Вступна кампанiя – 2017. Хто матиме пільги та чи буде бюджет
Тенденція останніх років засвідчує, що випускників шкіл дедалі меншає, а битва за абітурієнтів між навчальними закладами стає все запеклішою. Якщо минулого року на ЗНО зареєструвалося понад 260 тис. осіб, то цього року – понад 240 тис. осіб. І це не дивно, враховуючи, що переважна більшість цьогорічних учасників ЗНО народжені у 2000-му – це той час, коли смертність суттєво перевищувала народжуваність, а показник населення України почав активно відкочуватися від позначки у 50 млн. Із цьогорічних 240 тис. учасників зовнішнього незалежного оцінювання переважна більшість (80 %) – випускники цього року. З решти 14 % – випускники минулих років, і майже 6 % – учні професійно-технічних закладів. Харківський регіон посідає четверте місце після Києва, Дніпропетровщини та Львівщини за чисельністю учасників ЗНО – маємо таких 15 326 осіб. Та для декотрих абітурієнтів цьогоріч уже закрито шлях до вишів. Із понад 240 тис. учасників ЗНО не подолали встановлений поріг з української мови та літератури 17 359. Вони вже не мають права цього року подавати документи на вступ до вищих навчальних закладів.
Перші результати ЗНО
Як і завше, цього року абітурієнти складали зовнішнє незалежне оцінювання на вибір з 12 предметів: української мови та літератури, іспанської, німецької, французької, англійської, російської мов, математики, історії України, біології, географії, фізики, хімії. Першими – 23 травня – були тести з української мови та літератури, а останнім предметом, який складали, стала хімія – 16 червня. У розрізі предметів наймасовішим традиційно є тест з української мови та літератури, потім ідуть історія України й математика. Найменш популярними є іспанська, німецька, французька та російська мови.
Цього року трохи змінився пороговий бал «склав/не склав» з деяких предметів. На засіданнях експертної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти фахівці визначили пороговий бал «склав/не склав» спочатку для тесту з української мови та літератури, математики, англійської, німецької, французької, іспанської мов. Так, члени експертної комісії після обговорень установили пороговий бал з української мови та літератури, що відповідає 24 тестовим балам (до прикладу, у 2016-му він був 23), з математики – 11 тестових балів, з англійської, німецької, французької, іспанської мов – 14 тестових балів. До слова, за даними прес-служби Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), 17 359 учасників ЗНО з української мови та літератури, а це майже 8 % абітурієнтів, не подолали встановленого порога і вже не мають права цього року подавати документи на вступ до вищих навчальних закладів. Математика виявилася складнішою, і поріг «склав/не склав» подолали 84 % осіб, які взяли участь у зовнішньому оцінюванні, з англійської мови – 85 % учасників тестування з цього предмета, з німецької мови поріг подолали 77 % учасників тестування, з французької та іспанської мов поріг подолали 79 % і 78 % учасників тестування відповідно.
Згодом фахівці експертної комісії визначили поріг «склав/не склав» і для тесту з історії України, російської мови та біології. Так, пороговий бал з історії України відповідає 27 тестовим балам, з російської мови – 26 тестовим балам, з біології – 23 тестовим балам. З історії України пороговий бал «склав/не склав» подолали 86,55 % учасників зовнішнього незалежного оцінювання від загальної кількості осіб, що взяли участь у тестуванні з цього предмета, з російської мови поріг «склав/не склав» подолали 89 % осіб, які взяли участь у зовнішньому оцінюванні, з біології – 87 % учасників тестування з цього предмета.
Результати зовнішнього незалежного оцінювання з цих та інших предметів учасники ЗНО почали отримувати з 15 червня на власних інформаційних сторінках. Паралельно керівники навчальних закладів отримали відомості результатів державної підсумкової атестації, проведеної у формі зовнішнього незалежного оцінювання. А вже 16 червня завершилася основна сесія ЗНО.
За даними міністра освіти і науки України Лілії Гриневич, цього року лише п’ять абітурієнтів отримали 200 балів із ЗНО з української мови та літератури.
20-20-60 – параметри завдань ЗНО
Цього року ЗНО пройшло без суттєвих ексцесів, принаймні в нашій області. Не обійшлося, звичайно, і без додаткових запитань в учасників ЗНО, їх батьків, учителів. У соціальних мережах і засобах масової інформації з’явилася низка зауважень щодо змісту окремих тестових завдань цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання, зокрема, з української мови та літератури: начебто певні завдання тесту некоректні, та й загалом стають складнішими.
Директор Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Олександр Сидоренко прокоментував це «СК» і сказав, що тестові завдання не можуть мінятися з роками в бік легше-важче.
– Завдання можуть мати інший характер, інше формулювання, іншу кількість завдань. Скажімо, є тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді, є тестові завдання з вибором двох правильних відповідей. Одного року може бути більше перших завдань, наступного року – інших. Стосовно складності – вона не може змінюватися. Є закони тестології, відповідно до яких із загальної кількості тестових завдань 20 % складаються таким чином, щоб на них міг елементарно відповісти будь-хто, навіть непідготовлений учень, – пояснює фахівець. – Ще 20 % завдань – це вже підвищеної складності. Це для тих дітей, які ставлять перед собою високу планку, прагнуть навчатися у престижних вишах, які можуть отримати якщо не 200 балів, то 190, 185 балів. Решта 60 % – це завдання, розраховані на учня середнього рівня підготовки.
Директор ХРЦОЯО також наголосив, що рівень ЗНО завжди коливається посередині. І додав, що немає таких параметрів чи бази, за якими можна було б порівняти складність завдань по роках. Олександр Сидоренко каже, що за десять років проведення ЗНО жодного разу ніхто не навів приклади, коли б були завдання, які виходять за межі шкільної програми. А якщо хтось каже, що не вивчав такого у школі, то цьому, на думку Олександра Сидоренка, можуть бути пояснення. Наприклад, захворів учитель математики, а на його заміну прийшов учитель біології чи фізкультури тощо.
– Таке буває, що один розділ чи тему не вивчали, але не вивчали не тому, що його немає у шкільній програмі, – додає він і нагадує, що програма підготовки до ЗНО щороку з’являється в жовтні на офіційному сайті Центру. Там містяться всі теми, на базі яких будуть вкладені тестові завдання.
Директор ХРЦОЯО заспокоює: у регіоні багато дітей, які отримали від 190 до 199 балів. Та й 180 і 185 балів – це практично прохідний бал у всі виші, хіба що за винятком окремих спеціальностей, як-от у Києво-Могилянській академії чи Університеті імені Тараса Шевченка.
До слова, учасники мали змогу у разі виникнення сумніву щодо правильності встановлення результату подати апеляційну заяву в письмовій формі до Українського центру оцінювання якості освіти. У топ-3 предметів, з яких надійшло найбільше апеляцій, увійшли математика, українська мова та література і англійська мова.
Ключові моменти вступної
Із ЗНО розібралися, тож час торувати стежки до приймальних комісій вишів. Цього року вступна кампанія ознаменувалася низкою змін та особливостей. Про них слід знати, аби вступ до вишу видався легким і безпроблемним. Директор Департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров підкреслив, що правила вступу не зазнали принципових змін порівняно з 2016 роком. А наявні відмінності зумовлені змінами в нормативно-правовій базі та стосуються умов зарахування дітей з тимчасово окупованих територій, діяльності переміщених ВНЗ, посилення вимог до вступників за медичними спеціальностями. Нововведенням цього року буде робота консультаційних центрів. За словами представника МОН, з 29 червня в кожній приймальній комісії має функціонувати консультаційний центр, де вступник зможе отримати допомогу з реєстрації персонального електронного кабінету та заповнення заяв.
Нагадаємо, вступна кампанія фактично стартує з 29 червня, коли абітурієнти почнуть реєструвати свої електронні кабінети. Безпосередньо прийом документів (в електронній формі) розпочнеться з 12 липня і триватиме до 20 липня. Ну а вже оприлюднювати перші результати виші почнуть з 1 серпня. Для тих абітурієнтів, на яких ще чекають творчі випробування, вони заплановані на 17–26 липня. Топ-6 ключових моментів вступної кампанії – 2017 коментує заступник директора Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації Олександр Труш.
1. Завчасне створення електронних кабінетів
Не дивно, що з розвитком новітніх, зокрема, інтернет-технологій, «комп’ютеризується» і сам вступ до навчального закладу. І тепер абітурієнт може подати заяву на участь у конкурсному відборі до вишів та її розгляд в електронній формі.
Цього року вступники на основі повної загальної середньої освіти за денною та заочною формами навчання подають заяви винятково в електронній формі. У паперовій формі можуть подавати лише випускники, які мають право на спеціальні умови участі в конкурсі, право на зарахування за квотами, розбіжності в прізвищі, імені, по батькові, даті народження, статі або громадянстві вступника в документі, що посвідчує особу, та у сертифікаті ЗНО.
Електронна заява – це заява, що вноситься вступником в особистому електронному кабінеті до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (Єдина база) шляхом заповнення в режимі онлайн електронної форми. Цього року для подання електронної заяви вступник повинен зареєструватись на інтернет-сайті за електронною адресою http://ez.osvitavsim.org.ua. Зареєструвати свій електронний кабінет та завантажити туди додатки до документів про повну загальну середню освіту вступник повинен встигнути у проміжку між 29 червня та 25 липня 2017-го (до 18.00).
Під час реєстрації на сайті електронного вступу абітурієнт має зазначити адресу електронної пошти, до якої має доступ, номер, пін-код і рік отримання сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання (Цього року приймаються сертифікати ЗНО 2016-го. – Ред.), серію та номер атестата про повну загальну середню освіту, середній бал додатка до атестата, обчислений за 12-бальною шкалою з округленням до десятих бала. Крім того, вступник має завантажити скановану копію (фотокопію) додатка до документа про повну загальну середню освіту та кольорової фотокартки розміром 3×4 см, що подаватиметься до вищого навчального закладу. Після заповнення зазначеної інформації проводиться перевірка даних вступника, та у разі збігу даних у документах він отримує логін та пароль для доступу до особистого електронного кабінету.
Після реєстрації в особистому електронному кабінеті вступник вносить особисті дані про себе. Далі для подання заяви обирає вищий навчальний заклад, освітній ступінь, конкурсну пропозицію та встановлює пріоритетність заяви для участі в конкурсному відборі для зарахування на місця за державним замовленням.
Після подання електронної заяви вона відразу відображається у вищому навчальному закладі, обраному вступником. Подану електронну заяву можна і скасувати.
Виш, зі свого боку, на підставі рішення приймальної комісії надає електронній заяві вступника статус «Допущено до конкурсу» або «Відмовлено вищим навчальним закладом» (із зазначенням причини відмови).
Якщо вступника рекомендовано до зарахування за державним замовленням, статус електронної заяви змінюється зі статусу «Допущено до конкурсу» на статус «Рекомендовано до зарахування».
А вже потім вступник зобов’язаний подати необхідні документи особисто.
2. Коефіцієнти в поміч
Для розрахунку конкурсного бала братимуться нові коефіцієнти, які множитимуть на здобутий результат ЗНО вступника, бал атестата й інші додаткові досягнення. Таких коефіцієнтів три: регіональний, галузевий і сільський. Так, регіональний складає 1,0 для Києва. Це означає, що коли абітурієнт вступатиме у столичний виш, його результати множитимуть на 1. Для Дніпра, Львова, Одеси і Харкова коефіцієнт становить 1,01, для Донецької та Луганської областей і переміщених вишів – 1,03, в усіх інших містах – 1,02. Галузевий коефіцієнт 1,03 встановлюється для заяв з першими пріоритетами на інженерно-технічні та природничо-математичні спеціальності, які потребують підтримки. І сільський коефіцієнт – 1,02, для тих осіб, які здобули середню освіту в навчальних закладах на території сільських населених пунктів. Як пояснила 27 червня під час прес-конференції міністр освіти і науки Лілія Гриневич, «таким чином ми мотивуємо абітурієнтів, щоб вони зважували, чи варто їхати до Києва, чи можна навчатися ближче до місця проживання, тому що серед регіональних університетів ми також маємо хороші вищі навчальні заклади».
3. Держзамовлення підтримає математиків, фізиків і хіміків
За інформацією Департаменту науки і освіти ХОДА, загальний ліцензований обсяг прийому до вишів ІІІ–ІV рівнів акредитації цього року за ступенем «бакалавр» складає 39 066 осіб, у тому числі на денну форму навчання – 28 901 осіб, на заочну – 10 165 осіб. Щодо державного замовлення, то з минулого року запроваджено адресне розміщення держзамовлення. Для порівняння – минулоріч на перший курс наші ВНЗ прийняли 33,3 тис. абітурієнтів за всіма формами навчання, у тому числі на денну форму навчання – 26,5 тис. осіб, з них «на бюджет» – 16,1 тис. студентів.
– Як і минулого року, бюджетних місць буде більше в тих ВНЗ, яким віддають перевагу вступники з високими балами ЗНО. Таким чином, бюджетні місця будуть закріплені за кращими абітурієнтами. Виші, які повністю виконали державне замовлення в 2016-му, мали можливість збільшити кількість бюджетних місць на 10 %, інші вищі навчальні заклади орієнтуються на максимальні обсяги цього року, – пояснив Олександр Труш.
Цього року можемо розраховувати і на збільшення держзамовлення до 10 % порівняно з минулим роком на природничі, технічні та педагогічні спеціальності (математика, фізика, хімія, інформатика) з урахуванням ринку праці. Мінімальні обсяги держзамовлення виш установлює самостійно.
Важливо знати, що цього року вступник може подати дев’ять заяв на чотири спеціальності – як до одного вишу, так і дев’ять заяв у різні університети (у 2016-му було 15 заяв на п’ять спеціальностей). А от на контрактну форму кількість заяв не обмежується.
4. Поріг на медичному напрямі скасовано
Цього року норма про встановлення 150-бального порога на медичні спеціальності не застосовуватиметься. Про це повідомила 27 червня міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час прес-конференції на тему «Вступна кампанія 2017». Як пояснила пані міністр, проблема зі 150 балами полягала в тому, що ініціативу було запроваджено в той час, коли вже завершилася реєстрація на ЗНО.
– Якби вступники знали про це до реєстрації, вони могли б прийняти усвідомлене рішення. Розуміючи, що в них є сумніви, чи досягнуть вони результату вищого, ніж 150 балів, вони могли б обирати інші спеціальності, – зазначила Лілія Гриневич.
Встановлення такої вимоги, на думку МОН, могло б стимулювати хвилю позовів від абітурієнтів щодо недопущення їх до конкурсу на вступ.
Після того як завершиться ця вступна кампанія, введення порога на медспеціальності буде виставлено на громадське обговорення і пройде всі необхідні процедури, щоб рішення не могло бути скасовано.
– Ми публічно обґрунтуємо, який саме поріг має бути. Може, це буде не 150 балів, а 160 чи 140, можливо, не лише на медичні спеціальності має бути встановлено такий поріг, а й на інші. Дуже важливо, щоб громадськість під час цих дебатів активно висловлювала свою позицію та обґрунтовувала її. Усі нововведення ми публічно обговоримо і зайдемо у цей процес готовими та озброєними, – пояснила Лілія Гриневич.
Раніше, на початку червня, МОЗ ініціювало встановлення прохідного бала кожного із сертифікатів ЗНО на рівні 150 для тих абітурієнтів, які вступають на спеціальності «Стоматологія», «Медицина», «Фармація, промислова фармація», «Педіатрія».
5. Спеціальні умови для пільгових категорій
Інваліди війни, чорнобильці (з цим правом), маломобільні особи з інвалідністю для вступу до вишу матимуть співбесіду. Учасники бойових дій АТО (звільнені після 30.11.2016), сироти та прирівняні до них, діти, які через захворювання не змогли пройти ЗНО, матимуть натомість іспити. ЗНО або іспити при вступі зараховуватимуться для мешканців непідконтрольних територій у переміщені ВНЗ та ВНЗ на території Луганської та Донецької областей, мешканці тимчасово окупованих територій – в уповноважені ВНЗ.
Є пільги і для учасників АТО. Вони можуть обирати вступ до вишу або за результатами ЗНО, або за іспитами. Для них є так звана квота-1, на яку вони мають право претендувати при вступі. Обсяг квоти ВНЗ визначає самостійно, однак це не менше одного місця, не більше 10 % від обсягу державного замовлення в усіх ВНЗ, і не більше 30 % у ВНЗ, які функціонують на території Донецької та Луганської областей, і переміщених вищих навчальних закладах. Крім того, право на першочергове зарахування мають діти воїнів АТО. Діти загиблих воїнів АТО і Героїв Небесної Сотні будуть забезпечені місцями держзамовлення на 100 %. Вони також матимуть додаткові пільги при навчанні: соціальні стипендії, безоплатне забезпечення підручниками, безоплатний доступу до Інтернету та безкоштовне проживання у гуртожитках.
6. Майбутнім магістрам на ЗНО
Цього року вступ до магістратури за спеціальністю «Право» здійснюватиметься за результатами єдиного фахового іспиту у форматі ЗНО. Це випробування складається з тесту з права, тесту із загальної правничої компетентності і тесту з іноземної мови. Вступаючи у магістратуру, абітурієнти, які отримали міжнародний сертифікат, що підтверджує володіння іноземною мовою на рівні, не нижчому за В1, зможуть не складати іспит – його зарахують як максимально високий бал.
У тему
Додаткова сесія ЗНО
Цього року додаткова сесія ЗНО проходитиме із 3 до 12 липня. Розпочнеться вона з тестування з української мови та літератури, 4 липня пройде зовнішнє оцінювання з англійської та російської мов, 5 липня – з математики, 6 липня – з історії України, 7 липня – з біології, іспанської, німецької, французької мов, 10 липня – з географії, 11 липня – з фізики. Завершить додаткову сесію 12 липня тестування з хімії. Важливо зазначити, що тестування з російської, іспанської, німецької, французької мов буде розпочато о 14.00. Запрошення-перепустки для участі в додатковій сесії зовнішнього незалежного оцінювання буде розміщено на інформаційних сторінках наприкінці червня. Результати додаткової сесії учасники ЗНО отримають до 18 липня.
Українська мова та література залишаються обов’язковими предметами при вступові до вишу. Другий
обов’язковий предмет – математика, історія України або біологія залежно від спеціальності, третій – визначається вищим навчальним закладом.
Тетяна Василець, власний кореспондент