Англієць на харківській площі: як танк часів Першої світової війни опинився в нашому місті

Англієць на харківській площі: як танк часів Першої світової війни опинився в нашому місті

Фото: kargoteka.info

На постаменті біля історичного музею поруч з легендарною і елегантною «тридцятьчетвіркою» красується монстр, який немов зійшов з ілюстрацій журналу «Нива» про Першу світову війну – незграбний, з величезними гусеницями, він більше скидається на доісторичну тварину. Цього монстра звуть Марк V, і родом він з Великої Британії.

Про нього в Харкові ходять легенди. Кажуть, що таких танків у світі залишилися лічені екземпляри, і жодного – на батьківщині, у Великій Британії, тому в 90-ті роки, коли в нас панувала розруха, англійці намагалися його купити в нас мало не за мільйон, і не гривень. До того ж точна історія саме цього екземпляра, який стоїть у нас під Історичним музеєм, достеменно невідома – суцільні припущення.

А точно відомо от що. Цей танк – п’ятий числом варіант першого у світі танка Mарк I. Марк V почали випускати тільки в 1918 році. Він встиг взяти участь у боях у кінці Першої світової війни, повоювавши всього півроку. Із 400 вироблених машин 77 британці передали французам за 11 днів до кінця війни. Є відомості, що кілька танків Марк (незрозуміло, IV або V) передали США.

До моменту завершення розробки й перших випробувань апетити у британського командування були доволі великими, і початкове замовлення на Марк V на 1918 рік склало 4000 машин. Збирання Maрк V планували налагодити в серпні-вересні 1917 року, але після важкої поразки в битві під Іпром план зазнав серйозної корекції. Після доповіді міністра постачання Вінстона Черчіля кількість танків Mарк V скоротили до 1350. Постачання танків Maрк V вдалося почати тільки у травні 1918-го, коли ситуація на західному фронті для союзників складалася не кращим чином.

А далі все дещо заплутаніше. Відомо, що танки Марк V випускалися у двох модифікаціях: «самець» і «самиця», які відрізнялися в основному озброєнням. На озброєнні у «самців» була: 57-мілімітрова гармата і три-чотири кулемети. Для прицілювання використовувалися телескопічний гарматний приціл і оптичні кулеметні приціли. Загальний боєкомплект складав 207 снарядів і 5700 патронів. Озброєння «самиць» складалося з шести 8-міліметрових кулеметів з боєкомплектом 14 100 патронів.

Завданням «самок» було придушення піхоти супротивника в окопах і прикриття «самців» від можливих піхотних атак.

Усього було зібрано 400 «самок» і «самиць» – порівну. Але доволі швидко стало зрозуміло, що для важких танків суто кулеметне озброєння не є адекватним, і було прийнято рішення оснастити частину «самиць» 57-міліметровими гарматами. Така модифікація отримала назву «Композит», хоча танкісти частіше називали їх «гермофродіти». Так-от, наш, харківський, танк згідно з цією класифікацією – «гермафродит», і з цієї точки зору він і являє собою певну рідкість.

У кінці 1919 року або на початку 1920-го, коли в Росії йшла громадянська війна, Велика Британія прислала на озброєння військам Врангеля через чорноморські порти у Криму допомогу у вигляді важких танків. Ці танки брали участь у боях на півдні України, і половину з них захопила Червона армія (наш танк – можливо, восени 1920 року). Їх потім використовували в інших битвах, а потім – як сільгосптехніку.

На 1930-й на озброєнні в Червоної армії було 15 танків. У 1938 році частину їх зняли з озброєння Червоної армії і за рішенням глави Міноборони СРСР Климентія Ворошилова (глави оборони СРСР) розподілили по деяких містах СРСР: «Танки вважаю за необхідне використовувати в такий спосіб: 1. «Рікардо» (так, за назвою модифікації двигуна, іменували в СРСР танки Maрк V. – Авт.) у кількості 14 штук передати по два містам: Смоленську, Ростову-на-Дону, Харкову, Ленінграду, Києву, Ворошиловграду та Архангельську – для використання їх як історичних пам’ятників громадянської війни».

Однак реально було встановлено тільки 11 танків. У Смоленську два Марк V розмістили перед антирелігійним музеєм. У 1942 році німці вивезли обидва смоленські танки в Берлін, де їх установили перед музеєм Цехгауз як пам’ятник перемогам Німеччини в Першій світовій війні. У Києві один Mарк V установили у сквері навпроти Художнього музею, другий – на Контрактовій площі. Дані про їхню долю різняться. За однією версією, обидві машини вивезли німці, за іншою – здали в металобрухт після війни.

У Ростові-на-Дону два танки встановили поруч з будівлею Ротонди біля північного входу в міський парк. Обидві машини здали в металобрухт у 1948 році. Два Mарки V, розміщені у Ворошиловграді (нині Луганськ), збереглися.

В Архангельську встановили лише один танк Mарк V, який «дожив» до наших днів: у 2006–2010 роках його було реставровано, і потім машину встановили в центрі Архангельська, помістивши у спеціальний скляний футляр. До речі, архангельський «Рікардо» – єдиний у світі екземпляр цієї машини у варіанті «самиця», що зберігся.

До війни в Харкові було два танки Maрк V. Один з них, що стояв на постаменті під Університетською гіркою з боку набережної, зазнав значних руйнувань під час бойових дій, і його порізали на металобрухт. Залишився тільки один – той самий, який незмінно збирає навколо себе дітлахів і любителів танкової історії.

Читайте також: Від буряків до космосу: чим жила Харківщина 50 років тому