Довелося їхати в кузові, а там - трупи. Переселенці з Дебальцевого про евакуацію

Останні дні були найстрашніші, стверджують навіть бувалі волонтери. До Харкова прибувають люди, яким на долю випали дуже тяжкі випробування, у багатьох психіка не витримує.

4 лютого було найбільш напружене і складне чергування, розповідають волонтери групи "Станція Харків".

Приїхала сімейна пара з-під Дебальцевого. Їх селище вже давно зазнало гуманітарної катастрофи. З початку активних бойових дій туди не їздить ніякий транспорт. У людей немає грошей, їжа закінчується. Дізналися, що в Дебальцевому евакуація, вирішили туди будь за що дістатися. Вибралися на трасу, довго йшли пішки. Єдиний транспорт, який зупинився, була вантажівка. Водій погодився підвезти, але місця в кабіні не було. Довелося в кузові їхати, а там – трупи... Причому серед загиблих подружжя впізнало чимало знайомих облич. Чоловік і жінка врятувалися, але їх психічний стан дуже тяжкий.

Через постійні обстріли багато людей бояться з підвалів виходити, не те що кудись їхати. Автобуси можуть опинитися на лінії вогню. Кілька днів тому так і сталося, тож волонтерам «Станции Харьков» довелося надавати першу допомогу потерпілим людям, одну дівчину госпіталізовано.

– Чи страшно нам від тих снарядів, якими лупили безпосередньо по нас і по жителях в автобусах? Та пішли вони до біса, і ці снаряди, і ті, хто випускає їх, і ті, хто наводить. Нам страшно від того, скільком людям ми не встигли допомогти. Скількох не встигли вивезти з-під обстрілу. Ми знаємо багатьох з них, хоч ніколи не бачили, – діляться враженнями після евакуації у фонді Діани Макарової.

За останні кілька днів волонтери фонду вивезли кілька сотень людей, серед яких були і підопічні спеціалізованого інтернату.

Юлія Шматченко, матеріал з газети "Слобідський край" №16 від 07.02.2015