Старт у весняному полі: яким буде врожай 2017-го

Старт у весняному полі: яким буде врожай 2017-го

фото: Марина Проценко

Рання весна активізувала підготовку слобожанських аграріїв до виходу в поле. Вони розпочали вибіркове прикриття вологи, підживлення ґрунтів, а деякі вже безпосередньо приступили до посівних робіт.

 Хліборобський старт відбувається на тлі доволі перспективних результатів – на озимі зернові прогнозують гарний урожай.

Прогнозують рекорди

Українські аграрії, користуючись сприятливими погодними умовами, засіяли 471 тисячу гектарів ранніми зерновими та зернобобовими культурами. Посівна кампанія розгорнулася у 21 області України. Так, на Харківщині сільгоспвиробники вийшли в поле 13 березня, а станом на 22 березня вже засіяли 5 % до плану – близько 10 тис. га.

Та якщо посівна кампанія на полях області тільки розпочалася, то процес підживлення азотними добривами озимих наближається до завершення. Його в області вже провели на 82 % усіх площ. Готують до початку посівної і ґрунт, збагачуючи його різними засобами живлення.

– Харківська область активно включилася у підживлення ґрунту, – розповів голова Харківської облради Сергій Чернов. – На теренах Харківщини також у десяти районах розпочалися весняні посівні роботи, засіяно близько 5 % площ від запланованого. Вологи достатньо, аби в оптимальні строки виконати всі роботи.

За підрахунками департаменту агропромислового розвитку ХОДА,  господарства області забезпечені мінеральними добривами на 142 %. Що стосується структури посівних площ, їх прогнозують на рівні минулого року – близько 1,8 млн га. Площа посіву ярих культур також запланована на минулорічному рівні  – понад 1,2 млн га.

– Основною продовольчою культурою була і залишається озима пшениця, – повідомив директор департаменту Олександр Нездюр. – Восени озиму засіяли на площі 483 тис. га. Це на 2 % менше за площу, яку було засіяно восени 2015 року.

Проте результат обіцяє бути кращим, аніж минулоріч. Оскільки сьогодні на полях озима зійшла на 97 % від усієї засіяної площі. За оцінками спеціалістів, у доброму стані сьогодні 34 % посівів (160,5 тис. га), а стан більшості рослин – 51 % фахівці оцінюють як задовільний (238,5 га).

Ще 15 % площі займають слабкі та зріджені посіви (67,9 га). Не зійшли 3 % від загальної кількості.

– Посіви озимої пшениці нині у значно кращому стані, ніж минулого року. Тому ми прогнозуємо збільшення валового збору цієї культури на 10 % до 2,3 млн тонн, – розповів Олександр Нездюр.
Також він повідомив, що найбільший відсоток слабких та зріджених посівів у  Балаклійському, Борівському, Печенізькому, Куп’янському та Сахновщинському районах.

– При швидкому наростанні температури та обмежених опадів загибель може збільшуватися, – зазначив директор департаменту. – Тому потрібно вести постійне спостереження за станом і розвитком посівів.

У разі пересівання озимину радять змінити або ж ярою пшеницею чи ячменем, або ж кукурудзою чи гречкою – за умови пізнього терміну пересівання.

За даними профільного департаменту, в цілому загальна площа зернових і зернобобових культур прогнозовано складе 1 млн 400 тис. га, що на 5 % – 53 тис. га більше, аніж минулого року.

У свою чергу, посів ярих зернових прогнозується провести на площі близько 550 тис. га, що на 4 % більше, ніж попереднього року.

Попри те, що ярих зернових планується посіяти більше, за словами директора агродепартаменту, в Ізюмському, Дворічанському, Великобурлуцькому, Золочівському, Богодухівському районах відбулося скорочення загальної площі зернових.

– Але наразі у нас є всі підстави отримати більший, ніж минулого року, врожай зернових. Резерви для цього є. Ми прогнозуємо валовий збір в обсязі 4,4 млн тонн, що буде повторенням рекордного показника, – зазначив Олександр Нездюр.

Щодо технічних культур, то їх планують посіяти на площі 513 тис. га. Збільшити в області планують посіви цукрових буряків. Їх площа у цьому році зросте на 600 га і загалом становитиме 24,6 тис. га.

Натомість на полях Харківщини скорочуються посівні площі соняшнику – його посіють на 412 тис. га, що на 55 тис. га менше, ніж у минулому році. У структурі загальних посівних площ соняшник займатиме 22 %, у попередньому ж році цей показник сягав 27 %.

– Але практика показує, що площа пересівання озимих та площі, які заплановані під пар, можуть бути засіяні соняшником, – додав Олександр Нездюр.

Найбільше соняшнику планують засіяти в Ізюмському, Нововодолазькому, Дворічанському, Сахновщинському, Шевченківському та Краснокутському районах. Також по сільських господарствах області прогнозується скорочення посівів гречки у Золочівському, Великобурлуцькому, Красноградському, Лозівському, Дергачівському і Сахновщинському районах.

Посівна дорожчає

Аграрії Нововодолажчини працюють на полі вже близько двох тижнів. Прогнозів поки що не дають, бояться наврочити, а от до посівної готуються старанно. На полях механізатори продовжують поверхневий обробіток ґрунту та готуються до посівної. Поступово підготовлюють і насіння – ячмінь та горох протравили від шкідників і хвороб, а вже через кілька днів будуть виїжджати в поле та сіяти ячмінь, горох і овес.

– Та хоч волога у ґрунті добра, але температури відповідної ще немає, зарано, – розповідає директор ПП «Агрофірма Світанок» Олександр Колісник. – Тому чекаємо гарної погоди, і вже можна почати посів.Саме від сприятливих погодних умов та вчасності посіву залежить 10–15 % урожаю.

Проте, за словами головного наукового працівника Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва УААН Наталії Рябчун, завадити посівній можуть низькі температури та затяжні дощі, але синоптики таких складнощів для аграріїв найближчим часом не прогнозують.

– По прогнозу погоди наростання температури йде доволі плавно, а в перших числах квітня можливі невеликі заморозки, але це не страшно, – розповіла фахівець. – Прогнозують синоптики і дощі у достатній мірі.А тим часом, поки погода дарує сонячні дні, не відстають у роботі від нововодолажчан і сільгоспвиробники Великобурлуччини.

Так, ДПДГ «Пантелеймонівське» вже засіяло яру пшеницю й овес та планують розпочати сіяти ячмінь. За словами в. о. головного агронома господарства Романа Чухіля, минулого року в господарстві середня урожайність була 40 ц/га, цього року сподіваються на такий же, а, можливо, і кращий результат.

– Це непоганий результат, адже узимку погодні умови складаються так, що ґрунт не промерзає достатньою мірою, – розповів агроном. – Через це може відбуватися кореневе гниття рослин.

Тому необхідно вносити більше фунгіцидів.Загалом у господарстві планують засіяти близько 2000 га ранніх зернових, 1500 га технічних культур і 800 га кормового клину, бо є тваринницький комплекс.

– У цьому році буряк ми не будемо сіяти, але збільшимо площі кукурудзи, – розповів директор підприємства Сергій Губанов. – Також збільшуємо посівні площі гороху до 400 га та сої до 600 га.

За словами фермера, цього року посівна обійдеться приблизно на 15 % дорожче, аніж торік. Наприклад, ціна за паливо виросла близько на 20 %. Значно стрибнули у ціні й мінеральні добрива.

За словами зачипилівського аграрія Івана Гляня, який очолює ПСП імені Фрунзе, особливо помітно подорожчання відчули вже цієї весни, адже ціна за тонну міндобрив підскочила на 2–3 тис. грн.

Окрім подорожчання таких витратних матеріалів, як паливо, насіння та добрива, на збільшення витрат на посівну в цьому році впливає і підняття мінімальної зарплати, яку потрібно платити працівникам господарства.

До речі, на Зачепилівщині аграрії працюють у полі вже близько місяця. Після підготовки ґрунту в районі вже розпочалася посівна. Площі з горохом та ячменем уже засіяли. Тепер планують працювати над кукурудзою та соняшником.

– Ми притримуємося сівозміни, аби сприяти урожайності та знищувати деякі захворювання, які розвиваються у ґрунті та самих рослинах, – розповів Іван Глянь. – Але основною культурою у господарстві є озима пшениця.

Озимі перезимували

Ще восени на землі Зачепилівського району було замало вологи, тому не всі рослини пішли у доброму стані в зиму. Але рання весна дозволяє добрати рослині, тому вже деякі частини посівів відновлюються.Те, що з осені умови склалися не дуже сприятливо для озимої, підтверджують і науковці.

За словами Наталії Рябчун, спочатку – в оптимальні терміни посіву – культури були дуже посушливі умови, а потім пішли дощі. Тому там, де аграрії встигли в оптимальні терміни посіяти озиму, культура зійшла на хорошому рівні.

– Однак цього року весна рання, і завдяки їй рослини можуть дібрати темпи розвитку, тому зараз сприятливі погодні умови для розвитку урожаю, – додала фахівець. – Вологи достатньо, і починає формувати коренева система, тому на цьому етапі дуже важливо дати рослині підживитися.

За її словами, якщо посіви і далі супроводжуватимуть поступове наростання температури та опади, попри несприятливу осінь, є всі шанси отримати добрий урожай.

Підтримує думку науковця і директор ПП «Агро-Новоселівка 2009» у Нововодолазькому районі Олег Нестеренко, який розповів, що у минулому році в це й же час було холодніше, тому і в поле вишли пізніше, і озима сходила аж у лютому, що спричинило гірший урожай. Цього ж року на озимі культури аграрії чекають гарні показники.

– У цьому році вона розпустилася осінню, як і потрібно, тому і перезимувала добре, – додав Олег Нестеренко. – Ми вже внесли азотні добрива, підживили її. Тож думаємо, що на озимі буде непоганий урожай.

Гарний урожай озимих прогнозують і на Великобурлуччині. Директор ДПДГ «Пантелеймонівське» Сергій Губанов розповідає, що озиму пшеницю у господарстві посіяли у другій декаді вересня, саме в оптимальні строки.

– Тому в зиму культура пішла впевнено, почалася розкущуватися, – розповів фермер. – Проте, до 10 % посівів озимої у господарстві слабкі, але через підживлення картина змінюється в кращу сторону.

Земляні тренди

За словами генерального директора Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тараса Висоцького, протягом останніх двох-трьох років спостерігається повернення інтересу українських аграріїв до озимих зернових культур.

Передусім це пов’язують зі змінами природно-кліматичних умов, можливістю виконання технологічних операцій навесні та стабільною рентабельністю озимих зернових. – У середині 2000-х спостерігався тренд зменшення площ озимих культур на користь ярих, але 5 років тому цей тренд зупинився. Протягом останніх двох років озимі почали повертати втрачені позиції, – розповів Тарас Висоцький.

– Навесні дедалі частіше спостерігаються несприятливі умови для посіву ярих культур, які не дозволяють вчасно, у встановлені строки відсіятися, а як відомо, 10–15 % урожаю залежить від вчасності посіву. Якщо порахувати фактори недоотримання врожаю, то прибуток від озимих культур є більш стабільним. Наразі ми спостерігаємо повернення озимими 10–15 % площ, які були під ярими культурами.

За словами Тараса Висоцького, показники минулих двох урожаїв свідчать, що все більше підприємств починають розглядати пшеницю не як частину сівозміни і можливість виплатити пайовикам орендну плату, а як маржинальну культуру.

– Господарства ставлять за мету отримати не 4 т/га, а як мінімум 6 т/га. Інвестиції в таку технологію збільшуються, так само як і ризики, тому місця для помилок не залишається, – зазначає експерт.

Підтримка вітчизняної техніки

Компенсацію за придбання сільгосптехніки українського виробництва збільшено з 15 % до 20 %. Такі зміни було затверджено під час засідання Кабінету Міністрів України 1 березня.

– Ми збільшили компенсацію за українську техніку з 15 % до 20 %. Вважаю, що такі зміни ще більше стимулюватимуть виробництво саме української якісної сільгосптехніки, – повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий.

Для отримання компенсації за техніку виробнику достатньо буде подати до державного банку заявку та підтверджуючі документи про придбання техніки. Після отримання відповідних документів Мінагрополітики у місячний строк перераховує кошти державному банку, який в одноденний термін компенсує сільгоспвиробнику 20 % від вартості придбаної техніки без ПДВ.

Також Порядком визначається створення переліку техніки та виробників (відповідною комісією при Мінекономрозвитку), на які поширюватиметься дія компенсації вартості. Перелік, після його створення, буде розміщено на сайтах Мінекономрозвитку та Мінагрополітики.Запропонована підтримка у 20 % буде діяти у 2017 році для підприємств, які мають ступінь локалізації 35 %, у 2018 – 45 %, у 2019 – 55 %, у 2020 – 60 %.– Ми прагнемо, щоб підтримка аграріїв була системною та комплексною.

Прагнемо створювати ті умови, за яких і виробники техніки, і аграрії мають стимул розвиватися. І у такий спосіб розвивати всю аграрну галузь, – зазначив Тарас Кутовий.

Марина Проценко, спеціальний кореспондент

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ