Агропром

фото: Марина Проценко фото: Марина Проценко

Аграрне підкріплення: чи замінить дотація спецрежим ПДВ

  • 18.05.2017 | 13:00

Усього цього року на підтримку аграрної галузі Уряд України передбачив 5,5 мільярда гривень, що у 20 разів більше, ніж роком раніше. Але державну допомогу отримають аж ніяк не всі. Тож кому перепаде і скільки, з’ясовував «СК».

Куди, на що і скільки

Аби частково компенсувати втрати виробників сільгосп­продукції у зв’язку зі скасуванням спецрежиму ПДВ та підтримати їх, законодавцями з 1 січня 2017 року запроваджено для сільгосптоваровиробників бюд­жетну дотацію.

Нагадаємо, дебати стосовно доцільності існування спеціального режиму для сільськогосподарських підприємств точилися не один рік.  Спочатку на спеціальні рахунки платника перераховувалося 100 % суми ПДВ, а вже із січня 2016 року для сільгосппід­приємств запровадили нові правила.

Так, для тих під­приємств, які займалися тваринництвом та ВРХ, співвідношення між часткою доходів, яка відходила до держбюджету, та часткою, яка залишалася на його спец­рахунку, становило 20 % на 80 % відповідно. Для аграріїв, які вирощували та реа­лізовували зернові та технічні культури, це співвідношення становило 85 % на 15 %, де менша частина залишалася у власному розпорядженні виробника. При реалізації іншої сільгосппродукції – 50 % на 50 % відповідно.

Але з нового року спецрежим припинив діяти, а для україн­ських аграріїв Міністерство агрополітики України почало впроваджувати нову модель державної підтримки, яка становить 1 % ВВП протягом наступних п’яти років. Серед нововведень – і вищезгадана дотація.
Нагадаємо, що саме на неї Уряд виділив 4 млрд грн, з яких 923 тис. грн – із загального фонду, а 3,077 млрд грн – зі спе­ціального фонду державного бюд­жету.

Тож гроші на державну підтримку аграріям уже надійшли на рахунки спеціального та загального фондів бюджету. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Украї­ни Тарас Кутовий. За його словами, навіть встигли відпрацювати вже перший місяць по цій квазіакумуляції.

– Спецфонд наповнено, і всі цифри, які ми декларували для підтримки в держбюджеті 2017 року, підкріплені реальними грішми, – запевнив міністр. –  Тобто якщо ми казали, що в загальному фонді було 2 млрд 98 млн грн і у спеціальному 3 млрд 350 млн грн, то загалом – 5 млрд 448 млн грн. Тому болюче питання напов­нення фондів закрито.
За словами урядовця, за перший місяць розподілили та направили 79 млн грн.

–  Та було багато зауважень щодо птахівництва, так-от – із 79 млн грн на птахівництво виділено 15 млн грн. Тобто вибірка фактично складає 20 % від тієї суми, – розповів Тарас Кутовий. – Нагадаю, що в нас є обмеження до 50 % виділення дотацій на птахівництво, але поки що ми маємо 20 %.

Він також нагадав, що до підтримки аграріїв цього року додалась і компенсація 20 % вартості при купівлі вітчизняної сільгосптехніки. За його словами, на безвідсоткові кредити для фермерів виділяється 65,5 млн грн. Тваринникам загалом – 181 млн грн.
У цьому році здійснюватимуть і держпідтримку по садівництву, виноградарству
та ягідництву. Так, на погашення кредиторської заборгованості підприємств спрямують 75 млн грн. Також 224 млн 300 тис. грн розподілять  по інших бюджетних прог­рамах.

– Уряд ініціюватиме з подачі Міністерства використання цих коштів – 224 млн грн перенести на підтримку розвит­ку закладення молодих садів, виноградників, ягідників і нагляд за ними. Чому? Тому що там сформована кредиторка (231 млн 798 тис. грн), за якою є виграні судові позови, що фактично пред’явлені до погашення Міністерством. Ми хочемо закрити всю кредиторку. Цю кредиторку було перевірено неодноразово, тобто це реальні гроші реальних аграріїв, – додав міністр.

А замість спецрежиму – дотація

Ця державна підтримка полягає в тому, що сільгоспвиробникам, яких буде внесено до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, частину ПДВ, сплаченого ними до бюджету, повертатимуть на поточний рахунок. Отже, отримувачами бюджетної дотації можуть бути тільки сільгосппідприємства – платники ПДВ.

Відповідно до прийнятого порядку, аграрії повинні подати заяву про включення їх до вищезгаданого реєстру. На його підставі, а також наданих документів про сплату ПДВ, Фіскальна служба сформує список одержувачів бюджетних дотацій і передасть його в Казначейство, яке і здійснюватиме виплати.

– Ми ведемо електронний реєстр отримувачів бюджетних дотацій, – розповів заступник начальника відділу адміністрування ПДВ Територіального органу ДФС у Харківській області Олександр Тризна. – Тому підприємство, яке хоче отримати бюджетну дотацію, має подати до нашого органу заяву.

Відділ реєстрації розглядає та перевіряє її. Наприклад, обов’язковою умовою для внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації є те, що питома вага вартості сільськогосподарських товарів має становити не менше 75 % вартості всіх товарів, поставлених ним протягом попереднього року.
Але ця умова дійсна тільки для тих господарств, які пра­цюють уже багато років. Для новоутвореного сільськогосподарського товаровиробника питома вага сільгосптоварів розрахо­вується за результатами кожного місяця.

– Якщо питома вага вартості сільськогосподарських товарів сягає 75 % і вище, то підприємст­во вносять до реєстру у триденний строк, – пояснив Олександр Тризна. – А ті, які не пройшли на отримання дотацій, можуть ще раз спробувати наступного місяця подати заявку.
Приміром, якщо були помилки в оформленні документів, їх можна виправити та надіслати заявку повторно.

Далі Міністерство фінансів вираховує суму, яка повертається аграрію. Вона залежить від того, яку частку в підприємстві займає, наприклад, тваринницт­во, яке підпадає під державну дотацію, і скільки сільгоспвиробник сплатив ПДВ з цього напряму. Бюджетна дотація розподілятиметься пропорційно до вартості сільськогосподарської продукції, реалізованої конкретним сільгосптоваровиробником, а кошти виплачуватимуться щомісяця в автоматичному режимі.

Отримають не всі

Але на дотацію можуть претендувати не всі аграрії. Кошти надаватимуться сільгоспвиробникам, які займаються, насамперед, тваринництвом, вирощуванням винограду, фруктів, ягід, горіхів, овочів, тютюну та цукрових буряків.

Тож отримувачами бюджетної дотації можуть бути лише ті, хто здійснює види діяльності, визначені п. 161.3 Закону № 1877. Це вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, а саме: листкові та стеблові овочі (капуста, у т. ч. цвітна та броколі, шпинат тощо), баштанні культури (помідори, огірки, баклажани, кавуни, мускусні дині, кабачки, гарбузи столові), коренеплідні, цибулинні і бульбоплідні овочі тощо (морква, усі види цибулинних, часник, буряк столовий та цукро­вий, картопля).

Можуть заручитися підтримкою і ті аграрії, які вирощують виноград, у тому числі виноград для виробництва вина та виноград столових сортів, вирощують зерняткові й кісточкові фрукти. Сюди відносяться усі види фруктів – яблука, абрикоси, вишні, черешні, груші, сливи.
Допомога передбачена і тим, хто займається вирощуванням горіхів та ягід – чорниці, смородини, полуниці та малини.

Також дотацію можуть отримати і тваринники, які, зокрема, займаються вирощуванням та розведенням ВРХ молочних порід, а також одержанням сирого молока корів, у тому числі м’ясних порід, і буйволиць, розведенням іншої ВРХ та буйволів. Підпадають під державну допомогу і ті, хто розводить коней та інших тварин родини конячих і свиней. Сюди потрапили
і ті підприємці, які розводять свійську птицю – курей, індиків, качок, гусей, цесарок –
та, зокрема, вирощують і розводять напівсвійських тварин (страусів, перепелів, кролів).

На дотацію можуть претендувати і виробники, які займаються розведенням шовкопряда, бджільництвом та вирощуванням тютюну. А також ті, які займаються виробництвом м’яса та перероб­ленням молока, виробництвом масла та сиру.

Перші гроші

На Харківщині, за інформацією Департаменту АПК Харківської обласної державної адмі­ністрації, станом на квітень, бюджетною дотацією скористалися 107 підприємств.

Основна хвиля подала заявки ще на початку року, коли механізм тільки запрацював. Тож за лютий 2017 року до Реєстру отримувачів бюджетної дотації включили 101 підприємство, а бюджетну дотацію за лютий отримали 36 підприємств на загальну суму 2,96 млн грн.
За березень до реєстру було включено ще шість нових підприємств, і дотацію отримали 34 підприємства на суму 5,83 млн грн.

– Серед поданих до реєстру заявок підприємств, які зай­маються рослинництвом, немає.
Основна частина – це ті, які зай­маються тваринництвом та вироб­ляють молоко та м’ясо. Є одне з птахівництва, – додали в Департаменті. – Долучитися до програми та подати заявку можна до кінця року, але начислювати дотацію будуть з часу подання заявки.

Так, наприклад, до невеликої кількості підприємств, які підпали під дотаційну допомогу, потрапило СТОВ «Мрія» з Куп’янського району.
– Уже перші гроші від дотації ми отримали. Звичайно, спецрежим вона повністю замінити не зможе, але все ж таки допомага є, –
розповів директор підприємства Анатолій Головко. – Це краще, ніж нічого.

Тому навіть при ціні на молоко, яка порівняно з минулим роком впала і сьогодні становить
8 грн за літр, за словами фермера, підприємство залишається рентабельним. Проте, для цього потрібно багато вкладати.

– Сьогодні розвиток тваринництва можливий тільки при високій продуктивності.  Тільки це допомагає мати прибуток, – зазначив підприємець. –  Звісно, ми стараємося впроваджувати нові технології задля цього. На це витрачаємо в основному власні кошти, а де не вистачає – беремо кредити.

На думку аграрія, займатися молочним скотарством сьогодні вигідно. Але якщо підходити до справи серйозно і мати хоча б 28–30 літрів надою від корови.
– Це набагато вигідніше, аніж, наприклад, здавати худобу на м’ясо, – додав він.
Свої перші гроші від держпідтримки отримало і ПСП Фрунзе із Зачепилівського райо­ну. Йому вдалося потрапити у невеликий список тих, хто заручився держпід­-
тримкою.

– Ми отримали кошти вже за два місяці. Тож тепер отримуємо виплати вже в автоматичному режимі, – розповів директор підприємства Іван Глянь. – Звичайно, кошти не ті, які вдалося залучити підприємству під час роботи спецрежиму ПДВ, адже питома вага тваринництва менша.
За словами аграрія, саме спецрежим свого часу допоміг підтягнути матеріальну базу та напрацювати основу вироб­ництва.

Звужене коло

Проте, велика кількість підприємств не потрапили до списку «дотаційників». Серед них – підприємство ФГ «Альфа» із Золочівського району. За словами директора Віктора Бєлінського, причиною цьому стали умови, які зв’язують руки багатьом аграріям.

– На мою думку, якщо тваринникам дають дотацію, то критерії для її розподілення мають бути іншими, – розповів аграрій. – Наприклад, як раніше у держпрограмах – допомогу розподіляли або на літр молока, або на поголів’я тварин, або на кілограм проданого м’яса.

Для прикладу аграрій пригадав досвід Франції, яка успішно розвиває свій аграрний сектор.  
– Я був у двох невеличких господарствах, де тримають по 60 корів та обробляють по 100 га землі, – розповів він. – Господарі отримують дотацію на 1 га землі, і сягає вона 450 євро. При цьому ціна на молоко у країні ледь покриває собівартість, тому розвиватися таким малим підприємствам допомагає саме дотація.

Не дотаціями єдиними

Сам механізм дотацій використовується в багатьох європейських країнах. Це дозволяє підтримувати безпосередньо виробника та захищати його від імпортерів, забезпечувати ринок доступними та якісними продуктами.
Проте, багато європейських країн, крім дотацій, запро­ваджують й інші механізми підтримки агровиробників.

Наприклад, у Нідерландах для фермерів існують програми гарантування частини позики для малих і середніх підприємств державою. Кошти, які додатково може отримати фермер під гарантії, мають бути використані на визначені цілі.
А от у Франції фермери можуть розраховувати на кредит для придбання сільгосптехніки під 3–4 % річних або на придбання землі під 7 % річних.

Також у країнах ЄС неможлива ситуація, коли один сектор аграрної промисловості або окрема група компаній отримує половину всіх дотацій для АПК.

Планують рекорди

За інформацією голови ХОДА Юлії Світличної, аграрії регіону мають зібрати цього року 4,5 млн тонн зернових та зернобобових.
– Квітнева стихія не завдала посівам значної шкоди, і ми бачимо по деяких культурах навіть стимуляцію росту, – відзначила голова облдерж­адміністрації, заслухавши інформацію

Департаменту агропромислового розвитку ХОДА та вчених Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва. – Ми можемо розраховувати на валовий збір зернових та зернобобових не менший за 4,5 млн тонн, що перевищує показник минулого року.
За інформацією першого заступника голови ХОДА Марка Беккера, посів ярих зернових та зернобобових культур у регіоні практично завершено.

– Зараз ми переходимо до заходів, які пов’язані з доглядом за цими культурами. За валовим збором кукурудзи ми повинні вийти на 1,5 млн тонн, – відзначив Марк Беккер. –  Щодо урожаю соняшнику, то минулого року ми отримали його
на рівні 1,4 млн тонн. Я вважаю, що цього року ми повинні отримати хороший урожай і закріпити за Харківською областю позицію лідера в країні за збиранням цієї культури.

Нагадаємо, у 2016 році валовий збір зернових та зернобобових культур у Харківській області склав 4,3 млн тонн. Цей урожай став другим за обсягом за всю історію регіону. Серед інших регіонів України Харківська область минулого року продемонструвала четвертий показник за валовим збором зерна.

Марина Проценко
спеціальний кореспондент

За матеріалами: SLK

Loading...

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Коментарі, що містять нецензурну лексику, особисті образи і рекламу, можуть бути видалені модератором

Усього коментарів: 0

Сортування по датi

Новий користувач

Створивши обліковий запис на нашому сайті, ви зможете залишати коментарі та багато іншого.

Нiк (Iм`я):
Пароль:
Поштова адреса:
Коментар:
Захисний код::
   Captcha
   
Зареєстровані користувачі

Якщо у вас вже є обліковий запис на нашому сайті, будь ласка, авторизуйтесь.

Поштова адреса:
Пароль:
 

Головні новини

Влада

Суспільство

Політика

Економіка

Надзвичайні події

Новий Рік

АТО на Донбасі

Вибори до ВРУ

Вибори 2015

Ностальгія

Корисно

Область Online