Пошта на селі: залишити не можна закрити

Пошта на селі: залишити не можна закрити

Фото:pixabay.com

Де поставити кому – гостра тема цієї осені як для керівництва ПАТ «Укрпошта», так і для урядовців. Та поки сторони стоять кожна на своєму, страждає клієнт – періодика приходить невчасно, у відділеннях черги, листоноші звільняються, під загрозою опинилася доставка пенсій.

У розпалі реформа поштової галузі в Україні. Після медичних і освітніх нововведень оптимізувалися мережі лікарень та шкіл у сільській місцевості, дійшла черга й до поштових відділень. Звичайно, для багатьох пошта на селі – останній острівок цивілізації, і якщо вона є – село живе. Крім того, «Укрпошта» – монополіст поштового зв’язку України, й альтернативи їй практично нема, через неї отримують виплати 45 % українських пенсіонерів. «Укрпошта» доставляє пенсії тим, хто за станом здоров’я не може прийти в поштове чи банківське відділення або живе в сільській місцевості, де нема банкомата, але є пошта. Невтішна й статистика: в Україні понад 7000 сіл з населенням від 100 до 500 осіб. За таких реалій керівництво «Укрпошти» дедалі гучніше заявляє, що працювати в селах економічно невигідно.

Аби самій вижити, «Укрпошті» доведеться вдатися до радикальних змін. Одна з них стосується скорочення персоналу й відділень, а це не може не позначитися на доставках пенсій.

Про такий розвиток подій наприкінці вересня попередив генеральний директор ПАТ «Укрпошта» Ігор Смілянський в ефірі «Радіо НВ». Тоді він зазначив, що у 2016 році мінімальна зарплата складала приблизно 1500 гривень, і більшість листонош «Укрпошти» отримували таку зарплату, у середньому обслуговуючи 143 пенсіонерів.

Зараз ми маємо 3723 гривні, з 1 січня – 4173 гривні. Кількість пенсіонерів, яких ми обслуговуємо, впала до 120. Тобто, якщо кількість зменшується, а витрати збільшуються, то цей баланс уже не зводиться, – пояснив Ігор Смілянський.

При цьому тариф на рознесення пенсій не переглядався з 2004 року. Згідно з наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 22.07.2004 р. № 166 тариф на оплату послуг, пов’язаних з виплатою і доставкою державних пенсії та грошової допомоги, складає 0,79 % від суми пенсії у місті, та 1,56 % – у селі та селищі міського типу.

Через такий тариф, за словами Ігоря Смілянського, кожне з відділень «Укрпошти» щомісяця зазнає збитків майже у 3000 гривень.

Хтось повинен закривати цей баланс... А ми просто не в змозі. Це значні кошти – 1 мільярд гривень, а наша виручка – 5,5 мільярда гривень, – сказав Ігор Смілянський.

За його словами, «Укрпошта» стала збитковою. За підсумками першого півріччя цього року компанія отримала понад півмільярда чистого збитку. І ще близько півмільярда гривень недоотримала через доставку періодичної преси за збитковими, на думку керівництва «Укрпошти», тарифами.

За даними прес-служби ПАТ «Укрпошта», доходи Харківської дирекції за 9 місяців 2018 року склали 286,8 мільйона гривень, прибуток – 11,8 мільйона гривень, сплачено податків у сумі 76,6 мільйона гривень.

На різні голоси

За словами генерального директора ПАТ «Укрпошта» Ігоря Смілянського, наразі підготовлено антикризовий план, який планується запровадити з 1 листопада в тому разі, якщо тариф не буде прийнято. Крім того, «Укрпошта» змушена буде оптимізувати мережу в селах, вибудувану під доставку пенсій.

Із 1 січня 2019-го не доставлятимемо пенсії, закриємо 5–7 тисяч стаціонарних відділень, звільнимо частину адміністративного та виробничого персоналу, – заявив керівник товариства.

Топ-менеджера «Укрпошти» почули в Уряді. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, коментуючи інформацію про можливість закриття кількох тисяч відділень «Укрпошти», що помітно ускладнить доставку не тільки кореспонденції, а й пенсій, заявив, що це неприпустимо.

Якщо менеджмент «Укрпошти» не розуміє важливості соціальної функції компанії і це буде їхня незмінна позиція, я б радив їм усім зібратися, написати заяви й перейти на іншу роботу. Ми призначали менеджмент на конкурсних засадах не для того, аби вони брали в заручники всіх, особливо пенсіонерів. А для того, щоб знаходили правильні ринкові механізми, виконували соціальну функцію і робили компанію багатшою, – сказав 26 жовтня Володимир Гройсман, цитує «Урядовий портал». – Пошта буде доставляти пенсії, і це принципово важливо для людей.

Прем’єр-міністр наголосив, що на початку жовтня в «Укрпошті» було призначено незалежну наглядову раду. І Уряд планує звернутися до неї з проханням дати оцінку ситуації.

Менше за «мінімалку»

Тим часом труднощі в роботі пош­тової мережі вже починають виникати й на Харківщині. В одному з минулих номерів «СК» розповідав про випадок у Новій Водолазі, де у відділенні відбулося масове звільнення листонош. Через це періодика почала із запізненням доходити до читачів (у тому числі й випуски нашої газети). До виконання обов’язків листонош почали залучати операторів у відділенні, а через малу кількість операторів почали утворюватися черги на сплату «комуналки», отримання інших послуг.

Хтось із листонош звільнився через хворобу, та більшість не витримала важкої праці за низьку заробітну плату. Тоді ми навели відповідь прес-служби ПАТ «Укрпошти» на запит «СК», що середня заробітна плата листоноші (в еквіваленті повної зайнятості) складає 4676 гривень. Та на ділі, як виявилося, наші листоноші таких грошей не отримують. Наступного дня після виходу публікації до редакції зателефонувала наша читачка, яка саме працює листоношею. Жінку (вона забажала не називати свого імені) обурила інформація про вказану заробітну плату, адже, за її словами, таких грошей листоноші не бачать. Вона розповіла свій досвід: працює на 0,9 ставки, авансу отримала 1200 гривень і має надію отримати 1400 гривень заробітної плати.

Що люди «йдуть на більші гроші», тому й звільняються, підтвердила «СК» і директорка поштового відділення в Новій Водолазі Тетяна Суханова.

Реформа на Харківщині

Тим часом на Харківщині вже почали закривати поштові відділення. Так, протягом цього року оптимізовано 23 відділення поштового зв’язку. Загалом же, за даними прес-служби «Укрпошти», станом на 5 жовтня мережа об’єктів поштового зв’язку Харківської дирекції складала 639 об’єктів. Серед них: центральні ВПЗ – 12, міські та смт – 203, сільські – 406, пересувні – 19. У них працюють 1690 штатних листонош. Скільки своїх працівників «Укрпошта» планує скоротити, ні в Києві, ні в Харкові уточнити відмовилися, тільки у відповідь на офіційний інформаційний запит написали, що «оптимізація чисельності листонош безпосередньо залежить від активності користування послугами пошти населенням: пересилання листів, передплати на періодичні видання, платежі тощо».

Незрозуміло, й у яких населених пунктах Харківщини надалі чекати закриття відділень. Щоправда, «Укр­пошта» обіцяє не залишити своїх клієнтів зовсім без послуг.

У тих селах, де закриються відділення, відповідно до стратегії реформування, передбачається, що замість традиційних стаціонарних відділень поштові послуги надаватимуть мобільні бригади. Наразі пілотний проект пересувних відділень «Сільське відділення» впроваджується в Чернігівській області.

«Чи буде цей проект поширений на всю країну, – залежить від фінансування, адже спочатку потрібно вкласти значні кошти в обладнання, автомобілі, сортувальні пункти тощо. Для порівняння: до початку проекту в Чернігівській області було три бази, де розміщались авто, наразі – 12», – відповіли у прес-службі «Укрпошти».

На запитання, як вирішуватиметься питання з доставкою періодики, якщо в населеному пункті ліквідують відділення пошти, в «Укрпошті» відповіли, що «доставні дільниці, що відносились до закритого ВПЗ, у такому випадку приєднуються до іншого ВПЗ. Листоноші обслуговуватимуть мешканців дільниці в штатному режимі, усі послуги надаватимуться, як і до того».


Мережа ПАТ «Укрпошта» налічує 11 500 відділень по всій Україні. Штат підприємства – 76 000 осіб, з яких 33 000 – листоноші, 13 000 – оператори поштового зв’язку.


У тему


 

Листоноша зазіхнула на чужі гроші

Протягом року працівниця «Укрпошти» приносила 82-річному дідусеві пенсію, при цьому недодаючи йому гроші. Сталося це в одному із сіл Нововодолазького району. Неладне цього літа помітив син дідуся, який і звернувся до правоохоронців. Ті з’ясували, що так промишляти жінка почала ще в жовтні минулого року. У відділенні поштового зв’язку вона отримала за відомістю пенсію в розмірі 3390 гривень, яку мала передати пенсіонерові. Однак, зловжи­ваючи довірою дідуся, жінка видала йому на руки лише 2390 гривень, а решту пенсії залишила собі. Літній чоловік розписувався у відомостях, не дивлячись на суму, яку мав отримати. Таким чином листоноша обманювала пенсіонера протягом 10 місяців. Вкрадені гроші витрачала на власні потреби.

На початку жовтня Нововодолазький відділ Первомайської місцевої прокуратури направив до суду обвинувальний акт стосовно поштарки, що підозрюється у присвоєнні пенсії 82-річного дідуся.

Листоноші інкримінується скоєння злочину, передбаченого ч. 1, 3 ст. 191 КК України (привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене повторно). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 8 років з позбавленням права обій­мати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

46-річна жінка працювала листоношею понад вісім років. Спричинений матеріальний збиток у 10 000 гривень вона вже відшкодувала потерпілому.

Шановні читачі, особливо поважного віку, будьте уважними, коли отримуєте пенсію через посередника. Детально продивіться відомість, де вам потрібно розписатися за отримання грошей. Переконайтеся в тому, що сума в документах збігається з тим, що ви отримуєте на руки. Не спішіть, не соромтеся перепитати листоношу, якщо щось не розумієте. І пам’ятайте, ви не зобов’язані давати листоноші «на чай» за послугу, яка оплачується державою. Ви і так за це вже сплатили. У разі виникнення підозри щодо фінансової недобросовісності листонош необхідно негайно звертатися до поліції.

Читайте також: 

На Дворічанщині ремонтують сільські школи, дитсадки та розвивають туризм

Матерiaли по темі

Автор: Тетяна Василець
subscription
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини:
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини: