Острівки успіху

Хотілося якісного молока – заснували ферму

У невеликому селі Хотімля Вовчанського району в лютому 2014 року подружжя Коваль організувало невелике підприємство з виробництва молока «Пані Юпітер». До ідеї створення ферми їх підштовхнуло бажання пити якісне натуральне молоко. Про тонкощі ведення молочного бізнесу, супутні проблеми та європейські стандарти – у матеріалі «СК».

З освітян – у фермери


Директор «Пані Юпітер» Наталія Коваль за освітою – інженер-економіст. До того як зайнятися фермерством, жінка викладала в економічному університеті, паралельно готуючись до захисту кандидатської дисертації. Та так захопилася практичною частиною наукової роботи, що спільно з чоловіком вирішила реорганізувати господарство, яке існувало у Хотімлі раніше, але «прогоріло».

– Почалося все з того, що хотілося купити якісне молоко для маленьких дітей. На практиці виявилося, що відшукати безпечний продукт не так просто. Було прийнято рішення піти на авантюру – самим стати виробниками та виготовляти продукт, який не страшно було б вживати, – розповідає Наталія Коваль. 

Наталія Коваль. Фото - Владислав Содель

Сьогодні на підприємстві працює 30 осіб, з них 27 – місцеві жителі. Господарство зареєстровано за місцем фізичного знаходження, а тому податки йдуть у бюджет Старосалтівської ОТГ (до якої належить село Хотімля), що, за словами Наталії, дає моральне право вважати себе повноцінною частиною громади. Після укладання договору про придбання господарства старі корівники було повністю розібрано, а на їх місці побудовано нові, що відповідають сучасним вимогам і стандартам фермерського бізнесу.

Перед тим як розпочати зведення нових об’єктів на території господарства, нові власники продумали все: розташування і внутрішню логістику, умови утримання тварин, аби максимально зосередитися на індивідуальному комфорті підопічних. Особливу увагу фермери-початківці приділяли технології доїння, заздалегідь розраховуючи виробляти молоко екстра-класу.

Очі бояться, а руки роблять

 

Досягти поставлених цілей, на думку керівника фермерського господарства, було можливо лише разом із командою, але жителі Хотімлі скептично поставилися до «новеньких», які, тільки-но з’явившись у селі, розгорнули активну діяльність – знесення старих будівель, прибирання, будівництво нових об’єктів.

– Люди не вірили, що на місці старої напіврозваленої ферми незабаром з’явиться сучасне тваринницьке підприємство. Але настрої змінилися, коли місцевих почали запрошувати на роботу, пропонуючи гідні умови праці – офіційне працевлаштування, конкурентну зарплату, спецодяг, сучасні робочі місця з душовими, їдальнею, кімнатами відпочинку та головне – імпортним обладнанням. Залишалася справа за малим – навчити людей працювати по-новому, – розповідає пані Наталія.

За її словами, для багатьох співробітників період опанування сучасних технологій дався непросто. Після встановлення німецького молокозбирального обладнання на підприємстві були організовані навчальні заняття, у ході яких постачальники цього обладнання, крок за кроком, демонстрували працівникам ферми значення і функції боксів для корів, прибирального транспортера, доїльних установок, охолоджувального танка. Все обладнання – автоматизоване, керується натисканням комбінації клавіш. Наталія Коваль пригадує: в очах її співробітниць спочатку був страх, який переходив у паніку.
Незважаючи на тимчасові труднощі з використанням імпортної техніки, вибір на її користь був визначений – виробник зумів завоювати довіру українських фермерів, насамперед, європейською якістю та відповідністю до фермерських намірів. Не останнім фактором вибору була наявність сервісних центрів, розташованих поблизу – в обласному центрі. Адже в разі збою системи впродовж двох годин із Харкова направлять представника фірми, який гарантовано все виправить, і підприємство запрацює далі з найменшими втратами.

Пані Наталія розповіла, що специфіка виробництва молочної сировини екстра-класу не передбачає тривалого зупинення та зволікань. Усього на підприємстві 260 корів породи українська чорноряба, кожна дає близько 23 літрів молока на добу. На кожну встановлено спеціальні респондери. Завдяки встановленій програмі кожна корова ідентифікується під час доїння. Фахівці підприємства відзначають, скільки молока дала кожна з корів. Також ведеться ветеринарна, генетична картка кожної тварини, в якій зберігаються дані про надої минулих років. Окрім цього, у господарстві працює програма виявлення найкращого часу для запліднення корів. Наразі на фермі 30 голів оснащені спеціальними нашийниками, які виявляють активність тварин, а вся зібрана інформація за необхідності в будь-який час виводиться на монітори комп’ютерів.

Перед основним доїнням відбувається попереднє. У цей час оператор ретельно контролює якість молока – якщо в ньому буде виявлено згустки, то ця корова знімається з доїння, і її молоко не потрапить до загального збирального танка-охолоджувача. Якщо ж усе в нормі, до вимені корови підключається доїльний апарат і молоко, рухаючись системою, потрапляє в танк, де охолоджується, а вже звідти в установлений час відвантажується перевізником до заводу споживача. Шлях молока від вимені корови до охолоджувального танка забирає кілька секунд. При цьому на всьому маршруті зберігається повна герметизація, а сполучні стики притягнуті вакуумом.

Завод, якому постачає молоко «Пані Юпітер», сертифікований згідно з HACCP (англ. Hazard Analysis and Critical Control Point) – системи, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів. Згідно з міжнародними вимогами, підприємство, яке займається переробкою харчових продуктів, не може бути сертифіковане, якщо його партнери-виробники виготовляють продукцію неналежної якості. Тобто сертифікація за стандартом HACCP опосередковано переноситься і на постачальників сировини.

– Наш покупець дуже трепетно ставиться до всіх своїх закупівель. Представники заводу регулярно приїжджають до нас на підприємство з метою проведення внутрішнього аудиту. При цьому контроль не обмежується лише аналізами боксів із сировиною – фахівці перевіряють процес заготівлі кормів, якість їх зберігання та загальний стан приміщень, у яких утримують тварин, їх стан здоров’я. Фахівці зацікавлені в якісному молоці, а отже, нам з ними по дорозі, – розповідає Наталія Коваль.

За її словами, відповідати стандартам якості допомагають і освітні програми. Так, у березні і травні 2018 року представники фермерського підприємства брали участь у київських семінарах, які проходили в рамках українсько-швейцарської програми, ініційованої організацією SAFOSO.

Досвід колег з ЄС заснований на здоровому глузді

 

Пані Наталія неодноразово брала участь в ознайомчих поїздках до країн ЄС, бувала на екскурсіях фермерськими підприємствами.
Так, під час поїздки в Італію пані фермер познайомилася з виробниками молока, які вирішили відкрити невеликий магазинчик-виробництво при фермі. За словами Наталії, їй дуже хотілося дізнатися рецепт справжнього італійського сиру моцарели, аби налагодити його виробництво на власному підприємстві.

– Мене радо зустріли, провели по фермі, показали все, що я хотіла побачити. Про себе неодноразово відзначила, що ми працюємо не гірше. Потім мене завели до зали, де виготовляють сир моцарелу. Показали, розповіли, дали скуштувати, але на всі мої прохання розповісти про справжній рецепт сиру відповіли ввічливою відмовою, – розповідає Наталія.

Під час аналогічної поїздки у 2016 році до Німеччини директорку «Пані Юпітер» по-своєму вразив досвід тамтешніх колег.

– Там фермери працюють, ґрунтуючись на довірі, відповідальності та професійності. Наприклад, для заготівлі силосу німецькі колеги за гроші залучають спеціальну службу, яка спеціалізується винятково на цьому сегменті роботи, має досвід і відповідає за результат. Такий підхід якісно відрізняється від нашого. На відміну від німецьких, українські фермери нерідко самостійно, так-сяк, проводять заготівлю силосу на зиму, не дуже піклуючись про рівень гігієни, ризик потрапляння грибка до кормової маси, його кислотність і безліч інших чинників, які, у свою чергу, впливають на здоров’я корів, а відтак, – на якість молока. Скажімо, у Німеччині, якщо щось піде не так і силос виявиться зіпсованим, відповідальність лягає на компанію, що виконувала роботу. У реаліях нашої країни в подібних ситуаціях від підрядників можна почути у відповідь: «Так вийшло», і хто буде відповідати – питання складне, – розповідає Наталія. – Також у Німеччині я неодноразово помічала, що ферма буквально розташована серед житлових будинків, при цьому ніде не видно огорож, скрізь чистота, асфальтовані доріжки, зелені галявини і практично повна відсутність неприємних запахів.

За словами пані Наталії, подібні приклади не є чимось неординарним, це, швидше, вияв високого рівня свідомості та культури.

– Важливо довести людям, що українські виробники здатні пропонувати товари якості, не нижчої від стандартів ЄС, але для цього необхідно бути відкритими та зростати професійно. А ще мати здоровий глузд, – впевнена Наталія Коваль.

У 2015 році набув чинності Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Він передбачає впровадження в Україні європейської моделі системи гарантування безпеки і якості продуктів харчування, що базується на процедурах HACCP. Також у грудні 2017-го було ухвалено Закон України «Про безпечність та гігієну кормів», відповідно до якого вимоги з впровадження системи НАССР розповсюджуються на операторів ринку кормів, що здійснюють виробництво, обіг та використання кормів, що набуває чинності із січня 2020 року.

Нові стандарти якості


З 1 липня в Україні мають запрацювати нові стандарти якості молока, покликані значно покращити його безпечність. Прийняття цих стандартів є одним із зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

Сьогодні всі вимоги до молока прописані в ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі». Цей стандарт передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти.
Цей стандарт з 1 січня 2018 року мав бути замінений на ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови». Новий документ націлений на підвищення вимог до якості молока, зокрема на заборону використання у харчовій промисловості молока другого сорту.
Та галузь виявилася не готовою до таких різких змін. Тому задля поступового переходу Мінагрополітики ініціювало відстрочення старту оновленого стандарту до липня 2018-го.

Кінцевою метою трансформації українського молока є поступове приведення його до кращих норм, а саме до так званого стандарту 100/400, який відповідає європейським положенням (ключовими показниками якості молока є кількість умовних одиниць мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів на один кубічний сантиметр (100 у молоці екстра-ґатунку), соматичні клітини в одному кубічному сантиметрі молока (400 тисяч у молоці екстра-ґатунку)). 100/400 – це порогові значення, за яких молоко допускається до переробки в країнах ЄС. Норми 1997 року, установлені чинним стандартом в Україні, передбачають у рази більше допустиме забруднення для молока другого класу.

За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка, до 2022 року Україна перейде від стандартизації молока до технічного регулювання. Будуть запроваджені допустимі показники біологічного забруднення для використання молока в переробці. Це не означає, що у 2022-му ці норми діятимуть повною мірою.

Автор: Роман Шупенко

 

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відбивають виключно точку зору автора(ів).