Весілля під обстрілами: попри війну, харків'яни продовжують жити та кохати

05.04.2022 18:30 Новини

За останні дні у Харкові зіграли два весілля. 3 квітня на станції метро "Університет" одружилися медики-волонтери. 4 квітня вже звичніше, але з військовою специфікою, побралися доброволець ЗСУ та його обраниця.

«Ми дуже хочемо, щоб всі закохані були поряд. Герой – кожний із нас»

3 квітня відзначилося в історії Харкова доволі незвичною подією – вперше в місті молодята побралися на одній зі станцій Харківського метрополітену. Зараз станції метро виконують функцію бомбосховища для містян.

Святкування весілля у харківській підземці

Головними героями дня стала пара волонтерів – Антон та Настя – медики за фахом, які після початку широкомасштабного вторгнення росії присвятили свої вміння та час волонтерській діяльності. Антон – лікар-стоматолог, у нього своя стоматологічна клініка та Салтівці, і дуже хочеться вірити, що вона все ще існує. Настя – медсестра Інституту медичної радіології та онкології. Так і допомагали: Настя робила уколи, ставила крапельниці, допомагала встановити  онлайн-зв'язок між лікарями та пацієнтами; Антон вдома лікував зуби мешканцям міста. Згодом вони стали членами волонтерського центру, де сортували препарати на складі та допомагали розвозити їх як військовим, так і мирним жителям.

Зараз вони збирають кошти на купівлю ліків для харків'ян, які лишилися в місті. Вже було закуплено і розвезено навіть найнебезпечнішими районами Харкова понад 2500 пачок медикаментів.

Антон розповів «Слобідському краю», що з Анастасією вони познайомилися два роки тому, коли вона привела свого сина до нього на прийом. Через тиждень, у п'ятницю, він вирішив написати їй у соціальній мережі. За вихідні вони обмінялися сотнями повідомлень та знайшли багато спільного між собою. У понеділок вранці Антон приїхав до Насті на роботу з квітами, а ввечері одразу забрав до себе додому. З того часу вони й живуть разом.

Нове подружжя на обстріляних вулицях міста

— Я шукала Антона 32 роки. Він мій, він – із усіх моїх мрій, мій герой, чоловік, з яким я почуваюся в безпеці, якого я не змогла залишити, коли почалася війна. Він дражнить мене, називає «декабристкою», а я надуваю губи та вдаю, що ображаюся. Не вірила, що так може бути: ми закінчуємо фрази одне за одним, нам навіть не треба нічого промовляти вголос, – цитує Анастасію харківське медіа «Накипіло».

Не так стрімко, але все ж доволі швидко було прийнято рішення зіграти весілля. 28 лютого Антон освідчився, а 3 квітня на станції метро «Університет» у колі найближчих друзів, журналістів та звичайних мешканців міста, які укривалися на станції, молодята обмінялися обручками.

— Ми дуже хочемо, щоб всі закохані були поряд. Герой – кожний із нас. І той, хто залишився, і той, хто поїхав, і той, хто пішов на фронт, і той, хто смиренно чекає на допомогу в метро і підвалах, – кажуть молодята.

Читайте також: Життя продовжується: у Близнюківській громаді народилася дитина

«Ти прокидаєшся кожний ранок і щасливий, що прокинувся. Тому треба робити все зараз»

Наступного дня, 4 квітня, відбулося весілля 24-річних Єгора та Лізи. Єгор – ветеран, який служив у 2016 році в зоні АТО та отримав поранення. Наразі він добровольцем знову встав на захист своєї держави. Його обраниця вебдизайнерка. Вони зустрічаються вже п'ять років і зараз вирішили одружитися. Єгор освідчився ще 11 вересня, весілля планувалося пізніше. На початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну Єгор сказав Лізі, що після перемоги вони одружаться, але вирішив форсувати події.

Молодята Єгор та Ліза

— 11 вересня я зробив пропозицію. Планували весілля пізніше, але зараз через останні події, після ударів та інших ситуацій, ти прокидаєшся кожний ранок і щасливий, що прокинувся. Тому треба робити все зараз, – каже Єгор.

Про трохи спонтанне рішення нареченого також розповіла Ліза.

— Єгор ще 24 лютого сказав, що після війни одразу одружимося. Але після двох обстрілів Єгор вирішив, що розписуємося зараз. Запитав, який у мене розмір пальця. І ось ми тут, – ділиться Ліза.

Весілля святкували в колі побратимів Єгора та рідних, які під час церемонії співали молодятам «Червону руту». Весілля вони уявляли собі не таким, проте вони щасливі та планують пишно відсвяткувати цю подію вже після перемоги.