументом на користь скаржника.

Якщо скарга подається письмово, то має бути підписана заявником із зазначенням дати. В електронній скарзі необхідно вказати електронну поштову адресу, на яку заявникові може бути надіслана відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним (підпис у випадку електронного звернення не вимагається). Скаргу можна подати в офіс мовного омбудсмена протягом шести місяців з дня порушення.

 

Автор: Тамара Кіч
subscription
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини:
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини: