Як зміна Конституції вплине на розподіл політичних сил та вибори - політолог

04.04.2014 08:50 Суспільство
http://rian.com.ua/ http://rian.com.ua/
Повернення до Конституції 2004 року означає, що основну роль у формуванні Кабінету Міністрів відіграватиме так звана парламентська коаліція.

Після виборів президента 25 травня формуватиметься коаліція на основі тих політичних сил, які уже є. Але, на думку Олександра Фісуна, судячи з останніх подій у державі, після президентських виборів мають відбутися парламентські, і пройти вони можуть уже восени.

Такий коментар кореспонденту "СК" дав завідувач кафедри політології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, професор, доктор політичних наук Олександр Фісун. 

Читайте також: РАДА ПІДТРИМАЛА ПОВЕРНЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ 2004 РОКУ. ЗА — 386 НАРДЕПІВ
                      КОНСТИТУЦІЯ - 2004. ЯК ІДЕ РОБОТА НАД ПРОЕКТОМ ДОКУМЕНТА
                      РОСІЯ ГОТОВА ДО СПІВПРАЦІ. ПАКЕТ ВИМОГ ДО УКРАЇНИ ОГОЛОСИЛИ У МЗС РФ

Згідно з Конституцією, до якої ми повернулися, після парламентських виборів дається 30 днів для формування коаліції. Після цього через 60 днів має бути сформовано Кабінет Міністрів. Ще за 30 днів Верховна Рада має розпочати роботу у пленарному режимі.

Яким же чином відбуватиметься розподіл повноважень на основних посадах? Якщо в президентсько-парламентській моделі Президент фактично виконував роль головного політичного гравця, який одноосібно формував Кабінет Міністрів, призначав губернаторів, то Конституція 2004 року передбачає кооперативну модель влади, де парламентські фракції стають активними учасниками політичного процесу і відіграють набагато більшу роль у формуванні Уряду.

– Фактично Президент зберігає контроль тільки над Міністерством оборони та Міністерством закордонних справ. Тобто ці призначення, а також призначення голови СБУ, Президент залишає за собою, – пояснює Олександр Фісун. – Голів облдержадміністрацій також призначає Президент, але з подачі Кабінету Міністрів.
Тобто Кабінет Міністрів, а де-факто – політичні партії, які проходять до парламенту, отримують можливість призначення своїх кандидатів на посади голів облдержадміністрацій.

Утім, і доля самих облдержадміністрацій наразі невідома. Як заявив Арсеній Яценюк, уже в новому проекті Конституції їх можуть ліквідувати, а їхні повноваження передати новоствореним виконкомам.

Також саме партії формують Уряд і визначають фігуру Прем’єр-міністра – коаліція політичних фракцій рекомендує прем’єра.

Таким чином, на посту Прем’єр-міністра може бути людина, яка володіє достатньо великою автономією і навіть незалежністю. Вона може мати інші політичні погляди та думку щодо розвитку економіки, аніж Президент.

Це призводить до виникнення нового явища, як це було, наприклад, за президентства Віктора Ющенка, – утворення двох пірамід влади. Одну очолював Президент, іншу – Прем’єр-міністр.

– Вони змагалися, конкурували між собою. І в цьому була запорука хоч якоїсь демократичності системи, тому що  не відбувалося монополізації навколо єдиного центру, – пояснює Олександр Фісун. – Нова система, судячи з усього, буде плюралістична. Тобто замість одного буде кілька центрів впливу, і вони боротимуться між собою.

Так, наприклад, за часів правління Віктора Ющенка Президент і Прем’єр-міністр розділили різні частини силової вертикалі, тобто прокуратури, МВС, СБУ, судової системи. У результаті виник силовий паритет, коли жодна зі сторін не могла знищити іншу.

Судячи з усього, схожий варіант цієї системи виникне й зараз, коли жоден з гравців не контролюватиме все, а тільки частину системи.

– Тут запускаються цікаві процеси нового структурування політичних еліт у регіонах, тому що вони повинні співпрацювати з офіційним Києвом. Поки що в нас система дуже централізована, тому постане питання про орієнтацію політичних еліт або на Президента, або на Прем’єр-міністра, – каже політолог.

Інна Пирлик, матеріал з газети "Слобідський край" № 40 від 03.04.2014

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта