Робити мультики учили харківських дітей (ФОТО)
Протягом тижня вона навчала юних харків’ян створювати справжні мультиплікаційні стрічки і навіть більше.
Перед входом до телекомпанії «Приват ТВ» діти вовтузяться з відеокамерою. Вони щось знімають. Ще дубль – і школярі перевтілюються в акторів, операторів, режисерів. Це одне із занять п’ятиденного майстер-класу відомого тренера зі створення анімаційного й документального кіно.
Починаючи з неділі, з десятої ранку та до п’ятої вечора, 20 учнів із двох харківських шкіл чаклували над папером, фарбами та камерами. До того дітей, зовсім не обізнаних на мультиплікаційній «кухні», розділили на три групи: дві з них займалися створенням мультиків за мотивами українських народних казок, третя ж знімала документальні стрічки про тварин і тренінг. 
– Я ніколи не знімала мультфільми, лише дивилася їх, і мені захотілося спробувати. Нас навчили всьому: як створювати персонажів, тримати штатив, налаштовувати камеру, знімати, записувати звук... Наш аплікаційний мультик має назву «Яйце-райце». А ще ми зняли фільм у парку за власним сценарієм. Попередня його назва «Якось у вересні». Я була оператором, – поділилася враженнями Соня Діденко, восьмикласниця Харківської ЗОШ № 36.
Майккі Кантола, яка провела понад тисячу тренінгів для дітей у всьому світі, в Україні вперше. До Харкова приїхала на запрошення організаторів фестивалю, яке отримала, коли перебувала на подібному заході в Ірані. З минулого року «Дитятко» стало учасником міжнародної організації CIFEJ (Міжнародний центр фільмів для дітей та молоді). У ці дні на базі фестивалю вперше проходять дні CIFEJ в Україні. Майккі Кантола, яка є членом цієї організації, із задоволенням зголосилася провести майстер-клас для харків’ян.
– Українські діти дуже талановиті. Їх переповнює енергія, але разом з тим вони дуже терплячі, адже створення анімації – це дуже копітка та повільна робота, і для цього треба бути посидючим. Нерідко професіоналам потрібні роки для створення анімації, а в нас був усього тиждень, – розповідає Майккі Кантола.
Фінський мультиплікатор приїхала до Харкова ділитися своїм досвідом, але водночас, запевняє гостя, вона сама також дечому навчилася. Тепер про українську культуру, місцеві казки та колоритні народні персонажі вона знає більше.
– Мені було приємно працювати як з дітьми, так і з дорослими. Коли робиш анімацію, гадаю, треба бути трохи божевільним. Для дітей камера – спосіб виразити те, що не можна сказати словами. Так можна навіть змінити світ. Думаю, тут я знайшла добру творчу родину і стала своєю, – ділиться враженнями Майккі Кантола.
За її словами, це був плідний і корисний тиждень. А от результати фінсько-української співпраці можна було побачити на закритті фестивалю у суботу, 28 вересня.
Тетяна Василець