Сенсаційна знахідка харківських археологів: коштовні прикраси та монети (ФОТО)
Доволі часто археологи, приїжджаючи у Верхній Салтів, натрапляють на сліди діяльності «мисливців за старожитностями».
Не став винятком і цей сезон. Однак цього разу чорні археологи мимоволі допомогли офіційній експедиції: вони з якоїсь причини не докопалися до знахідок, які стали сенсаційними.
– В одному з кинутих грабіжницьких розкопів ми виявили поховальну камеру, розібрану ще в давнину, – розповідає начальник експедиції Віктор Аксьонов. – У ній, проте, ми виявили незвичайні знахідки: бронзові дзеркала, амулети, намистини, деталі литого срібного поясного набору й навіть одну срібну пізньоіранську монету VI – початку VII ст. н. е.
Археологи раділи удачі, але не підозрювали, що головні знахідки сезону їх чекають попереду – у другому, більш глибокому грабіжницькому розкопі.
– Його глибина була три метри. Однак ми розуміли, що до дна поховання грабіжники не дісталися, тож у нас ще є шанс на знахідку. Передчуття нас не підвело: буквально в 20-ти сантиметрах від поверхні ми виявили скелет дитини віком близько чотирьох років з різноманітним похоронним інвентарем. На лобі в дівчинки, мабуть, була шкіряна пов’язка з двома срібними арабськими монетами, на поясі – два амулети у вигляді голови сокола та бронзовий бубонець – пригадує Віктор Аксьонов.
Проте досвід підказував археологам, що знахідки на цьому не вичерпано: знизу, під похованням дівчинки, було виявлено поховання дорослої жінки – те саме, яке і перетворилося на сенсацією цього археологічного сезону. На глибині 3 метри 60 сантиметрів від поверхні дослідниками було зроблено знахідку, рівної якій тут за 100 років розкопок ще не знаходили.
– Бронзові сережки з позолотою, бронзова гривня – шийна прикраса (символ високого статусу цієї жінки), вісім браслетів і сім перснів на руках, десять бронзових амулетів на поясі – все вказує на те, що ця жінка була із заможної родини, – розповідає Віктор Аксьонов. – У шкіряній сумочці в неї була навіть бронзова копоушка – лопаточка для видалення сірки з вух. У головах була ще одна сумочка з намистом, бронзовим дзеркалом і трьома бронзовими дзеркальними гудзиками – можливо, був її посаг. У головах, крім того, був глечик (швидше за все, з вином) і ніжка ягняти: за звичаєм того часу, небіжчиків обов’язково забезпечували їжею і питвом. Але головною знахідкою стало намисто із скляних і сердолікових намистин, до яких були додано для краси і статусності десять срібних арабських монет, які датуються VII – кінцем VIII ст. н. е. Стільки монет одночасно на цьому пам’ятнику ще жодного разу не знаходили.
Зараз археологи вже завершили розкопки і привезли знахідки в Харків. На черзі – ретельне дослідження знайденого матеріалу. Після того, як буде визначено вік жінки, можна буде казати, що це: або поховання нареченої, померлої незадовго до весілля, або ж поховання головної дружини великої заможної патріархальної сім’ї.
Довідка «СК». Верхньосалтівський катакомбний могильник відноситься до часів існування Хозарського каганату й належить аланам – північнокавказьким племенам, яких хозари переселили на нашу територію. Його було відкрито в 1900 році вчителем місцевої сільської школи Василем Бабенком. За 100 років з перервами було розкопано близько 900 катакомбних поховань. Останні кілька років тут працює об’єднана експедиція Харківського історичного музею і історичного факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна.
Інна Можейко