Наступив на щось гостре: куп’янський школяр отримав небезпечне захворювання після подряпини

Наступив на щось гостре: куп’янський школяр отримав небезпечне захворювання після подряпини

Фото з соцмереж

Страшна історія трапилася з куп’янським школярем Сашком – для нього купання на пляжі ледь не закінчилося трагедією. Вже майже місяць хлопчик бореться із хворобою, яка розпочалася з подряпини.

(Не)стандартна ситуація

Літньої пори, в період канікул, улюблене місце відпочинку школярів – річка та пляж. Такі ж вподобання має 11-річний Сашко з Куп’янського району, який 28 червня відпочивав разом з товаришами на місцевому пляжі. Купаючись, хлопчик наступив у воді п’ятою на щось гостре. Удома рану обробили.
– За словами сина, він стрибнув на камінчик та поранився, – розповіла мама хлопчика Наталія К. – Рана була невеликою, приблизно 8 мм.

Наступного ранку на нозі з’явилися почервоніння та незрозумілі смужки.
– Ми пішли до лікарні, де нас заспокоїли, відправили додому та сказали робити ванночки із солі, – додала мама. – «Буде погіршення – прийдете знов».

Два дні погіршення не було, червоні смужки ніби почали сходити, але на третій день усе змінилося – вони проявлялися більшою мірою й почали поширюватися по нозі. Побачивши це, наполохана Наталія із сином знову направилися до лікарні.

Після первинного огляду Сашка направили в хірургічне відділення. Діагноз поставили – інфекційна рана. Але того ж дня оперувати не стали, обґрунтувавши це тим, що хлопчик уже поїв, і робити наркоз та операційне втручання вже не можна.
– Спочатку це була стандартна ситуація, поширена в хірургії. Коли дитина поступила до нас, у неї була інфікована рана, тобто абсцес, отримана під час купання в річці, – пояснив хірург Куп’янської центральної міської лікарні Руслан Романенко. – Скарг, окрім як на рану, не було. Не було ні температури, ні проб­лем з роботою нирок чи печінки.
Наступного ранку Сашу прооперували під загальним наркозом. Після цього лікар заспокоїв: рана чиста.

Того ж дня хірург до шостої вечора спостерігав за станом дитини й увечері відпустив Сашка додому.
– Коли приїхали, я залишила Сашу на лавочці біля дому, а сама пішла до магазину, але коли повернулася, побачила, що руки сина покрилися мурашками від холоду. У квартирі йому стало ще гірше: з’явилася блювота, – розповідає Наталія.

Зі слів матері, хлопчика повисипало червоним, прооперована нога була запаленою і гарячою. Наталія зателефонувала хірургу, але той сказав, що це, ймовірно, реакція на наркоз.

Лікарські консиліуми

Та Сашкові ставало гірше.
– Він покрився червоними плямами, які вже на той час доходили до грудей. Це все супроводжувалося температурою, – розповіла мати. – Лікар знову мені відповів, що це реакція на наркоз та слабкість і порекомендував вколоти хлопчику необхідні ліки.

Того дня заснути Сашкові вдалося лише близько четвертої ранку, вже о шостій він прокинувся, але полегшення так і не настало. Уранці хлопчика втретє привезли до лікарні й занесли до лікаря вже на руках, бо нога боліла нестерпно. За словами матері, о восьмій ранку разом з чоловіком і сином вони чатували під кабінетом лікаря.

– За цей час вони збирали консиліум лікарів та радилися, а сину ставало все гірше, – згадує Наталія. – Лікарі ставили різні діагнози – гепатит, правець, скарлатина.
За словами хірурга Руслана Романенка, за 15 років своєї лікарської практики в медицині з таким випадком він зустрівся вперше.

– Ми розпочали лікування, о 14.00 зробили перев’язку – на той час рана поводилася нормально, після 15.00 дитина заснула, стан її був стабільний, – розповідає лікар. – Але вже близько 18.00 ми побачили, що розвивається зараження, і нами ситуація не контролюється, тому ми доповіли про ситуацію на обласний рівень і направили дитину в Харків.

Три дні «мовчанки»

Близько дев’ятої вечора Наталія разом з чоловіком і сином їдуть до Харкова в Обласну дитячу клінічну лікарню.
– Його нігті на руках та ногах почали синіти, у мене просто був шок. Син говорив: «Мамо, я забуваю відкривати очі, забуваю дихати», – із жахом згадує мама.
Близько півночі сім’я вже була в лікарні, де медики відразу кинулися рятувати хлопчика.

– Зібралися і реаніматолог, і дитячий кардіолог, черговий хірург, прибіг якийсь професор. Дитині поставили страшний діагноз – гострий гематогенний остеомієліт кісток правої стопи, – розповідає Наталія.

Встановивши діагноз, лікарі відправили Сашка на операцію, на той час дитина вже не рухалася. Півтори години Наталія з чоловіком перебували у страшному стані очікування. Через зараження, яке вже дісталося кісток, дитині видалили частину складного суглоба п’яти.

– Перші три дні лікар нам нічого не говорив, – розповідає Наталія.
Лише на четвертий день лікарі почали говорити, що бачать позитивну динаміку.
Десять днів Сашко був у реанімації. Зараз він удома відновлюється після страшних подій, але через два тижні на нього знову чекає лікування та реабілітація в Харкові.
– Зараз нам приписали велику кількість ліків для підтримки серця, печінки та нирок, а також антибіотики, – розповіла Наталія.

І хоча родичі і знайомі чим могли – допомагали, родина все одно і зараз збирає кошти на лікування та реабілітацію сина. Якщо хтось хоче допомогти Сашкові одужати, реквізити картки можна дізнатися в редакції, зателефонувавши на номер (057) 720-04-76. На прохання батьків прізвище не вказується.

Думка експерта:

«Ворота» для мільйонів бактерій

У дитинстві кожен чує, що зараження крові можна отримати, наступивши на цвях або ж якщо вколотися використаною голкою. Але, як правило, наш організм себе захищає – на це є імунітет, каже кандидат медичних наук, харківський лікар-педіатр вищої категорії Андрій Пеньков.

– Часто діти падають, бувають серйозні рани, ДТП, і не завжди це призводить до зараження крові, – розповів лікар-педіатр. – Але бувають випадки, коли в дитини може виявитися невідомий імунодефіцитний стан. Тоді кожна на перший погляд невинна ранка може стати вхідними «воротами» для інфекції.

За словами лікаря, якщо вчасно не обробити рану, теоретично вона може призвести до абсцесу.
– Зараження може відбутися, якщо в самій рані пошкоджена гнійна капсула, і мікроорганізми можуть потрапити до крові та поширитися по організму.
Особливо такий ризик існує при операційному втручанні, коли є контакт з кров’ю, – додав лікар.

Тоді єдиним засобом профілактики є антибіотик для загоєння самої рани та для того, аби інфекція не розходилася організмом.
– У випадку із Сашком може бути два варіанти: або ж у хлопця взагалі імунітет слабкий, тому через малий поріз розвилося важке інфекційне захворювання, або антибактеріальна терапія була недостатньою, – висловив свою думку лікар. – Адже остеомієліт – це дуже агресивне захворювання і потребує дуже агресивної антибактеріальної терапії. Це півкроку до сепсису.

Також, за словами Андрія Пенькова, це захворювання інколи розвивається за кілька годин, тому важливим фактором у таких ситуаціях є час.
– Коли інфекція проявляється, не можна відкладати оперативне втручання, – попередив Андрій Пеньков.

За його словами, у прісній воді може жити багато інфекцій, тобто теоретично якщо людина отримує свіжу рану і при цьому має контакт з водою, можна підхопити інфекцію, яка є у воді. У такому разі потрібно промити рану та обробити антисептиком, приміром, хлоргекседином. Але якщо біля рани з’являється набряк, почервоніння, біль, підвищується температура, краще звернутися до лікаря.

Марічка Зорянська, кореспондент

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ