Бізнес-план для селян. Як громадам залучити гроші інвесторів на свої території

Бізнес-план для селян. Як громадам залучити гроші інвесторів на свої території

Фото:decentralization.gov.ua

Завдяки децентралізації бюджети громад зростають. Ще одним поштовхом для розвитку економіки ОТГ є залучення інвесторів. Однак для того, щоб бізнесмени почали вкладатися в розвиток сіл, селищ, містечок, потрібно дотримуватися кількох правил.

Харківський приклад

Алгоритм успішної взаємодії з бізнесом об’єднані територіальні громади (ОТГ) – партнери Програми DOBRE-USAID відпрацьовували на Першому Хабі інвесторів та громад, що минулого тижня відбувся в Києві. Кілька ОТГ з Харківщини представили свої інвестиційні проекти.

Старосалтівська та Роганська громади добре засвоїли основне правило Хабу: діяти локально – мислити глобально. Тож обидві у своїх інвестпроектах намагалися вирішити відразу кілька проблемних питань – соціальне, економічне та екологічне. Свої проекти громади захищали в колі експертів.

Так, наприклад, у Роганській ОТГ, яка у всеукраїнському рейтингу спроможності громад є найкращою серед інших об’єднаних громад Харківщини (43-тє місце), зараз активно працюють над тим, щоб запровадити сортування сміття й відкрити виробництво з первинної переробки макулатури та пластику. До речі, з усіх представлених під час Хабу проектів тільки чотири були пов’язані з переробкою сміття.

 

На території Роганської ОТГ, як і в більшості маленьких містечок і сіл, гостро стоїть питання несанкційованих сміттєзвалищ, які ростуть, як гриби, та несуть екологічну загрозу. Цей проект не тільки ставить за мету привчити населення до роздільного збирання сміття, а й дозволить створити нові робочі місця та отримати додаткові кошти на реалізацію соціальних проектів.

– Нам потрібен прес для макулатури та пластику, – пояснює представник Роганської ОТГ Вадим Полях. – Економічний сенс у тому, що після первинної переробки ціна на ці ресурси збільшується в 2–2,5 раза. Поки що ми розробляємо економічне обґрунтування, з’ясовуємо кількість сировини, яку можуть здати нам фізичні особи. Для того щоб підрахувати обсяги, плануємо біля несанкційованих сміттєзвалищ установити стаціонарні урни. Реалізувавши проект, ми вирішимо питання вивезення сміття на звалища, зменшиться кількість сміття, яке викидають на несанкційовані сміттєзвалища, а також з’явиться 10 нових робочих місць. У нас буде соціальний ефект, економічний і екологічний.

За словами Вадима Поляха, продумали у громаді і збут переробленої продукції. Спочатку продаватимуть її підприємствам, які займаються оптовою закупівлею. Так, наприклад, ціна на просто зібрану макулатуру складає близько 2 грн/кг, а спресована коштує вже 3–4 грн. У подальшому спресовану сировину громада планує здавати на сміттєпереробний завод, який наразі будується під Харковом. На реалізацію задуманого проекту роганцям потрібно залучити близько 80 тис. грн інвестицій.

Відео: Слобідський Край

А от у першій об’єднаній громаді Харківщини – Старосалтівській – взялися за впровадження проекту з виробництва альтернативного (екологічного) палива з відходів деревини. Виготовляючи пелети, ОТГ одразу уб’є кількох зайців: очистить придорожні території, парки, сквери від гілок дрібної порослі, чагарників та забезпечить потребу населення в альтернативному твердому паливі. Річ у тому, що Старосалтівська громада об’єднує 20 населених пунктів, з яких тільки дев’ять газифіковані. Вугілля наразі не привозять до сіл, тож переважна більшість населення опалює свої домівки дровами, але, за словами представника громади, це дорого. Більш дешевою альтернативою можуть стати саме пелети. А виготовлятимуть їх з відходів деревини та бур’янів. Раніше після весняних толок усе це утилізувалося як сміття на звалищі або спалювалось.

Наразі на території Старосалтівської ОТГ, і взагалі у Вовчанському районі, виробників пелетів немає. Комунальне підприємство громади вже закупило необхідну техніку: навісний тракторний обрізувач дерев, тракторну роторну косарку, подрібнювач відходів деревини ПЛ-160. Також підписано договір на постачання трьох тракторів МТЗ 82.1 та трьох тракторних причепів. Допомагатимуть із сировиною для пелетів і місцеві сільгоспвиробники, у яких після збирання врожаю залишається дуже багато відходів. Щоб перетворити збитковий процес утилізації на прибуткове виробництво альтернативного твердого палива, громаді потрібно придбати обладнання для виготовлення брикетів. Ціна питання – понад 22 000 доларів. Зі свого бюджету громада може виділити близько 12 % від цієї суми (2300 доларів), усе інше – інвестиції.

– У Харківській області сьогодні побудовано 218 твердопаливних котелень. Тож є потреба в паливних пелетах і брикетах, – висловив свою думку під час обговорення старосалтівського інвестпроекту представник Харківського енергетичного кластера Станіслав Ігнат’єв.

Використати потенціал

Сьогодні об’єднані громади тільки на третину використовують свій економічний потенціал, вважає віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

– Я вважаю, що в ОТГ наразі доходи втричі менші, ніж можуть бути. Потрібно облікувати земельний ресурс, нерухомість, ліцензії на акцизний товар тощо, – зазначив він.

Фото: Слобідський край

Урядовець підкреслив, що фінансовий ресурс громад збільшується за рахунок обліку власних земельних ресурсів, акцизного податку та державної підтримки, яка з кожним роком збільшується. У першу чергу, це Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), який у 2015 році було децентралізовано. Сьогодні вже саме регіональні комісії приймають рішення, які проекти будуть впроваджуватися, а це, у свою чергу, підвищує відповідальність щодо якості цих проектів і відповідності їх стратегіям розвитку самих громад. Також громади отримують субвенції від держави та секторальну підтримку від ЄС на соціально-економічний розвиток, розбудову інфраструктури ОТГ, розвиток сільської медицини, створення футбольних полів, будівництво опорних шкіл. Також Геннадій Зубко повідомив, що у 2017-му з державного бюджету виділено 4 млрд грн на розвиток сільської медицини.

– Давайте говорити відверто, більшість ОТГ створено в сільській місцевості. Взагалі 35 % населення України проживає в сільській місцевості, у жодній країні ЄС такого немає, це найбільший показник. А в деяких регіонах, наприклад, Закарпатській області, він складає 65 %. Тому, коли ми говоримо про залучення інвестицій, підтримку локального інвестора, ми повинні говорити про ту галузь, яка сьогодні дає великі валютні надходження до держави – агропромислову галузь. Тож ми прагнемо наблизити якість життя в сільській місцевості до міської, – зазначив урядовець.

Ключова умова для успішного розвитку громад – це навчання нових лідерів проектному менеджменту, маркетингу та стратегічному плануванню.

– Чимало перспективних економічних ніш на місцях нерозвинені або взагалі відсутні. Децентралізація створює ідеальні умови для регіональних стартапів. Самоврядування має реальні фінансові ресурси і свободу дій, які необхідно конвертувати в успішні проекти, – підкреслив Геннадій Зубко.

 

Фото: www.flickr.com/photos/ucmc_ua/sets/72157687598317761

Свої інвестиційні можливості громади можуть розкрити через інфраструктурні проекти, розвиток кластерів та індустріальних парків, культурно-креативні індустрії. Інструменти, за допомогою яких можна залучити інвестиції, – стратегічне планування, управління земельними ресурсами, повноваження архітектурно-будівельного контролю на місцевому рівні, наявність відповідних професійно-технічних кадрів, міжрегіональна кооперація, міжнародна технічна допомога та інвестиційні преференції. На думку урядовця, ці інструменти можуть розвивати не тільки окремі громади, а й область, і кілька регіонів одночасно. Прискорити місцевий економічний розвиток можна за рахунок створення привабливих умов для інвесторів з малого та середнього бізнесу.

– Інвестору важливий людський ресурс, – переконаний Геннадій Зубко. – Він дивиться, чи є у громаді люди, наскільки вони підготовлені, чи вміють працювати і чи зможуть принести йому прибуток. Тільки потім постають питання інфраструктури.

Досвід України в децентралізації доводить, що саме об’єднані територіальні громади більш привабливі для інвестора, один з прикладів тому – Покровська ОТГ.

– Завдяки внутрішнім і зовнішнім інвестиціям на території нашої громади працюють два сільськогосподарські кооперативи – «Молочарський» та «Добробут Андріївки». Вони сприяли створенню молочних ферм і додаткових робочих місць на селі. Громаді вдалось залучити близько 30 млн грн інвестицій для їхнього запуску. Вони ж, у свою чергу, дали роботу більш ніж 300 жителів громади. Їхні податки йдуть на подальше покращення місцевої інфраструктури, – поділилася успішним прикладом співпраці своєї громади з бізнесом голова Покровської селищної об’єднаної громади Світлана Спажева. 

Перепони для інвестицій

Бізнес обома руками виступає за розвиток партнерства з громадами, однак вказує на перепони, які час від часу виникають на місцях. Головні з них – затягування підписання дозвільних документів, невиконання пунктів інвестиційних договорів. Так, іноді позиція органів місцевої влади різко змінюється вже у процесі співпраці, після того, як договори підписано.

– Кількість проблемних питань від бізнесу, з якими він приходить до нас, збільшується. За дев’ять місяців 2017-го ми отримали на 45 % більше скарг на місцеві органи самоврядування, ніж в аналогічний період 2016 року, – наголошує бізнес-омбудсмен України Альгірдас Шемета. – У першу чергу, це перевищення повноважень органів місцевого управління і невиконання розпоряджень центральних органів влади. Другий момент – багато рішень на місцевому рівні приймається колегіально місцевими радами, однак не завжди прийняті рішення відповідають законодавству. А механізму, яким чином можна ці рішення скасувати, наразі в Україні немає. Єдиний вихід – звернення до суду, а суд може затягнутися на тривалий час.

Багато скарг пов’язано із землею: оренда, подовження договорів на оренду тощо. Бізнес-омбудсмен зазначає, що в одних громадах укладення договору оренди землі вимагає 290 днів, а в інших – 90. Також присутні звернення щодо видачі дозволів на торгівлю, передачу майна тощо.

Фото: www.flickr.com/photos/ucmc_ua/sets/72157687598317761

Офіс бізнес-омбудсмена доволі багато скарг отримує від тих, хто працює в Київській, Одеській і Чернігівській областях. А от щодо Харківщини, то таких заяв небагато – представники бізнесу тільки сім разів скаржилися на дію місцевих само­врядовців (земля, різні дозволи й питання, пов’язані з інвестиційними проектами). Згідно з дослідженням програми «ЛЕВ» (Лідерство в економічному врядуванні) від USAID, Вінницька область має найпривабливіший бізнес-клімат.

– Інвестиції – дуже рухлива річ. Інвестор з’являється там, де йому створюють хороші умови, – підкреслює пан Шемета.

Для покращення бізнес-клімату на місцях офіс бізнес-омбудсмена України розробив для органів місцевого самоврядування спеціальні рекомендації.

– Насамперед має бути створено механізм перегляду проблемних рішень на місцевому рівні. Також дуже важливо, щоб чітко було розмежовано повноваження між центральними органами влади й місцевими. Ми зустрічали у своїй практиці, що в ході реформи деякі функції просто губилися. Коли одні вже не виконують цієї функції, а інші – ще не виконують. А це вже проблеми для бізнесу. Бізнесу важливо, щоб якомога швидше розширювалася мережа центрів адмінпослуг. У деяких регіонах уже видається 90 % усіх послуг, а в деяких – лише 3 %, – пояснює Альгірдас Шемета.

Юлія Міронюк