ПТУ на межі знищення. Держава залишила профтехосвіту без грошей

28.01.2016 09:22 Новини
Фото із соцмережі Фото із соцмережі
Харківські освітяни та місцеві самоврядовці б’ють на сполох: якщо не повернути державне фінансування закладам професійно-технічної освіти, вона може бути зруйнована. Зі зверненнями дійшли до Прем’єр-міністра й Верховної Ради.

Цього року систему професійно-технічної освіти Харківщини було розділено за трьома джерелами фінансування. 25 закладів мають фінансувати з міського бюджету Харкова, 13 – з обласного, і 10 – з бюджетів міст обласного значення. Такі норми заклали нардепи в Законі «Про Державний бюджет України на 2016 рік», зокрема в його 27-й статті. Законодавчі зміни викликали неабияке занепокоєння в місцевих радах, адже такі гроші вони не передбачили у своїх бюджетах, та й узяти їх нема звідки. Першим проблему розв’язав обласний центр. На сесії міськради депутати ухвалили рішення про виділення 182,5 млн грн на фінансування профтехучилищ, що працюють у Харкові. Але заклади попередили: їх роботу ретельно перевірять і, можливо, оптимізують, оскільки багато робітничих професій і спеціальностей у ПТУ дублюються.

– Наприклад, операторів комп’ютерного набору готують у 13 училищах, слюсарів з ремонту автомобілів – у 12-ти, штукатурів – у 10-ти, електрогазозварників, перукарів – у 9-ти. Крім того, будівельні та машинобудівні установи випускають кухарів і кондитерів. Тому нам треба буде вивчити цю ситуацію і привести її у відповідність, – повідомила директор Департаменту освіти міськради Ольга Деменко.
Вона також зазначила, що міська влада вивчить попит на різні спеціальності, щоб у результаті налагодити ефективну співпрацю ПТУ зі школами та комунальними підприємствами, що беруть на роботу випускників профтехучилищ.
Навчальні заклади, що розташовані в районах області, готова взяти на себе область. На майбутнє пленарне засідання винесено рішення про виділення з обласного бюджету 70 млн 935 тис. грн для утримання таких закладів.

Як сніг на голову
Найгірша ситуація склалася з тими ПТУ, що розташовані на території міст обласного значення і, відповідно до змін, передаються на баланс цих міських бюджетів. Йдеться про 10 закладів, розташованих у шести містах: Куп’янську, Лозовій, Люботині, Ізюмі, Первомайському та Чугуєві. Керівники цих міст стверджують як один: міський бюджет не потягне такого навантаження. Наприклад, як розповіла начальник фінансового управління Чугуївської міськради Олена Бутова, якщо на баланс міста передадуть два профтехзаклади (професійний та аграрний ліцеї), то на їх утримання треба буде передбачити додатково 17 млн грн. Це виключно поточні видатки на захищені статті (зарплата, оплата енергоносіїв, витрати на соціальний захист учнів-пільговиків та ін.). Для міста, яке заробляє (за рахунок місцевих податків і зборів) близько 70 млн грн, це непідйомна ноша.
– Це 25 тисяч м кв. приміщень, які перебувають у державній власності. А раптом якийсь порив мереж, обвал даху чи ще якась аварія? Органи місцевого самоврядування навіть не зможуть провести ремонт, бо весь майновий комплекс перебуває в державній власності, і процедури передачі його в комунальну власність не передбачено, – говорить Олена Бутова.
Друга проблема, яка хвилює чиновників і може незабаром схвилювати мешканців цих міст, – іногородні учні. Приміром, у чугуївських ПТУ жителів міста всього 37 %, решта – мешканці району, інших районів області та інших областей України.
– Податки, які збираються з місцевої громади, мають іти на місцеві потреби, але за цією нормою місцеві доходи доведеться спрямовувати на мешканців інших громад, – пояснює проблему начальник фінвідділу.
Непокоїть самоврядовців і кількість випускників за робітничими спеціальностями, яких готують ці заклади. Наприклад, Ізюм не має потреби у 150 слюсарях, електрозварювальниках, малярах-штукатурах і кухарях-кондитерах, яких у 2016-му випустить місцевий професійний ліцей.
– Ми замовлення на таку кількість спеціалістів не робили, і такої потреби в нас нема. Замовлення робила держава, а сьогодні це стає нашою проблемою, – говорить заступник міського голови з гуманітарних питань Володимир Мацокін і додає, що на утримання закладу в міському бюджеті (який має 46 млн грн власних надходжень) треба буде передбачити додатково 10 млн грн.

Болючим «подарунок від держави» може стати також для Первомайського: бюджет міста і без того дефіцитний, а утримання місцевого ПТУ обійдеться ще  в 7 млн грн. Ще гірша ситуація в Куп’янську: на утримання міста можуть перейти аж три заклади (ПТУ № 34, Куп’янський професійний аграрний ліцей (ПТУ № 64) і Вище професійне училище № 27 у смт Ківшарівка).
– Куп’янську потрібно для забезпечення цих трьох закладів 18,2 млн грн. Для місцевого бюджету це забагато. У нас місто вже не промислове: ливарний завод закрився, і промвиробництво зменшилось на 90 %. Надходження в результаті бюджетної децентралізації теж невеликі, вони не покриють ніяких затрат, – розповідає заступник міського голови з гуманітарних питань Олександр Скребець.
Очільники міст міркують, що для забезпечення грошима профтехзакладів їм треба буде відмовитися від виконання власних повноважень: ремонту доріг і сфери ЖКГ, освіти й медицини. А цього допустити ніяк не можна. Самі ж працівники професійно-технічної освіти, які опинились у підвішеному стані, розуміють це і йдуть далі: кажуть, що систему треба спочатку реформувати, а потім змінювати джерела фінансування.
– Законодавці не з того почали, – вважає директор Вищого професійного училища № 27 Валерій Кравцов. – Треба спочатку прийняти закон про прфесійно-технічну освіту. На сьогодні є проект закону, він розглядався на профільному комітеті ВР, але звідти не вийшов на розгляд депутатів у сесійну залу. Після цього треба розробити механізм його запровадження, заходи з виконання закону, розписати строки, дати, провести реформу, а після цього вже передавати заклади на утримання місцевим бюджетам.
Освітянин розповідає, якою мала б бути реформа. Спочатку треба створити нові типи навчальних закладів – регіональні центри професійної освіти. Приміром, такий центр у Куп’янську об’єднав би дворічанське, шевченківське училище, філію в Борівському районі і три куп’янські училища. Після цього частина закладів укрупнюється, частина закриваються. Адже є ПТУ, які працюють аж ніяк не на всю свою проектну потужність. Ціна навчання однієї дитини в такому закладі утричі – учетверо більше, ніж в училищі, яке працює на повну потужність, а якість освіти набагато нижча. На переконання директора училища № 27, зробити реформу реально за рік. Потрібна лише політична воля.

Освітяни б’ють у всі двері: направили звернення до Верховної Ради від батьківських рад, петицію Президенту, зверталися до всіх керівників фракцій у Парламенті. Своє звернення до Прем’єр-міністра направили і представники 466 рад Харківщини. Члени Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області просять повернути державне фінансування для професійно-технічних навчальних закладів.
«Згідно з Конституцією України (частина 3 статті 143) у разі делегування державою деяких власних повноважень органам місцевого самоврядування одночасно має бути забезпечено і відповідне фінансування на виконання таких повноважень, а у разі передачі деяких повноважень держави органам місцевого самоврядування (зокрема утримання державних професійно-технічних закладів освіти) законодавством має бути одночасно визначено як джерело видатків на виконання таких повноважень, так і внесення змін до законів України «Про освіту», «Про професійну освіту» та інших підзаконних актів. З урахуванням зазначеного вище, просимо Вас, вельмишановний Арсенію Петровичу, дати відповідні доручення щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік», а саме до статей 27, 89 і 90 Бюджетного кодексу України, щодо повернення фінансування державних професійно-технічних навчальних закладів за рахунок субвенцій з державного бюджету», – сказано у Зверненні голів місцевих рад.
Якщо ж Уряд проігнорує звернення, систему профтехосвіти, на переконання самоврядовців, чекає колапс.

У тему
Листи до Києва
Під час загальних зборів члени Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області прийняли декілька звернень до вищих органів законодавчої та виконавчої влади. Так, Верховну Раду самоврядовці закликали без зволікань прийняти проект Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)». «Нарешті обласні та районні ради зможуть самостійно вирішувати питання місцевого значення, що відносяться до сфери їх компетенції, отримавши правові підстави для створення власних виконавчих органів», – говориться в листі й наголошується, що для остаточного прийняття законопроекту залишилося обмаль часу, оскільки голосування має відбутися в період поточної сесії Верховної Ради України.
– Не можна відтягувати реформи, посилаючись на війну чи необхідність референдуму з цього питання. Наполягати на подальшому роз’ясненні суті децентралізації, уникаючи її втілення, можуть лише голослівні люди, які не працюють безпосередньо з громадами, які не зацікавлені в тому, щоб органи місцевого самоврядування були спроможні надавати якісні послуги, – підкреслив президент Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області Сергій Чернов.
Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка члени Асоціації просять передбачити субвенцію з державного бюджету на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян. В області налічується майже 700 тис. осіб, які мають право на пільговий проїзд. За попередніми розрахунками підприємств-перевізників, потреба в коштах на 2016 рік складає 555,9 млн грн.

Також своїм рішенням, ухваленим на зборах, члени Асоціації підтримали Звернення Української асоціації районних та обласних рад і виступили проти зменшення фінансових надходжень до районних бюджетів. Це може статися в результаті змін, запропонованих проектом Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування податку на доходи фізичних осіб до бюджетів сіл, селищ та міст районного значення».
«Запропонованими змінами передбачається значне зменшення фінансового ресурсу районного бюджету у зв’язку із зарахуванням податку на доходи фізичних осіб до бюджетів міст районного значення в розмірі 60 відсотків та до сільських, селищних бюджетів – 25 відсотків. Так, районні бюджети зовсім не отримуватимуть надходження від податку на доходи фізичних осіб з території міста районного значення та отримуватимуть лише 35 відсотків відрахувань від податку з територій сільських, селищних бюджетів», – сказано у Зверненні до Верховної Ради України.
Такі зміни до Бюджетного кодексу, підкреслюють представники рад Харківщини, не сприятимуть добровільному об’єднанню територіальних громад і проведенню реформи місцевого самоврядування на принципах децентралізації.

Тамара Кіч, кореспондент

Автор: Администратор сайта