Як загублене у Харкові посвідчення шукали через Пітер і Ташкент

45 років тому американські психологи висунули гіпотезу, що кожна людина опосередковано знайома з будь-яким іншим жителем планети через ланцюжок спільних знайомих, який у середньому складається з п’яти чоловік. Щось таке сталося з героїнею нашої наступної історії.

Переселенка з Луганська загубила в Харкові своє «Посвідчення багатодітної родини».

Спочатку жінка дуже засмутилася, шукала, але все марно. Через якийсь час їй написала родичка із Санкт-Петербурга: «Твій документ в кіоску, де торгують випічкою». Про це росіянка дізналася від родичів з Ташкента. А їм про це написала незнайома харків’янка Олеся.

Як потім з’ясується, Олеся побачила загублене посвідчення, коли стояла в черзі за випічкою. Дівчина зрозуміла, що документ скоріш за все належить комусь із переселенців. Прийшла додому і відправила у соцмережі повідомлення всім, у кого прізвище збігалося із зазначеним на документі. Першим відгукнувся родич з Ташкента, який і написав листа до родички в Санкт-Петербург.

Коли ж власниця посвідчення побігла в кіоск, документа там вже не було. Тільки дізналася, що його вже хтось забрав. Хто саме, невідомо. Знову пошуки? Ні, за деякий час чоловік дійсно знайшов її та віддав загублені документи.

– Відразу два звичайні харків’янина звернули увагу на посвідчення і почали пошуки абсолютно незнайомої їм людини. Нічим не примітні люди прифронтового мегаполісу жили своїм звичайним життям: стояли в черзі, купували хліб, поспішали додому, але повз чужу біду не пройшли, – каже координатор гуманітарних проектів Ганна Геращенко, яка нам і розповіла цю дивовижну історію.

Виявляється, щоб зробити диво, достатньо лишень не пройти повз.

Юлія Шматченко, матеріал з газети "Слобідський край" №1-2 від 06.01.2015