Компроміс замість реформи. Які податки платитимуть українці у 2016-му

Компроміс замість реформи. Які податки платитимуть українці у 2016-му

Фото із соцмережі

Депутати та Уряд змогли домовитися в питанні лібералізації оподаткування і нібито врахували основні вимоги підприємців. Утім,останнім від цього не легше. Та й податкової реформи в результаті не відбулося.

Верховна Рада України 24 грудня проголосувала за зміни до Податкового кодексу. У першому читанні і в цілому проект Закону № 3688 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» набрав необхідну кількість голосів лише з третьої спроби і лише після перерви між голосуваннями, яку взяли провладні фракції для узгодження спірних моментів.
Узагалі за останню добу кількість внесених у законопроект правок, до яких прийшли усно, за словами експертів, перевищує кількість письмових. У результаті остаточної версії законопроекту не мають на руках навіть народні обранці. Він тільки готується до опублікування.

Гра зі спрощенцями
У цілому доопрацьований Кабміном законопроект усе ж таки враховує низку норм, на яких наполягав Комітет ВРУ з питань оподаткування, а також підприємці. Так, наприклад харківські бізнесмени мітингували проти змін у спрощену систему оподаткування.

У 2016 році роботодавці сплачуватимуть до державної казни 22 % єдиного соціального внеску (ЄСВ), замість діючих сьогодні 36,7–49,7 %. А 3,6 % ЄСВ, які стягувалися із зарплат працівників, скасовуються. При цьому підвищується максимальна величина бази нарахування ЄСВ із 17 до 25 мінімальних заробітних плат. Якщо станом на 1 січня 2016 року мінімалка становитиме 1,378 грн, під сплату ЄСВ підпадають фізичні особи, доходи яких не перевищуватимуть 34 500 грн на місяць.

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) стягуватиметься за єдиною базовою ставкою в розмірі 18 % замість діючих 15–20 %. Щоправда, під «справедливе» оподаткування, на якому неодноразово наполягали і урядовці, і парламентарі, не потрапили доходи від дивідендів – їх оподаткування лишили на рівні 5 %.
Радикальні зміни у спрощеній системі оподаткування наразі не спостерігаються. Згідно з нормами закону, зміни не торкнуться 1-ї та 2-ї груп платників податків. А от до платників 3-ї групи з Нового року будуть входити лише підприємці з річним валовим доходом до 5 млн грн замість 20 млн грн, як зараз. Утім, на думку експертів, реального ефекту для державного бюджету це не дасть, оскільки, за статистикою 2014 року, кількість платників з обігом навіть не 5 млн грн, а 3 млн грн, складає 0,05 % від усіх спрощенців. Тому цей крок вважають швидше популістським, ніж математично обґрунтованим.
Ставка для 3-ї групи спрощенців збільшується на один процентний пункт: для платників ПДВ – до 3 %, для решти – 5 %. Але навіть цей процент суттєво збільшує податкове навантаження.
– Цим Податковим кодексом бізнес фактично шантажували. І хоча ми обійшлися малою кров’ю, зміна обороту для єдинщиків (3 група) на 1 % – це все ж збільшення податку на весь обіг. По суті, для тих, у кого обіги більше 250 000 на рік, податкове навантаження зростає. А в нас надходження єдиного податку від 3-ї групи найбільш суттєве порівняно з іншими. Для Харкова це, наприклад, додаткові надходження до 50 млн грн на рік. Таким чином, опосередковано надходження до бюджету будуть збільшені саме за рахунок 3-ї групи, – каже президент ХОГО «Асоціація приватних роботодавців» Олександр Чумак.

Підприємець наголошує, що фактично ми не отримали податкової реформи, бо внесені зміни – це лише рихтування під певні параметри Держбюджету. Натомість залишились корупційні ризики, які аж ніяк не сприятимуть виходу бізнесу з тіні.
– Наприклад, вводяться два реєстри для повернення ПДВ. Їх уже нарекли «один для бідних, другий – для багатих». Реєстр для великих платників податків дає їм пріоритетне право з повернення ПДВ. А дрібним підприємцям ПДВ повертатиметься указом зверху, у ручному режимі. Має бути єдиний реєстр, усі мають бути в єдиній черзі, і ПДВ має повертатися автоматично незалежно від розміру бізнесу, – каже Олександр Чумак.
Крім того, збільшуються штрафи в разі порушення податкового законодавства, також не вирішено питання контролюючих органів.

Лишили єдиної пільги
Окрема історія вийшла з аграріями. Із самого ранку 24 грудня фермери з усієї країни під стінами Верховної Ради вимагали збереження спецрежиму ПДВ, єдиної форми держпідтримки аграріїв. З плакатами «Податкова реформа Мінфіну перетворить Україну на імпортера молока і м’яса», «Збережіть Україну – збережіть село!» вони казали, що зміни до Податкового кодексу, які пропонує Уряд, знищать сільськогосподарський бізнес. А найбільше сільгоспвиробників непокоїть перспектива переходу на загальну систему оподаткування.
– Я не проти переходити на загальну систему оподаткування, як у Європі. Але держава має так само, як американці або європейці, підтримувати сільгоспвиробника: в Америці дотації складають понад 300 доларів на гектар пашні, у Європі – від 270 до 400 євро, – висловлює свою думку керівник «Агрофірми ім. Т. Г. Шевченка» Вовчанського району, доктор економічних наук Олег Супрун.
Все ж таки на аграріїв, які входять до 4-ї групи спрощенців, у новому році очікує підвищення ставки єдиного податку у 1,8 раза. Скасовується спеціальний режим оподаткування ПДВ, при цьому аграріям надається пільговий період для переходу на загальну систему оподаткування до кінця 2016 року. У цей період виробники молока та ті, хто вирощує велику рогату худобу, перераховуватимуть до бюджету 20 % ПДВ; аграрії, що працюють із зерновими і технічними культурами, – 85 % ПДВ; свинарі, птаховиробники та всі інші – 50 %. Але як буде з фермерами, які одночасно займаються різними видами сільгоспвиробництва, поки незрозуміло.
– У мене, наприклад, є і тваринництво, і рослинництво. Яким чином розділятимуть ці два ПДВ? Якщо це податок від реалізації молока на завод, то сума якось обраховується (від обсягу молока, яке завод прийняв), а якщо сам реалізуєш молоко на ринку? Має бути якась методика цього розрахунку, – стверджує Олег Супрун.

Відігралися на акцизах
У частині податку на прибуток підприємств скасовується сплата авансових внесків і запроваджується квартальний звітний період для тих підприємств, у яких річний дохід перевищує 20 млн грн.
Те, що не стягнули з підприємців, заберуть у споживачів. Адже Верховна Рада суттєво збільшила ставки акцизів на алкоголь, тютюн, бензин і дизпаливо. Так, підвищили ставку акцизного збору: на слабоалкогольні напої – на 300 %, на пиво та вино – на 100 %, алкогольні напої – на 50 %, паливо – на 13 %, тютюнові вироби – на 40 %. При цьому Кабінет Міністрів закріпив за собою право визначати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на тютюнові вироби. І вони навряд чи будуть меншими, ніж у 2015-му.

Не вдалося відмовити Уряд від введення податку на нерухоме майно в розмірі 25 000 грн для квартир площею понад 300 м кв. і будинків більше 500 м кв. Також з 2 % до 3 % від розміру мінімальної зарплати збільшується ставка податку за 1 м кв. загальної житлової площі та нежитлової нерухомості (41,34 грн).
Головною ж інтригою податкових змін залишається строк їх введення в дію. Адже Податковий кодекс має набувати чинності через півроку після його ухвалення, щоб підприємці могли вивчити зміни та перебудувати свою роботу за новими правилами. Останні ж зміни почнуть діяти уже з 1 січня Нового року

– Є надія тільки на здоровий глузд Фіскальної служби, щоб вона не поспішала вводити великі штрафи за порушення податкового законодавства і більш лояльно ставилася до платників податків, поки вони увійдуть у курс справи, хоча б перший квартал, – сподівається Олександр Чумак.
На сьогодні оцінити реальний економічний вплив прийнятих податкових змін на надходження до державної казни дуже важко. Тож протягом 2016 року можна очікувати подальших законодавчих змін і до прийнятого Держбюджету.

Тамар Кіч, кореспондент