Уже цього вересня всі великі харчові підприємства України мають перейти на європейські стандарти виробництва. Їх запровадження для бізнесу вскочить у копієчку, але штрафи обійдуться дорожче, кажуть експерти. Та й споживач швидше купить продукцію, сертифіковану, як у ЄС, у цьому вже переконалися на сироробному підприємстві у Великому Бурлуку, яке минулого літа запрацювало після майже п’ятирічного простою, і відразу – за євростандартами.

Після підписання Угоди про асоціацію Україна взяла на себе низку зобов’язань перед Європейським Союзом щодо реформування галузі виробництва харчових продуктів.

– Україна зобов’язалася наблизити своє законодавство до законодавства ЄС у галузі санітарних і фітосанітарних заходів, – пояснює заступник керівника Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» Яна Добідовська.

Серед низки новацій і реформ, що запроваджує Україна, – три найбільш важливі кроки в напрямі європейських вимог безпечності харчових продуктів.
Перший – 2 вересня 2015-го було утворено єдиний орган захисту прав споживачів – Держпродспоживслужбу (Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів). Створено його шляхом реорганізації Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної санітарно-епідеміологічної служби, Управління контролю у сфері насінництва та розсадництва та Сектора контролю за регульованими цінами.

Держпродспоживслужбу створено для централізації контролю безпечності харчової продукції та уникнення дублювання одних і тих самих функцій різними установами. Другий крок – набуття чинності 4 квітня 2018 року Закону «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Закон суттєво змінює систему контролю безпечності харчових продуктів в Україні. Його ключовими новаціями є ризик-орієнтований підхід, що полягає у визначенні ступеня ризику на кожному підприємстві (чим вищий ризик для здоров’я під час виробництва продукції, тим частіше на підприємстві відбуваються перевірки); можливість проводити інспекції без попередження (тоді як попередні законодавчі норми зобов’язували поінформувати підприємця за 10 днів до початку перевірки); кожна наступна перевірка (аудит) одного підприємства здійснюється новими ревізорами; акт перевірки підприємств є уніфікованим і публічним, і кожен може ознайомитись з ним в Інтернеті; штрафи у разі порушення норм під час виробництва накладаються безпосередньо інспекторами, а не в судовому порядку тощо.

Проте, безпечність продукції не може забезпечуватися виключно державним контролем. Тому підприємства потребують ефективної системи самоконтролю виробництва. Саме з цією метою в Україні з 2014-го почалось запровадження системи заходів з безпечності виробництва продуктів, заснованих на принципах Hazard Analysis and Critical Control Points (HACCP), що вже є вимогою законодавства у Європейському Союзі, США, Канаді, Японії, Австралії та інших країнах.
Третій крок – з 20 вересня 2018 року така система має працювати на всіх харчових підприємствах України, крім малих потужностей.

Система HACCP починається з виконання підприємством програми передумов (виконання гігієнічних вимог і правильної організації технологічних процесів виробництва). Після цього визначаються небезпечні фактори виробництва, характерні для даного виду діяльності. На етапах технологічного процесу з підвищеним ризиком (критичні контрольні точки) вимірюються критичні межі (межі між безпечним і небезпечним). І, нарешті, у разі виходу за ці межі впроваджуються коригувальні дії.

– Контролювати процес виготовлення завжди ефективніше та економічно вигідніше, ніж контролювати готовий продукт, – так пояснює головну ідею системи HACCP старший експерт проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів» Юрій Оглашенний.

Зробіть хоч це

Керівник сертифікаційного напряму українського філіалу німецької компанії MNC Group Certification Олександр Смирнов говорить, що серед підприємств харчової галузі в Харківській області лише 30 % уже впровадили систему HACCP, решта 70 % – або ще ні, або на шляху до цього.

Нині ж вищою категорією для українських підприємств є ДСТУ ISO 22000.  Для чого потрібен українським підприємствам НАССР? На це запитання Олександр Смирнов відповів, що потрібно зробити хоч це, щоб з нами почали співпрацю. На його переконання, НАССР – це перший крок до розуміння споживачем того, що він купує продукт, випущений у безпечних умовах.

Олександр Смирнов

– Як такого сертифіката НАССР у Європі нема. Його ніхто не видає, і там це вважається самозрозумілою річчю на підприємстві, без якої воно просто б не працювало, – додає Олександр Смирнов.

Як пояснив експерт, НАССР було створено дуже давно, коли запускали перші кораблі в космос. Систему створили для контролю виробництва їжі для космонавтів. У 2005-му в Європі вийшов новий стандарт – ISO 22000, який об’єднав у собі принципи НАССР і управління підприємствами харчової промисловості. ISO 22000 розвивався, і з’явився ще жорсткіший стандарт, FSSC, який в Україні запровадили одиниці підприємств, здебільшого світових корпорацій. Є ще один стандарт, якому довіряють європейці, BRC – Британського консорціуму підприємств роздрібної торгівлі. Ну, а найвищим стандартом на тепер є IFS, підприємства з яким Олександр Смирнов порівнює з інноваційною клінікою, де все суперстерильно.

У 2012-му з’явився наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо запровадження системи НАССР на підприємствах харчової промисловості. Та оскільки наказ жодних штрафів не передбачав, ніхто нічого не робив. Через три роки набули чинності змі ни до Закону про безпечність і якість харчових продуктів, відповідно до яких у разі відсутності на таких підприємствах НАССР накладатимуться штрафні санкції від 30 до 70 мінімальних заробітних плат, або від 111 000 до 260 000 гривень. Це зрештою змусило наші підприємства рухатися.

Нове життя сирного Бурлука

Минулого року після п’ятирічного простою свою роботу відновив сироробний завод у Великому Бурлуку. Його взяло в оренду ТОВ «Охтирська молочна промислова компанія «Славія». На початку літа 2017-го сироробний завод реконструювали, а 27 липня запустили першу лінію виробництва. Та головне – новий запуск заводу стався вже із сертифікацією виробництва за міжнародними стандартами якості ISO 9001:2000. Крім того, підприємство стало одним з перших у регіоні, де реалізували проект європейської системи контролю якості ХАССП.

– Ця система дала нам можливість краще контролювати якість і безпечність готової продукції та захистити торгову марку, – говорить директор ТОВ «Охтирська молочна промислова компанія «Славія» Володимир Виноград.
І хоча для цього довелося витратитися і навчити персонал, ефект уже відчули. Вироблена за новими стандартами продукція у Великому Бурлуку завжди має збут.

Володимир Виноград говорить, що, запровадивши нову систему на виробництві, він тепер упевнений, що фактори, які можуть вплинути на безпечність харчової продукції, постійно контролюються на кожному етапі виробництва належним чином.
– Отримавши цей сертифікат, підприємство вийшло на нові ринки збуту. Зокрема, вершкове масло, вироблене у Великому Бурлуку, ми постачаємо в Туреччину та Марокко. У планах – вихід нашої молочної продукції і на ринки ЄС, та для цього готуємося отримати так званий «єврономер» – дозвіл на експорт нашої продукції від Єврокомісії, – додає директор підприємства.

На експорт із заводу у Великому Бурлуку готують і суху сироватку.
На отриманні ХАССП підприємство не зупиняється, і в майбутньому планують покращити систему ДСТУ ISO 22000 і впровадити систему FSSC 22000.
Поки сири із заводу у Великому Бурлуку можна побачити під ТМ «Славія». Та, як запевнив Володимир Виноград, підприємство відновило рецептури та технологію виробництва сирів, які випускалися раніше. І добре відому жителям Харківщини, та й України, торгову марку «Сири Бурлука» планують невдовзі реанімувати. За два місяці, поділився керівник, «Сири Бурлука» вже можна буде побачити на полицях магазинів. Фахівці заводу також розробили технологію виробництва нових сирних продуктів.

На сьогодні на підприємстві 180 працівників – усі місцеві. Тут обіцяють розширення штату працівників у зв’язку зі збільшенням обсягів виробництва.
– Впровадження європейського стандарту з якості та безпечності ефективне. Ці стандарти дають можливість покращити контроль виробництва продукції, збільшити довіру споживачів, розширити ринки для реалізації продукції, мати перевагу при різних тендерах, – підсумовує Володимир Виноград.

Ціна питання

За середніми оцінками ринку, запровадження НАССР вартує приблизно від 20 000 до 100 000 гривень (залежно від розмірів виробництва, обсягу робіт тощо). За ці гроші спеціаліст визначить ризики на підприємстві, які пов’язані з хімічними, біологічними та фізичними забрудненнями, що можуть вплинути на кінцевий продукт, контролюватиме їх, навчить персонал, допоможе з відповідною документацією тощо.
Приблизна вартість розробки системи FSSC і ISO 22000 на ринку України вартує від 2000 до 7000 євро. За ці гроші консультанти і спеціалісти мають описати абсолютно всі процеси на підприємстві для ефективного контролю. Сама ж сертифікація, залежно від потужностей, кількості виробничих ліній тощо, також вартує від 2000 до 7000 євро.
– Якщо ми говоримо, що максимальна ціна впровадження НАССР – 100 000 гривень, це все одно буде вигідно підприємству, адже штрафи починаються саме з цієї суми, – говорить Олександр Смирнов. – Тому легше один раз витратитися на систему, аніж регулярно сплачувати штрафи і взагалі нариватися на зупинення виробництва. Тоді це обходиться дорожче.

Експерт наводить приклад, як одному з підприємств фахівці Держпродспоживслужби, які вже почали перевірки, попередньо нарахували штраф на 600 000 гривень і дали час на усунення недоліків поки що без оформлення санкцій. Пан Олександр каже, що тепер підприємці розуміють, що Держпродспоживслужба – це орган не тільки контролюючий, а й консультативний, до якого можна звернутися по допомогу.

Олександр Смирнов відзначає, що євроінтеграція у харчовій промисловості, з одного боку, підштовхнула підприємства запроваджувати стандарти й отримувати відповідні сертифікати. З іншого боку, це спровокувало купівлю сертифікатів, які є по суті просто папірцями і за якими не стоїть удосконалення виробництва. Експерт каже, що 65 % сертифікатів отримуються таким чином.
Зрештою, на думку експерта, кінцевий споживач зміни таки відчує.

– Швидше за все, підпільні підприємства або виходитимуть з тіні, або ж зачиняться, і ринок звільниться від неякісної продукції, – додає Олександр Смирнов.
Це означає, що споживач купуватиме безпечнішу і якіснішу продукцію, а не незрозуміло що. І це вже ми відчуємо цього року.

Автор Тетяна Василець

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа».  Проект реалізується за фінансової  підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства  закордонних справ Республіки Польща.  Думки, виражені в цій публікації,  відбивають виключно точку зору автора(ів).