Ліг спати, не усвідомлюючи, що сталося. Історія фристайліста Олександра Абраменка

Ліг спати, не усвідомлюючи, що сталося. Історія фристайліста Олександра Абраменка

Фото: noc-ukr.org

18 лютого Україна виборола дебютну медаль на Зимовій Олімпіаді-2018 в Пхьончхані. Її в скарбничку збірної приніс уродженець Харківської області Олександр Абраменко, який став чемпіоном з фристайлу.

Третє «золото» в історії

Після вкрай непереконливого старту України, у тому числі і нашої головної надії – вітчизняних біатлоністок, на Олімпійських Іграх в Пхьончхані, українські вболівальники вже практично змирилися з тим, що в Південній Кореї ми залишимося без медалей. Втім, минулої неділі, 18 лютого, український фристайліст Олександр Абраменко подарував радість усім українцям, завоювавши для нашої держави першу медаль. І яку – відразу ж золоту!

У Пхьончхані у нашого фристайліста спочатку справи пішли не кращим чином. Українець  не зміг потрапити у фінал з першого раунду кваліфікації та фінішував лише дев’ятим. На щастя, Абраменко зібрався в другій  кваліфікації, посів там четверте місце і продовжив боротьбу.

Фінал складався з трьох етапів, під час яких відсіювалися гірші. У першому колі результат українця був третім. Краще за нього стрибки виконали китаєць Еті Гуанпу і представник ОАР (олімпійський атлет Росії)  Павло Кротов. У другому колі Абраменко посів четверте місце, поступившись ще одному китайцю Цзя Цуньяну, канадцеві Олів’є Рошону і білорусу Станіславу Гладченку. Однак все йшло за планом, і українцеві вдалося потрапити в шістку кращих, яка у вирішальному стрибку розіграла медалі.

Третій фінальний раунд почався багатообіцяюче. Кротов упав, а інший олімпійський атлет з Росії – Ілля Буров – виконав стрибок посередньо. Абраменко вирішив ризикувати і заявив складний за рівнем стрибок – три сальто з чотирма гвинтами, який він раніше робив тільки на тренуваннях. Ризик виявився виправданим – українець виконав спробу бездоганно і отримав 128,51 бала.

Суперникам потрібно було чимось відповідати, і вони також пішли на ризик. Втім, з напругою Гладченко і Рошон не впоралися і впали на приземленні. Це означало, що Абраменку, щонайменше, гарантована срібна медаль. Останнім виступав Цзя Цуньян, який також заявив стрибок максимальної складності та виконав його блискуче. Все вирішували судді – вони поставили китайцеві 128,05 і віддали золото Абраменку.

– Сьогодні (18 лютого. – Авт.) до останньої секунди змагань була дуже напружена боротьба. Хвилини очікування останнього стрибка були також нервовими. Зазначу, що мій фінальний стрибок був найкращим у сезоні. Піти на його виконання – це був великий ризик, але я впорався і, думаю, виправдав не тільки свої очікування, а й усієї України, – сказав після тріумфу Олександр Абраменко.

Як розповів «СК» батько олімпійського чемпіона Володимир Абраменко, його син у  нестямі від щастя.

– У день перемоги Сашко  був у шоці, ліг спати, не усвідомлюючи, що сталося. Наступного дня він побував у посла України в Південній Кореї, потім було нагородження і різні заходи. У сина там дуже щільний графік, поговорили з ним буквально хвилину. Він, зрозуміло, дуже щасливий, емоції його переповнюють, – поділився Володимир Абраменко.
Золота медаль Олександра стала третьою для збірної України за всю історію участі в зимових Олімпіадах, і першою, яку завоював чоловік. Раніше, в 1994 році, в Ліллехаммері в одиночному фігурному катанні перемогла Оксана Баюл. А чотири роки тому жіночу естафету виграли біатлоністки Олена Підгрушна, Валя і Віта Семеренки та Юлія Джима.

Харківський слід  у житті чемпіона

Втім, повернемося до нашого героя Олександра Абраменка. Хто цей спортсмен, який минулу неділю зробив історичною для всієї України?

Олександр представляє Миколаївську область, втім, народився в наших краях, у Первомайському. Його тато Володимир – уродженець цього райцентру Харківської області. Він служив військовим і свого часу переїхав із дружиною Іриною в Миколаїв. Коли дружина була вагітною, Володимира відправили на стрільби.

– Я, зрозуміло, не хотів її залишати одну і відправив до Первомайського, де живе сестра Ірини, і у мене там є брат. Так вийшло, що 4 травня 1988 року там вона й народила Сашка, а через два місяці я їх забрав у Миколаїв. Коли Саня був маленьким, він щоліта гостював у Первомайському у своєї бабусі, мами дружини, якої зараз, на жаль, немає. Коли він уже подорослішав, то теж їздили, але не так часто – на свята. Востаннє були роки два-три тому, – каже Володимир.

За інформацією Національного олімпійського комітету України, Олександр почав займатися фристайлом у 2002 році. Цікаво, що в цей вид спорту Абраменко потрапив «випадково». У Миколаєві була єдина в Україні така гірка – водний трамплін для тренувань. Тому тренер порадив Олександру спробувати себе в такому виді спорту. Як зізнається українець, найулюбленішою частиною тренування для нього був батут.

– У нас був зал, гімнастична доріжка, батути, кільця, бруси... Загалом, рай для дитини! Тому мені це дуже подобалося. А коли згодом дізнався, що це зимовий вид спорту і взагалі пов’язаний з лижами – стало ще цікавіше. Так все і закрутилося, – розповів Абраменко.

На чемпіонаті світу Олександр дебютував у 2006 році, а через десятиліття він став першим українцем, який виграв загальний залік Кубка світу з фристайлу. Наступний сезон, 2017 року, спортсмен практично повністю пропустив через травму коліна і навіть думав про завершення кар’єри. Однак Абраменко зібрався із силами, плідно тренувався  і в підсумку поїхав на Олімпіаду-2018, яка стала четвертою в його житті. У Турині-2006 українець зайняв 27 місце, у Ванкувері-2010 став 24-м,  а в Сочі-2014 трохи не дотягнув до п’єдесталу, посівши шосту сходинку.

З особистого життя чемпіона відомо, що він зустрічається з російською фристайлісткою Олександрою Орловою. Вона, до речі, виступала в Пхьончхані під прапором ОАР і посіла восьме місце.

Савелій Мякушко