Як затяжна зима може вплинути на посіви

Як затяжна зима може вплинути на посіви

Фото: growhow.in.ua

Минулого року аграрії Харківської області зібрали рекордний урожай озимої пшениці. Та цього року всі карти сільгоспвиробникам сплутав доволі сніжний березень. «СК» дізнавався, як тривала зима може позначитись на майбутньому врожаї.

У планах

Підбиваючи підсумки минулого року, аграрії Харківщини укладали великі плани на 2018 рік. За даними Департаменту агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації, у 2017 році в області збільшився валовий збір пшениці – завдяки підвищенню врожайності на 2,2 ц/га. Також зросли обсяги виробництва гороху на 13,9 %, ріпаку – в 4,4 раза, плодів і ягід – на 5,1 %.

Під урожай 2018 року озимі культури посіяно на площі 548 тисяч гектарів, з них 525,5 тисячі гектарів – зернові (на 7 % більше, ніж попереднього року).
– Під урожай 2018 року висіяно 164 сорти озимої пшениці, у тому числі 133 сорти вітчизняної селекції на 95 % площ, – зазначав під час наради з питань організації та контролю у сфері насінництва директор Департаменту АПР ХОДА Олександр Нездюр.

За планами профільного департаменту – посіяти навесні зернові на площі 520 тисяч гектарів. Очікувана забезпеченість насінням ярих зернових і зерно­бобових культур по сільськогосподарських підприємствах області становить 101 % до потреби – 30,7 тисячі тонн.

У тему

У 2017 році агропідприємства Харківщини експортували продукцію на 500 мільйонів доларів. Це на 26 % більше, ніж у попередній рік. Питома вага сільського господарства в зовнішньоторговельних відносинах області становить майже 47 %.

Динамічний розвиток агрокомплексу в ХОДА пов’язують зі збільшенням виробництва озимої пшениці в минулому році. Область зібрала рекордний урожай – понад 2 млн тонн – і посіла друге місце у країні з виробництва ранніх зернових.

Такі обсяги виробництва дозволяють не тільки повністю забезпечити внутрішній ринок, а й експортувати товар за межі України.

Загрозливі фактори

Та чи будуть рекордні урожаї цього року – велике питання. Затяжна зима, що тривала на Харківщині до кінця березня, внесла свої корективи в посівну.
– Наразі важко щось сказати впевнено, бо в поле ще не вий­деш. Льодова корка на полі є, але вона поки що біди не наробила. Поки я не бачу підстав для сильного хвилювання, просто весна прийде трошки пізніше. А як буде далі – подивимося, – розповів «СК» керівник агрофірми ім Т. Г. Шевченка Олег Супрун минулої п’ятниці.

Водночас фахівці з харківського аграрного вишу занепокоєні наявністю льодової кірки на посівах озимої. Наразі рослини ослаблені й потребують додаткового живлення.

– У цілому зима для озимих була сприятливою, але початок весни – не дуже. Впродовж зими стійкість озимих поступово зменшується, цукри витрачаються. В останні тижні були великі перепади температур (коли вночі температура 5–10 градусів морозу, а вдень – 8 тепла), утворилася притерта льодова кірка, а вона загрозлива. Середній час відновлення весняної вегетації вже давно пройшов. Якщо вегетація відновлюється після 5 квітня, вона вважається вже пізньою. Пізня вегетація для озимих зернових – несприятливий фактор, – пояснює завідувач кафедри рослинництва ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, доктор сільськогосподарських наук, професор Артур Рожков.

За словами експерта, наразі близько 60 % площі – це нормальні посіви, а от щодо інших площ є питання. Занепокоєння викликають ті озимі, що були посіяні із запізненням. Найгірший за станом озимих був 2003 рік, тоді загинуло близько 70 % посівів. Багато площ довелося пересівати. Того року були великі перепади температури, і на полях з’явилася льодова кірка.

Фахівець радить, як тільки з’явиться можливість, розпочати польові роботи, обов’язково «підживити» озимі підвищеною дозою азоту. Узагалі, на думку пана Рожкова, цьогорічний квітень буде дуже напруженим для харківських аграріїв, бо майже одночасно доведеться робити відразу кілька технологічних операцій – підживлення озимої, висівання ярових зернових культур. Однак далеко не всі фермери мають таку ресурсну можливість.

Зазвичай посівна ярових на Харківщині розпочиналася вже в березні. Для цих культур чим раніше посіяти, тим краще. Цього року старт польових робіт відклався на квітень. Стресом для ярових культур можуть стати високі температури, а синоптики наразі саме це й обіцяють.

– Біологія ярих зернових культур полягає в тому, що для них найкраща температура на початку вегетації – низькі температури. І наростання температури має бути поступовим. Потрібно, щоб у перші три – чотири тижні температура була невисокою (близько 5 градусів тепла). Саме при низьких позитивних температурах краще проходять стартові процеси – краще розвивається коренева система і випереджає в рості наземну вегетативну масу. Це важливо, бо завдяки кореневій системі рослина зможе повніше використовувати агроресурс, – пояснює завідувач кафедри рослинництва ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. – Наші діди, якщо була можливість, перші посіви робили в лютневі «теплі вікна». Саме ці посіви гарантували найвищу врожайність. На ранніх стадіях розвитку сходи ярових зернових зможуть витримати короткострокові похолодання до 10 градусів морозу.

Фото: nbuviap.gov.ua

Зараз у кращому разі аграрії вийдуть у поле приблизно через тиждень. За прогнозами синоптиків, температура підніметься до +15 градусів, а це вже негативний чинник для ярових. Окрім цього, десь із 10 квітня за сприятливих умов зазвичай уже розпочинається підготовка до посіву ранніх просапних культур (соняшник, цукровий буряк). А соняшник на Харківщині зай­має великі площі. Тож можуть виникати накладки з точки зору матеріально-технічної бази.

Прогноз весняний

За прогнозами синоптиків, найближчого тижня температура вночі інколи ще опускатиметься нижче нуля, однак удень стовпчик термометра підніматиметься до 12–15 градусів тепла. Значних опадів у найближчі дні не очікується.

Фруктові сподівання

Більш оптимістично налаш­товані аграрії, що вирощують фрукти. Березневий холод фруктам і ягодам навіть на користь піде. От минулого року спочатку було тепло, дерева почали квітнути, а наприкінці квітня вдарили заморозки, які й вбили частину врожаю. Якщо цьогоріч таких погодних сюрпризів не буде, то врожай яблук, кісточкових і ягід обіцяє бути добрим.

– Минулого року під час цвітіння випав сніг і були заморозки, вони наробили шкоди. Поки що нічого не цвіло. Очікуємо цей період з 25 квітня по 5 травня, – зазначив керівник «Харківської фруктової компанії» Василь Сердюк.

Фото: Мій город

Добрі прогнози дають і науковці.

– На сьогодні про аномальні умови не йдеться, бо поки що у плодових культурах немає сокоруху. Тож ніякої загрози для них зараз немає. Важливий температурний режим під час цвітіння, набрякання бруньок. Якщо в цей час не буде якихось аномалій, то буде добрий урожай. Поки що погодні умови сприятливі для доб­рого врожаю. Запаси вологи будуть доволі великі, а це, у свою чергу, добре живлення рослин, – підкреслює завідувач кафедри плодоовочівництва і зберігання ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, доктор сільськогосподарських наук, професор Григорій Яровий.

Читайте також: У Золочівському районі підтопило село. Фото, Відео

Юлія Міронюк