Острівки успіху

Розумний сад – конкурентне яблуко

Якість – не гірша за європейську, гектар, який коштує більш ніж мільйон  гривень, та зона ризикованого садівництва – усе це про чугуївське фруктівництво. Сьогодні в Харківській області яблуневі плоди для жителів області дає унікальний для регіону сад. З якими проблемами стикаються садівники та що заважає відкривати європейські ринки – у матеріалі «СК»

Працювати вдома


У селі Коробочкине Чугуївського району на 60 гектарах розмістився яблуневий інтенсивний сад на шпалерах «Харківської фруктової компанії». Сьогодні тут вирощують сім сортів яблук, серед них Ренет Семеренко, Голден Делішес, Пінова, Джонапринц і Фуджі. Засновник господарства – Василь Сердюк. Сам чоловік родом з Харківщини, але довгий час мав бізнес поза межами регіону, й у 2012 році все ж повернувся в рідну область, аби започаткувати власну справу вдома.

– Коли я тільки розпочинав закладати сад на цьому місці, люди казали: «Ти божевільний, адже сама зона є ризикованою для садівництва та не придатна для вирощування цих сортів яблук!» Але на сьогодні завдяки правильній технології ми маємо непогані результати, – розповідає Василь Сердюк.

За його словами, правильна технологія, яка вже давно прийшла на зміну традиційному садівництву, полягає у вирощуванні дерев на шпалері – такій собі опорі. Для домашнього садівництва господарі навіть обирають стіни будинку, але у промислових масштабах застосовують спеціальні опори. У чугуївському підприємст- ві дерева кріпляться на бамбукових опорах, а під землею проходить система крапельного поливу. Особливістю саду на шпалерах є й те, що дерево не повинно перерости два метри у висоту й утримувати на своїх гілках більше ніж 80 яблук. Це економить і місце, і час, адже за таких умов плодоносити яблуні починають уже на другий рік після висаджування, відрізняючись якісними характеристиками та врожайністю. Так, у Чугуївському районі урожайність сягає близько 170 ц/га.

– Ця технологія не нова, бере початок з Англії і поступово поширилася й на інші країни. Сьогодні вона популярна в Італії, Бельгії, США та інших країнах, – додає чоловік.

Сад з мільйонів


Сучасне садівництво без цієї технології неконкурентоздатне, каже Василь Сердюк. Щоправда, сади такого типу потребують чималих капіталовкладень. Так, щоб закласти гектар саду, необхідно витратити близько 40 тисяч доларів (близько 1 мільйона 52 тисяч гривень), і в близько 80 тисяч доларів на гектар (понад 2 мільйонів гривень) обійдеться будівництво фруктосховищ з регульованим газовим середовищем. Останні потрібні для того, аби зберегти яблука. Усього чугуївські фруктосховища вміщують близько 2 тисяч тонн. Тут плоди зберігаються у спеціальних контейнерах. Автоматика працює так, що контролює режим, температуру, вологість і кисень. У таких умовах «спати» яблука можуть до двох років.

– За моїми підрахунками, такі капіталовкладення окупляться лише після 15 років функціонування саду, – каже садівник. – Але, звичайно, не на такі перспективи ми сподівалися, коли розпочинали свою роботу. А сподівалися на державну підтримку та компенсацію хоча б частини вартості обладнання. Але у 2014 році цільова програма профільного міністерства припинила своє існування, тож ми не отримали ані копійки відшкодування. Аналогів тій програмі немає до сьогодні.

Підтримка від ЄС


Інші ж умови, за словами Василя Сердюка, діють у країнах Європейського Союзу. Яскравим прикладом є світові лідери з експорту яблук – польські садівники, дотації від Євросоюзу для яких сягають близько 75 %.

– Ціна яблука на європейських ринках не надто висока. Але, звичайно, поляки матимуть рентабельність у 100 % на рік. Натомість ми маємо всього до 30 %, якщо не враховувати всіх масштабних капіталовкладень, – додає Василь Сердюк.
Завдяки політиці, що проводиться в Європейському Союзі, садівники його країн дозволяють собі впроваджувати нові технології та йдуть у ногу з часом, забезпечуючи конкурентоздатність і якість продукції.

– Нещодавно я був в Італії – вивчав особливості вирощування ягід, зокрема черешень. Закласти гектар саду там коштує близько 50 тисяч євро, але вже на шостий-сьомий рік урожайність сягає 20 тонн з гектара, – розповідає директор фруктової компанії.
Додатково місцеві садівники обладнують сади автокулером, який водою охолоджує ягоди. А щоб уберегтися від погодних несподіванок, італійці облаштовують спеціальні протиградові сітки. Така сітка коштує близько 20 тисяч євро на гектар (понад 500 тисяч гривень).

Потрібна кооперація


Але головним недоліком українського садівництва Василь Сердюк називає непопулярність сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів через довготривалу відсутність державної  підтримки.

Так, на думку садівника з Чугуївщини, брак власних обігових коштів і висока вартість кредитних ресурсів залишають виробника наодинці з проблемами та закривають доступ до передових технологій, до нових  селекцій задля кращої врожайності та до використання сучасних засобів захисту рослин.
Нагадаємо, тільки цього року Уряд передбачив держпідтримку кооперативів, компенсуючи 70 % придбаного обладнання як українського, так і іноземного виробництва.

– Приміром, ті ж італійські садівники працюють у кооперативах. Вони мають велику сортувальну лінію, адже для одного підприємства це розкіш. Крім цього, підприємцям у складі коо- перації вдається успішно працювати над налагодженням ринків збуту – тут для цього є штат працівників і приваблива ціна, адже, до прикладу, в Україні кілограм тієї ж черешні коштує 50 гривень, а в Італії – 135 гривень, – порівнює садівник.

Привабливі яблука


А поки що «Харківська фруктова компанія» реалізує свою продукцію у харківських супермаркетах та в Сєверодонецьку Луганської області. Хоча, за словами Василя Сердюка, якість чугуївських яблук – не гірша ніж європейських. Саме тому садівник не виключає можливості пройти перевірку та отримати сертифікацію системи Global GAP, що гарантує безпеку вирощеної продукції та необхідна для експортування продукції  за кордон.

– Є думка, що якщо яблука привабливі на вигляд, то їх обробляють різними хімікатами, а от набагато корисніші ті плоди, що мають гірший вигляд і черв’яків. Але це міф. Наявність у яблуках шкідників – ознака не екологічної чистоти, а недостатньо якісної обробки, яка насправді необхідна. Ми використовуємо імпортні препарати, з якими працює вся Європа. Але багато хто в Україні все ще задля економії обробляє яблука дешевими неякісними препаратами, – додає  чоловік.

Нагадаємо, відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, застосування пестицидів у сільському господарстві має регла- ментуватись у рамках всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею». Так, наша країна має привести фітосанітарні заходи, що забезпечують здоров’я рослин, у відповідність із законодавством ЄС, аби досягти екологічно стійкого застосування пестицидів, які передбачені у Директиві 2009/128/ЄС.

Ціна може впасти

 

Головними гравцями на світовому яблучному ринку традиційно залишаються Китай, США, Туреччина і Польща, на які припадає найбільший обсяг експорту яблука у світі. Українські виробники не стоять осторонь. За інформацією Української плодоовочевої асоціації, за сезон 2017/18 вони експортували в 3,2 раза більше продукції – експорт яблук перевищив 40 тисяч тонн порівняно з попереднім сезоном.
За інформацією аналітиків EastFruit, тільки в першому півріччі цього року експорт яблука приніс Україні 8,2 мільйона доларів валютної виручки, що в п’ять разів перевищує результат 2017 року.

«Більш значне зростання виручки порівняно з обсягом експорту було обумовлене більш високими цінами на  яблуко в Європі внаслідок збитку від заморозків навесні 2017 року і зниженням урожаю яблука в регіоні», – повідомляють аналітики.
За їх прогнозами, у новому сезоні Україна збере рекордний урожай яблука преміальної якості. Тому Українська плодоовочева асоціація активно працює над просуванням нашого яблука на ринки Південно-Східної Азії за підтримки FАО і ЄБРР, готуючись експортувати значно більші обсяги продукції в більшу кількість країн.

Також, за даними аналітиків EastFruit, географія експорту яблука з України в попередньому сезоні була найширшою за всю історію українського експорту. При цьому в новому сезоні вона може ще більше розширитися. Однак ціни на яблуко будуть помітно нижчі, ніж у сезоні 2017/18, а внутрішня ціна на яблуко в Україні може впасти до рекордного низького рівня, якщо оцінювати її в доларах США або євро.

Вивести з тіні


В Україні з початку 2019 року можуть знизити ставку податку на додану вартість (ПДВ) на продукцію садівництва, ягідництва і виноградарства з 20 % до 7 %. Відповідний законопроект № 8570 зареєстровано в парламенті 6 липня.

Як пояснюють ініціатори законопроекту, садівництво та інші супутні напрями – це завжди серйозні капіталовкладення, довга окупність, сезонність виробництва і реалізації продукції. Щорічно в Україні реалізується близько 2 мільйонів тонн плодово-ягідної продукції, основна частина якої вирощується дрібними виробниками.

«Тому підтримка від держави – це необхідний і адекватний крок, який ми повинні зробити у відповідь. Це підтверджує і досвід ряду країн ЄС, де при оподаткуванні сільськогосподарських товарів у більшості випадків діє знижена ставка, іноді у 2–3 рази нижча за стандартну», – пояснюють автори.
Окрім цього, на їх переконання, введення зниженої ставки ПДВ в розмірі 7 % – це додатковий стимул вести свою діяльність офіційно і, як наслідок, величезний плюс у бюджетні відрахування в перспективі.

 

Автор: Марина Проценко

 

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа».  Проект реалізується за фінансової  підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства  закордонних справ Республіки Польща.  Думки, виражені в цій публікації,  відбивають виключно точку зору автора(ів).

Автор: Роман Шупенко