Як Краснокутський дендропарк 150-річчя відзначав

Як Краснокутський дендропарк 150-річчя відзначав

Фото: yesyes.ua

Про ювілей одного з наймальовничіших місць Харківщини писала наша газета у номері 210 від 23 жовтня 1969 року.

Краса рукотворна

Будь-яка пора року по-своєму приваблива. Та в осені є своя неповторна краса. По-особливому вона відчувається в Краснокутському дендрологічному парку. Йому 160 років. Повітря тут настояне на ніжних ароматах плодів саду. Дерева і чагарники в строкатому наряді всіх кольорів і відтінків. Вони, здається, милуються собою, заглядаючи в чисті дзеркала ставів. Серед рослинності чимало акліматизованих представників інших зон і навіть континентів. От хоч би оце деревце з тонким стовбуром і дивним листям, схожим на віяло. Це гінкго – дерево дольодникового періоду, яке стало перехідною формою від голонасінних, хвойних, до покритонасінних, листяних порід. В Краснокутському дендропарку воно живе близько півтора сторіччя, а по товщині стовбур не перевищує чотири- і п’ятирічної тополі. Гінкго може жити близько двох тисяч років.

Струнка канадська тополя. Це – прапрабабуся всіх дерев цього виду, які нині ростуть в нашій країні. Вперше вона висаджена в Краснокутському дендропарку з черенка, завезеного з Канади.

В дендропарку є акація новомексиканська – переселенка з Північної Америки, її земляк ясен американський і багато інших дерев та чагарників з різних кінців світу. Тільки ялин дев’ять видів: балканська, гірлянда, звичайна, канадська, колюча, колюча срібляста, колюча блакитна, східна, ялина Енгельмана. Хвоя останнього виду ніби покрита памороззю. Дерево дуже красиве.

На тому місці, де зараз рослинне царство, на початку дев’ятнадцятого сторіччя був пустир, прорізаний ярами. В кінці вісімнадцятого сторіччя ці угіддя Катерина ІІ подарувала Назару Каразіну, який відзначився в війні проти турків. Пішовши у відставку, старий Каразін нічим себе не проявив. Зате багато корисного зробили його сини Василь та Іван. Перший став засновником харківського університету, а другий сто шістдесят років тому заклав Основ’янський акліматизаційний сад, який став Краснокутським дендропарком.

Після смерті І. Н. Каразіна його справу продовжив його син Іван Іванович. Кількість видів декоративних дерев і чагарників його зусиллями було подвоєна. Після 1917 року парк став народною власністю. Тут велися великі дослідницькі роботи. В роки німецькофашистської окупації він сильно постраждав, багато дерев і чагарників, у тому числі рідкісних, було вирубано.

Нині дендропарк підпорядкований Краснокутському опорному пункту Українського науково-дослідного інституту садівництва. В останні роки видовий склад дерев і чагарників у ньому значно поповнився. Тут є на що подивитися, є чим полюбуватися.

М. Кукса

Читайте також: Кінець операції "Кришталь": як боролись зі спекулянтами на Харківщині 50 років тому 

Автор: Інна Можейко