Усе сміття — в одну банку: харків’ян навчатимуть мінімізувати відходи

Усе сміття — в одну банку: харків’ян навчатимуть мінімізувати відходи

Фото: Дніпроград

10 травня в Харківській області стартує всеукраїнський ЕкоМарафон — 21-денний челендж, який ознайомить усіх охочих з основами «розумного споживання» та філософією Zero Waste. За цей час його учасники мають навчитися сортувати сміття, скоротивши кількість непотрібних речей, які не можна переробити, настільки, щоб вони помістилися у трилітрову банку.

Про те, що передбачає «розумне споживання» та загалом філософія Zero Waste (з англ. — «нуль відходів»), які завдання чекають на учасників екомарафону в Харкові, хто може долучитися до ініціативи, «СК» поговорив з організаторкою й активісткою Харківського осередку Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Фундація Регіональних Ініціатив» Лізою Куріциною.

Фото: Lizaveta Kurytsyna/ Facebook


— Як з’явилася ідея провести такий екомарафон?

— Останнім часом у медійному просторі стала помічати все більше інформації, яка стосується екологічних проблем. І одного разу я задумалась: що ми можемо змінити вже зараз, починаючи із себе? Мені траплялися пости друзів, які вже почали сортувати сміття й переходити на Zero Waste (тобто мінімізували відходи), і це, на перший погляд, доволі просто. Однак з власного досвіду я переконалась, що не знаєш, з чого почати, як призвичаїтися та не кинути все на півшляху. А оскільки я впевнена, що таких, як я, багато, разом з громадською організацією, членкинею якої є, вирішили створити цей проект.

— Чому саме 21 день?

— Ідея в тому, що під час марафону на 21 день ти отримуєш новий сенс життя — раціонально використовувати ресурси природи. Паралельно учасники занурюються у гру, що викликає азарт та бажання дійти до кінця.
21 день — саме стільки необхідно, щоб виробилась звичка, а наше завдання — щоб звичка стосувалася екосвідомості учасника.


Кожний українець за рік продукує близько 350 кг побутових відходів — такі дані наводять у Міністерстві екології та природних ресурсів України. За інформацією відомства, лише 7 % відходів від згаданої кількості відсортовуються і спалюються на сміттєспалювальному заводі, а решта потрапляє на сміттєзвалища, які займають 5 % території країни. Більше того, значну частину сміттєзвалищ займають предмети, які не підлягають переробці, або ж ті, які природа буде самостійно перероблюватиме кілька сотень років.


— Розкажіть трохи детальніше про завдання челенжу: що доведеться робити його учасникам? 

— Усе просто. 21 день, починаючи з 10 травня, усі зареєстровані учасники отримуватимуть завдання (з можливістю вибору альтернативи), починаючи від простих — посортувати власне сміття, закінчуючи складними — здійснити екоаудит житла. Кожне із завдань відкриватиме нові та важливі аспекти раціонального споживання ресурсів.
Завдання учасники отримуватимуть на електронну пошту, яку вказали при реєстрації, та на каналі Телеграм. Окрім завдань, у щоденному листі буде міститись корисна інформація про локальні екоініціативи та про еколайфхаки в щоденному житті. Кожне завдання матиме конкретні умови, та головним буде фіксація дій учасника. Це може бути просто текст, а можуть бути й фото. Нам важливо знати, як кожен проходить через ці завдання і що думає з цього приводу.

А за успішне виконання поставлених завдань учасників будемо заохочувати призами. Так, першим подарунком стане екочашка.
Загалом, подарунки для учасників марафону підготували прихильники екоініціативи з усієї України: хтось отримає екоторбинки з Одеси, хтось — скетчбук, теж з Одеси, хтось отримає ековарення з Києва, а хтось для закріплення нової сортувальної звички — кольорові набори сортувальних відер. Усі подарунки розкрити не можемо. Але можемо наголосити: щоб їх отримати потрібно бути щирим у виконанні завдань, не боятись фіксувати складні та веселі моменти на фото, а головне — не полишати справу на півдорозі.

 Учасники матимуть завдання здійснити екоаудит власного житла. Фото: Еспресо.TV


— Тож скільки буде переможців?

— У фіналі визначимо трьох переможців, які безперечно виконають 21 одне завдання марафону. Саме вони отримають подарунки, які допоможуть їм підсилювати знання про екологію.
Окрім цього, протягом марафону учасники поспілкуються з екоактивістами, відвідають «живу» бібліотеку, мікс-пікнік, фрімаркет та різні толоки. Цікавих подій вистачить на всіх.

— Скільки учасників передбачає екомарафон?

— Плануємо залучити не менше 200 учасників з Харкова та області. На цьому не обмежуємося, адже тільки раді заохотити якнайбільше людей, аби вони спробували змінити свою свідомість і стиль життя. Ми відкриті до учасників з інших міст, у нас уже є зареєстровані з Києва, Полтави та Хмельницького й зацікавлені активісти з Івано-Франківська. Єдиною особливістю буде те, що учасникам необхідно буде приїжджати на тренінги та неформальні зустрічі, що супроводжують медійну частину проекту. Також під час екомарафону на учасників чекає знайомство як зі згаданими локальними ініціативами, так і ознайомлення із закордонними проектами з вторинного використання ресурсів, екотехнологіями, екодизайном та еколайфхаками.

— Чи є якась конкретна ціль, приміром, наскільки екомарафон допоможе зменшити кількість відходів?

— Ми хочемо не просто зменшити кількість відходів у місті за 21 день, ми хочемо показати, що щоденними діями можна створити глобальні зміни. Тут недостатньо сказати: «За час марафону ми назбирали дві тонни паперу, пластику й бляшанок...» Нам потрібна кількісна зміна, в якій учасники марафону продовжать сортувати сміття і після закінчення, розуміючи, що більше їх не будуть заохочувати подарунками, але усвідомлюючи, що так вони збережуть землю для майбутніх поколінь.
Найкращий результат — скоротити кількість саме сміття, яке не можна переробити, від кожного учасника настільки, щоб вміщувалось у банку. Ми доведемо, що це цілком реально.


— Які цікаві екоініціативи та екопроекти, побудовані на філософії Zero Waste, є в Україні та, зокрема, у нашому регіоні?

— Прикладів втілення філософії Zero Waste та «розумного споживання» багато, але в Харкові це — ініціативи. Приміром, крамниці “Шафа добра» та «Ясна річ», де кожний може залишити власну річ (Приміром, одяг у доброму стані, який людина не використовує. — Авт.). Тут цю річ може знайти інша людина. Таким чином деякі речі отримують друге життя і приносять користь.
З інших прикладів — це флешмоб «30 днів на велосипеді». Через такі акції організатори популяризують пересування містом на екологічному транспорті — велосипеді, аби мінімізувати використання громадського транспорту та вихлопних викидів в атмосферу.

Сортувальні рухи «Я сортую» та «Прихисти пакет», які у вихідні дні організовують мобільні пункти сортування в місті та позбавляють сміттєзвалища додаткових кілограмів відходів.
На всеукраїнському рівні — екобізнес із виготовлення оригінальних екосумок; екокрамниця, де не використовують пластик; європейські додатки для гаджетів, які розраховують шкоду, завдану екології конкретно вами через викиди СО2 тощо.

 

Мобільні пункти сортування сміття в місті. Фото: Накипело


Війна проти поліетилену

Рух Zero Waste набуває популярності у країнах Європи. Окрім сортування сміття, жителі часто відмовляються від використання поліетиленових пакетів на користь паперових або обирають багаторазові торби з тканини. Також існують екомагазини, у яких можна придбати товар на вагу та на розлив у власну тару. Крім того, можна зустріти автомати, в які люди повертають пластикові пляшки й таким чином отримують знижку на придбання нового товару, або ж спеціальні магазини, де можна придбати за низькою ціною старі товари, які ще придатні для використання.

Окрім цього, країни Європейського Союзу оголосили війну поліетиленовим пакетам. Так, у 2015 році країни — члени ЄС ухвалили директиву, яка зобов’язує країни скоротити використання поліетиленових пакетів, які забруднюють навколишнє середовище. Згідно з ухваленим рішенням, країни ЄС мають або скоротити середньорічні витрати нерозкладаних поліетиленових пакетів на одного громадянина — до 90 штук у рік до 2019 року й до 40 штук — до 2025 року, або забезпечити, щоб до кінця 2018 року поліетиленові пакети не видавалися покупцям безкоштовно, передає «Європейська правда».

Серед запропонованих заходів — значне підвищення ціни на такі вироби та введення високих податків на їх виробництво.
Найбільших результатів зі скорочення застосування малих пакетів серед країн ЄС досягли Данія, Фінляндія та Люксембург.
Приміром, Данія ввела податок на безкоштовну роздачу поліетиленових пакетів ще у 1994 році. У результаті такого нововведення попит на поліетилен у країні знизився на 90 %.

Урегулювати ситуацію завдяки договірним відносинам влади та бізнесу вдалося в інших країнах Європейського Союзу — Люксембурзі та Франції. Так, за інформацією Європейської організації відповідальності виробника PRO EUROPE, у Люксембурзі у співпраці з міністерством охорони навколишнього середовища та великими торговими представниками ввели збір   розмірі 0,03 євро на одноразові пакети для покупок. Водночас там впровадили екопакети, поліпропіленові тканинні пакети багаторазового використання. За рік після старту проекту споживання одноразових поліетиленових пакетів значно впало — з 90 до 10 мільйонів оплачуваних поліетиленових пакетів.
Подібним чином у Франції кількість поліетиленових пакетів зменшилася на 85 % у період з 2000 по 2008 рік завдяки добровільним домовленостям, без впровадження будь-яких податків або заборон.

 

Автор: Марина Проценко