Теплий рецепт успіху

Теплий рецепт успіху

Фото Тамари Кіч

Відмовились від централізованого опалення. Побудували модульні котельні та утеплили дитсадки, школи, будинок культури і житлові будинки. Зекономлені на опаленні мільйони спрямовують на подальшу енергомодернізацію. Приклад Мереф’янської громади.


Нові повноваження
Українські громади мають утеплятися комплексно, але при централізованому управлінні досягти потрібного рівня енергоефективності неможливо. Про це кажуть європейські та українські експерти. Зокрема, під час ІІ українського-німецького форуму з енергоефективності, який пройшов у Харкові, президент Української асоціації районних та обласних рад, голова Харківської обласної ради Сергій Чернов відзначив провідну роль місцевого самоврядування у впровадженні заходів, спрямованих на підвищення енергоефективнсті, особливо на рівні громад.
– Реалізуючи принцип субсидіарності, в умовах проведення децентралізації саме органи місцевого самоврядування повинні очолити процес підвищення енергоефективності, взаємодіючи з  виконавчою владою, залучаючи громадськість і бізнес. Кожен з нас має розуміти, що питання енергозбереження та енергоефективності безпосередньо пов’язане з політичною незалежністю нашої держави, – зазначив голова обласної ради.
Урок енергоефективності іншим громадам може дати Мереф’янська об’єднана територіальна громада, яка будує свою стратегію розвитку саме виходячи з ефективного та економного споживання ресурсів. У місті нема централізованої системи опалення, тільки індивідуальні та три модульні котельні. Так – економніше вдвічі.

Після утеплення та заміни вікон і дверей у Мереф’янському ДНЗ№2 стало тепліше, а економія склала 30%.

- Головне – ефективно використовувати бюджет громади. Ми розуміли, що платимо зайві гроші за комуналку, і треба будувати твердопаливні котельні. Раніше комунальне підприємство Харківського району продавало нам тепло, і гігакалорія в нас була, мабуть, найдорожча в Україні, – розповідає голова Мереф’янської міськради Веніамін Сітов.

Економісти підрахували, що на опалення одної школи на рік потрібно 700 тис. грн. При цьому якість теплоносія, який давало місцеве теплокомуненерго, потребувала багато кращого. У міському Будинку культури, у школах і дитсадках температура була близько 16 градусів, через що діти часто хворіли. А тому кілька років тому в міськраді вирішили – досить опалювати вулицю та витрачати електроенергію на обігрівачі. І почали будувати модульні котельні. Одну з них поставили у 2015 році по вул. Горького завдяки участі громади у Проекті ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Котельна на дровах опалює два корпуси Мерф’янського ДНЗ № 1 та один корпус НВК.

Як розповідає завідувач відділу благоустрою міськради Сергій Єршов, будівництво котельні коштувало 1,5 млн грн, з яких 450 тис. грн виділила ПРООН, 830 тис. грн – місцевий бюджет, а 70 тис. грн зібрала ініціативна група місцевих жителів. Увесь процес – від проекту до установки – зайняв три місяці.
– Економія на автономному опаленні складає 50%. Якщо на газі в один опалювальний сезон за садок ми платили близько 400 тис. грн, то на твердому паливі – приблизно 200 тис. грн. При цьому температура значно комфортніша, адже тут стоять два котли по 150 кіловат кожний. Якщо тепло – працює один котел, якщо мороз – можна включити обидва. Вартість будівництва відіб’ється максимум за п’ять років, – розповідає Сергій Єршов.


Однак не котельною єдиною. Щоб дорогоцінне тепло залишалося у приміщенні, а не вилітало в щілини, у садку замінили вікна та двері. Це вже за допомогою обласного конкурсу «Разом у майбутнє». Також у котельні передбачили установку хімводопідготовки, що очищує та пом’якшує воду, яку добувають з тутешньої ж свердловини. Тепер мріють утеплити фасади, підвал і дах, аби в стало ще комфортніше, а тому шукають нові можливості участі у грантах і конкурсах.

Усі будинки – в ОСББ
Загалом з 1 січня 2017 року, коли об’єднана громада отримає свої нові повноваження, в її управлінні будуть вісім шкіл і чотири дитсадки. Наступного року подібні проекти планують реалізувати у п’яти школах. Як розповідає міський голова, якщо всі ці заклади вдасться енергомодернізувати, економія бюджету складе 3–4 млн грн на рік. Ці гроші планують витрачати на подальшу термомодернізацію і соціальної, і житлової сфер.


Сьогодні всі 112 багатоквартирних будинків, розмішених на території громади, об’єднані в ОСББ. Усі використовують індивідуальне опалення. Завдяки програмам співфінансування майже в усіх будинках замінили вхідні двері й вікна у під’їздах.



– У нас стоїть індивідуальний газовий котел на будинок. У кожній квартирі регулятор температури та лічильник. Скільки я газу споживаю – стільки я сплачую. У мене тепліше стало на 2–3 градуси після утеплення, – розповідає жителька будинку по вул. Гастелло, 12, що входить до складу ОСББ «Мерефа-центральна».


Найближчим часом у рамках програми ПРООН комплексну термомодернізацію планують провести у трьох будинках Мерефи. 75 % від необхідних 10 млн грн виділили міжнародні донори. Завдяки цьому у трьох двоповерхівках (у кожній з яких по 16 квартир) зроблять капітальний ремонт: утеплять покрівлі, дах, підвали, замінять електропроводку, освітлення та ін.

Мрії після об’єднання
Виходячи з економії енергоресурсів, мереф’янська громада будує свої стратегічні плани. Як розповідає Веніамін Сітов, з наступного року в їх управління, окрім шкіл і дитсадків, переходять бібліотеки, музична школа, ЦНАП і ДАБК. Штат у раді громади збільшується із 49 до 71 працівника. Це тягне за собою збільшення видатків на зарплати та утримання будівель. Крім того, треба забезпечити й дитяче харчування у школах і дитсадках. Так, місцевий бюджет збільшиться завдяки тому, що в ньому залишатиметься не 20 %, а цілих 60 % податку на прибуток. Але навіть цього ресурсу буде недостатньо, вважають у міськраді. А тому свої потреби у вигляді проектів вони виклали у «листах-прохачах» до обласної влади, загальна сума проектів склала 415 млн грн.
Найперший проект – це стратегія розвитку об’єднаної громади. Розробляти її місцевій громаді допомагатимуть міжнародні експерти проекту USAID «Децентралізація – шлях до кращих результатів та ефективності» (ДОБРЕ). Це фундаментальний документ, з генеральним планом, зонуванням, картографічною та кадастровою основами. Дорожня карта, якою об’єднана громада керуватимуться в майбутньому.

Тим часом місцева влада покращуватиме якість надання адміністративних послуг. Для розміщення ЦНАПу відремонтують одне з приміщень, яке перебуває в комунальній власності. Фірмам, які раніше там розміщувалися, запропонують новенькі кіоски на ринку, який також перенесуть у більш зручне місце. Центральну частину міста реконструюють, адже це – обличчя населеного пункту. Не забудуть і про дітлахів.

– Нам обов’язково потрібен фізкультурно-оздоровчий комплекс, адже в нас нема жодного спортзалу. Так ми розвиватимемо позашкільну освіту. У нас є будинок дитячої та юнацької творчості, він в аварійному стані. Також є єдиний в області функціонуючий кіноцентр «Супутник», його потрібно реконструювати та зробити центр творчості для дітей та юнацтва, – перераховує плани Веніамін Сітов.


Серед глобальних планів – будівництво очисних споруд і багато екологічних проектів. На все це потрібні величезні кошти, і їх треба заробити. Саме тому в міськраді посилюють відділ, який займатиметься пошуком усіляких грантів і проектів міжнародної підтримки. Адже втілення мрій громади залежить тільки від її активності.

Тамара Кіч