Як слобожани з козаками, чортенятами і пані Фуршет ярмаркували (ФОТО)
Мішки з овочами та фруктами, жива птиця й риба, музичні ансамблі, конкурси та атракціони чекали на відвідувачів ярмарку. Хто прийшов з грошима, пішов без них, натомість здобув продукти за нижчими цінами та запас гарного настрою на весь рік.
З добрим урожаєм і чергами
Усі райони Харківщини, міста обласного значення, підприємства Слобожанщини та навіть гості з Російської Федерації представили себе на традиційному вересневому ярмарку, який цього року переїхав з Площі Свободи на Салтівку. Усього понад три сотні яток і кіосків пропонували відвідувачам свої товари, послуги та продукти.
Як зазначила перший заступник голови Харківської обласної ради Олена Олешко, Великий Слобожанський ярмарок – 2013 присвячено 70-річчю визволення Харківщини від німецько-фашистських загарбників. 
– Ми традиційно проводимо ярмарок напередодні Днів Харківської області. Ми пришли в мікрорайон, де проживає найбільше мешканців Харкова, для того, щоб у них була можливість придбати дійсно все необхідне, щось заготовити на зиму, щось приготувати на сьогодні, – сказала Олена Олешко.
БІЛЬШЕ ФОТО З ЯРМАРКУ ДИВІТЬСЯ ТУТ
Ярмарок також прославляв цьогорічний рекордний урожай. Представлений асортимент товарів і продуктів вражав покупців: м’ясо, сало, олія, молочні продукти, мука та крупи, птиця, жива риба, овочі та фрукти, квіти, саджанці, мед, горілчані вироби, цукерки, одяг і косметика тощо. Чого тільки не було на ярмарку! Навіть перепілки у клітці на доказ того, що з десяток яєчок на продаж знесли саме вони. Загалом за два дні харків’яни та гості ярмарку скупилися на 8,8 млн грн.
Ціни радували покупців, про що свідчили черги. Так, кілограм картоплі коштував 2,50 грн, капусти – 1,50 грн, літр олії – 10 грн, за мішок цукру в 50 кг слід було викласти 282 грн, а за кілограм товстолоба – 12 грн, стільки ж і за карасика, а от за сома – 25 грн. М’ясце кролика коштувало 40 грн/кг, курки – 30 грн/кг. Кілограм яблук можна було придбати за 2,50 грн, десяток яєць – за 9 грн, лоточок малини за 20 грн, сир – 30 грн за кг, за літр медовухи просили 35 грн. 
– Подібні ярмарки вже стали традицією. Завдяки таким заходам люди можуть купити продукцію безпосередньо у виробника, до того ж за цінами, які на 20–30 % нижчі, аніж на ринку чи в супермаркеті. Сьогодні Слобожанський ярмарок представив виробників і переробників харчової продукції, а також райони з продукцією, яка є їх візитівкою,– сказав директор Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації Віталій Панов.
Гостинний шинок, а в нім козачок
Своїми талантами та ексклюзивними експозиціями ділилися райони Харківщини.
Численні шинки та подвір’я від районів та міст Слобожанщини дивували харків’ян і гостей ярмарку.
– Ану-бо, хто грішник? Дайте подивитися. Нумо, підходь до мене! Буду відпускати гріхи, – закликає дячок з Близнюків, чи то пак з Близнюканьки.
Разом із Солохою, чортеням і козаком, що на хвилинку зайшов до шинка, а там і заснув за столом, дячок з ціпком вишукує грішників та запрошує до Близнюківського шинка.
– А це ми придумали своєрідний національний самогонний апарат, працює на сонці, – демонструє чудо-техніку режисер районного будинку культури Володимир Горбань, який сьогодні в образі захмелілого козака.
На ярмарку традиції переплелися із сучасністю. Десь там козаки смажать шашлики, у господині вареники викачуються в маслі, прогинається стіл від страв у садибі козака Барвінка.
Поки козак Барвінок ховає призи в імпровізовану криницю для конкурсу «Чарівний колодязь», про експозицію свого району розповідає керівник апарату Барвінківської райдержадміністрації Наталія Щегурова.
– Ми підготували чудовий стіл: і яєчню смажили, і вареники варили. Тепер насолоджуємося стравами. У нас є чудовий фольклорний ансамбль «Тещі та свекрухи», який супроводжує усі наші дійства, виступатиме він і на головній сцені. Настрій гарний, бо і торгівля, і культура – усе проходить на високому рівні, усе додає натхнення. Тому радіємо і ми, і всі, хто прийшов сюди, – каже Наталія Щегурова.
Барвінківці приїхали на ярмарок за 200 км напередодні ввечері і тоді ж розпочали приготування, ніч не спали, але гідно представили свій район.
Щирим співом дивує «Кадишева» Великобурлуцького району Любов Петухова. Разом із чоловіком Миколою та подругою Ларисою Яковлевою вона співає у тріо «Дружба». Цей зірковий ансамбль із смт Приколотне навів мости дружби із російським містом Валуйки.
– Безкоштовно пригощаємо всім, чим багата наша слобожанська земля: пловом, варениками, ковбасою, млинцями... Свою продукцію представили підприємства Великобурлуччини: тут від них м’ясо, крупи, мед, молочні продукти. Наші садівники привезли відбірні яблука, по 3 грн за кілограм. Особисто ходив подивитися, яка до них черга стоїть, – розповідає голова Великобурлуцької райдержадміністрації Володимир Криничанський.
На гостинність багата і Коломацька хата, і Олексіївська українська укріплена фортеця 1713 року, яку представила Первомайщина. На ярмарок вони привезли шматочок етно-фестивалю «Олексіївська фортеця». Біля солдатів, що охороняють укріплення, кружляє пані Фуршет, вона радо пригощає всіх первомайським сальцем.
– Ми анонсуємо етно-фестиваль: тут і солдати міліцейського полку, і гетьман Данило Апостол із дружиною Уляною Іскрицькою, – розповідає головний режисер районного Будинку культури Оксана Нітічук. – Майстер-клас із виготовлення м’якої іграшки проводить Марина Старшиніна з гурту «Голосисті». Безкоштовно частуємо первомайським салом, млинцями та кашею з казана.
Що не район – то РАЙон
Здивувало красою і Борівське подвір’я. Ним бігали рожеві поросятка, а бичок смакував сінцем, щоправда й сама худоба була із сухої трави.
У Богодухівському РАЙоні піч вискочила на двір, а на тій печі – господиня з пиріжками. Вона поважно споглядає, як гончарі Дмитро та Любов Громові роблять з глини горщики. Приглядається, який же глечик піде їй для сметани? Поки господиня вилежувалася на печі, дід водив на продаж свою другу половинку, а на ній – табличка з написом «Бабу продаю, ціна договірна».
На стилізованому подвір’ї у садибі молодої української родини із Зачепилівського району чого тільки нема: і віз, повний дарів урожаю, і навіть ставочок із живими раками. Зачепилівський район частував також ранковою домашньою «молочкою».
Закликала Лозова зайти на гостини до Солохи під брехливим деревом. Заповзятлива Солоха готова допомогти з будь-якими проблемами: приборкання тещі, повернення блудного чоловіка, закляття від злого керівника тощо для неї зробити не складно.
– А яка проблема вас хвилює, таку і вирішимо! Заміж хочеш? О-о-о-о! Ось тобі свічка на горохові. Запалюй і в думках думай про судженого! О, швидко й одразу загорілося, тож чекай на сватів. А це тобі оберіг ще наших бабусь і прабабусь, тут у нас горох, перець і сіль. Заховай його у затишне місце і воно буде притягувати до тебе кохання, – інструктує Солоха.
На ярмарку свою продукцію представили кращі підприємства області, а також 170 сільгоспвиробників, майстри народної творчості, понад 50 творчих і фольклорних колективів з районів і міст.
Гості з російського Курська представили сувеніри з традиційним національним розписом. Були на ярмарку й оренбурзькі хустини, щоправда ціна на них кусалася, бо починалася із 300 грн.
Уперше на Великому Слобожанському ярмарку з’явився стилізований куточок Благовіщенського храму міста Краснограда.
– Виставити роботи майстерні при храмові ми вирішили уперше до 1025-річчя Хрещення. Тут представлені ікони, вишивка, одяг – усе ручна робота наших парафіян, – розповідає отець Микола.
Не вмієш – навчать!
Не тільки скуповуватися, куштувати численні страви, співати й танцювати, та навіть навчатися можна було на ярмарку. Своїми знаннями й уміннями ділилися майстри Слобожанщини: гончарі, художники, майстри рукоділля та художнього розпису. Кореспондентові «СК» вдалося перейняти досвід у гончаря Віктора Зеленського. Виявляється, нелегка то справа – виліпити горщика.
Конкурсами та лотереями, а також різноманітними смаколиками заохочували представники районів приєднатися людей до ярмарку. Піднімали настрій співочі колективи, циганський ансамбль «Очі чорні», неймовірними трюками дивували вправні козаки та юні козачата. А на Гетьманському монетному дворі кожен мав змогу отримати монетку на згадку про це свято.
Тетяна Василець, матеріал з газети "Слобідський край" №108 від 10.09.2013