Отримання допомоги на дітей: кому можуть відмовити

22.08.2020 14:59 Корисно
Фото: prozoro.info Фото: prozoro.info
Відомо, що держава намагається захистити одиноких матерів, але є випадки, коли їм відмовляють у цьому. Чому та коли – розповідає наш юридичний консультант.

Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», право на допомогу на дітей мають: одинокі матері (які не перебувають у шлюбі); одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини; мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю».

Як пояснила начальник Близнюківського бюро правової допомоги Людмила Тищенко, жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. Якщо ця жінка уклала шлюб з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється у разі: 

– позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

– відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

– тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

– відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

– позбавлення волі отримувача допомоги за рішенням суду;

– скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;

– працевлаштування дитини або реєстрації нею шлюбу до досягнення 18-річного віку;

– надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір’ю або батьком дитини;

– смерті дитини чи смерті отримувача допомоги.

Читайте також: Нова ставка податку – стимул для виходу «з тіні»