Секрет успіху молочного фермерства

Данія є одним зі світових лідерів з виробництва та постачання в інші держави молока, масла та сиру. Місцеві фермери використовують сучасні технології, проте потужні тваринницькі ферми із сучасними доїльними залами та ветеринарними програмами є і в українського виробника, зокрема на Харківщині. У чому ж секрет успіху тваринництва Данії?

Два роки тому 24-річна українка Аліна Маковка поїхала на данську ферму проходити практику. Проживати студентці випало в невеличкому місті Урс. Сама ферма, де працює українка, розташована за сім кілометрів від містечка й не єдина в окрузі.

– Узагалі в Данії багато ферм, і більша частина з них – сімейні. Невеличкі завжди розташовуються прямо біля будинків господарів. Більші – можуть бути й за містом, – розповіла Аліна. – Усі вони типові: мають вигляд великих ангарів, які автоматично зачиняються в негоду. Тут також контролюється температурний режим. Наша ферма – одна з найбільших в окрузі – займається молочним тваринництвом.

Працює це господарство близько дев’яти років і вважається молодим. Але за цей час фермеру вдалося набрати обертів і пройти шлях від десятка корів і ручної праці до автоматизації. І вже сьогодні дохід господарству приносять 530 дійних корів, а всього на фермі вирощують до 1200 голів ВРХ.
Окрім фермерської сім’ї, яка складається з чотирьох осіб, тут працюють усього шість найманих робітників. Економить час і зусилля робітників господарства доїльний зал «Карусель», який доволі поширений на Заході. Завдяки автоматизованому доїнню данські корови можуть давати до 25 літрів на день.

Аліна Маковка

– У нас на фермі була корова-чемпіонка, яка за життя дала 100 тисяч літрів молока. У неї навіть медаль була, – згадує Аліна.
Окрім ветеринара, який щотижня оглядає тварин, є фахівець, який окремо стежить за харчуванням худоби.
– За допомогою чіпа видно, скільки чого споживає корова та який показник якості молока. Якщо молоко, що дає корова, недостатньо жирне чи його кількість зменшується, її годування коригують, – додала практикантка.

Тож секрет данських фермерів не тільки в технологіях, а й у внутрішньому менеджменті. Велику увагу приділяють кормовій базі. На певну кількість худоби виділяють певну кількість гектарів землі.
– Приміром, наш фермер обробляє близько 300 га землі. Раніше землі в нього було більше, але потім комуна залишила тільки ту площу, яка належить йому за законом, з розрахунку на кількість корів, – розповіла дівчина.

На цьому полі господар вирощує траву, кукурудзу. Сою для тварин закупляє окремо. Корма зберігають у силосній ямі. До речі, органічні відходи, які збирають після тварин, зберігаються у спеціальному купольному сховищі (його називають танк), їх використовують як добрива на полі.

Загалом, у Данії приділяється велика увага питанням захисту навколишнього середовища. Чинні закони жорстко регулюють застосування хімічних речовин, диктують порядок і масштаби використання органічних добрив, а також виключають скидання відходів сільгоспвиробництва в довкілля.

Олександр Пригора

Олександр Пригора

Менеджер рибацького магазину, Харків

Цікаво, скільки коштує в Данії побудувати ферму та закупити спеціалізоване обладнання?

Аліна Маковка:

– Наша ферма складається з автоматизованих ангарів. Окремо тут перебувають дійне стадо, тільні корови та молодняк. Телят тут розміщують у спеціальних боксах. Також є ізолятор для хворих корів.Разом з дійним залом будівництво фермеру обійшлося в близько 110 млн євро (3,5 млрд грн).

Окрім цього, фермер має п’ять тракторів. Є техніка для міксування кормів, для насипання у стійло, а також для роботи на полі. Ціна техніки теж різна, один з тракторів обійшовся у 250 тисяч данських крон (приблизно 1 млн 69 тис. грн).

Наталія Жага

Наталія Жага

Директор Огіївського НВК, Сахновщинський район

У багатьох європейських країнах на полицях супермаркетів продається еком’ясо. Цікаво, чим воно відрізняється від звичайного і де випрошують майбутню екосвинину?

Аліна Маковка:

– Я бачила ферму, на якій вирощують екосвиней. Відрізняються вони тим, що при годуванні тваринам дають менше медичних засобів, ніж на звичайній фермі. При їх вирощуванні не застосовують хімічних добрив і не використовують шкідливих технологій.

Тварини пасуться у природних умовах, на великих пасовищах і луках, а не стоять у стійлі. Тому м’ясо з позначкою «еко» дорожче від звичайного, але ненабагато. 

Едуард Коновалов

Едуард Коновалов

Голова Старосалтівської селищної ради, Вовчанський район

Скільки платять молокозаводи за літр данського молока?

Аліна Маковка:

Кожні два дні на ферму приїздить велика фура, яка забирає молоко. А до цього воно зберігається у спеціальній холодильній камері, яка підтримує потрібну температуру. У середньому кожного разу здають по 30 тонн молока.

Фура схожа на наші молоковози, але в цій машині є спеціальне обладнання, яке показує температуру та кількість молока, а також скільки «медицини» (лікарських засобів) потрапило в молоко та рівень неякісного молока, яке називають «села». У середньому літр молока тут забирають за 2,5–3 данські крони (10–12 грн), залежно від сезону.

Три сорти молока замість п’яти

 

Щорічно данські фермери виробляють близько 5,2–5,4 млн т молока. Продукція тваринництва відрізняється високою якістю і майже цілком йде на експорт. У країни ЄС дозволено імпортувати тільки молоко класу екстра. Із 1 січня 2018 року Україна має теж відмовитися від молока другого ґатунку, виконавши записані в Угоді про асоціацію положення щодо санітарно-гігієнічних норм, які стосуються сировини молока. За новими ДСТУ матимемо три сорти молока замість сьогоднішніх п’ятьох: екстра-клас, вищий і перший.

Проте, на відміну від Данії, де молочне господарство – у руках фермерських господарств, в Україні понад 70 % виробництва молока зосереджено саме у приватному секторі.

За словами голови ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадима Чагаровського, аби не відрізати селян, для яких сьогодні молоко є чи не єдиним джерелом надходження готівки, держава має дати підтримку індустріальному виробництву молока.
– На 2018 рік на підтримку тваринництва закладають 2 млрд грн. Це великі кошти. Частину з них передбачено на будівництво ферм. Чи є сьогодні підприємства, які готові інвестувати в будівництво ферм? Близько 400 млн грн – насправді те, що можна надати на будівництво, – зазначив Вадима Чагаровський.

Марина Проценко, спеціальний кореспондент

Автор: Роман Шупенко