Безповоротне роздержавлення: що чекає на українську пресу

Безповоротне роздержавлення: що чекає на українську пресу

фото із соцмереж

Реформа друкованих державних та комунальних ЗМІ, яка розпочалася 1 січня 2016 року, триває вже майже півтора роки. Залишилося ще стільки ж, адже до кінця 2018-го вона має фінішувати.

На екваторі реформи

За даними Держкомтелерадіо, загалом в Україні налічується 687 комунальних і державних видань. Усі вони підлягали реформуванню у два етапи. За Законом «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ», перший етап мав тривати протягом 2016 року, другий – упродовж 2017–2018 років. У першому етапі зголосилися взяти участь 244 видання.

Нагадаємо, 23 листопада 2016 року Уряд прийняв постанову «Про затвердження Переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі». Тоді й визначився перелік видань, що реформуватимуться першочергово. До нього увійшло 244 редакції з усіх областей України, у тому числі 11 видань Харківської області: Золочівська «Зоря», Красноградська районна газета «Вісті Красноградщини», Близнюківська районна громадсько-інформаційна газета «Нове життя», Ізюмська міськрайонна газета «Обрії Ізюмщини», Шевченківська районна газета «Краєвид», Куп’янська телерадіокомпанія та газета «Вісник Куп’янщини», Богодухівська районна громадсько-політична газета «Маяк», КП «Редакція Валківської районної газети «Сільські новини», КП «Редакція Дергачівської районної газети «Вісті Дергачівщини», Комунальне мале інформаційне підприємство «Коломацький край» та газета «Коломацький край», Краснокутська районна газета «Промінь».

– Згідно із Законом органи влади і місцевого самоврядування виходять зі складу засновників чи співзасновників друкованих ЗМІ. Відтак чиновники будуть позбавлені можливості впливати на редакційну політику, – передає слова голови Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення Олега Наливайка Служба інформації НСЖУ. – Успішність першого етапу є справою честі органів влади, редакцій, громадськості.
Обласна газета «Слобідський край», як й інша частина районних ЗМІ, увійшла у другий етап реформування.

Поспішають не всі


Однак станом на 23 травня повністю реформувалися 49 комунальних і державних видань із 244 ЗМІ, які пішли на перший етап реформування. Ще 127 юридичних осіб перебувають у стані припинення своєї роботи, а 33 очікують перереєстрації. І тільки 36 видань не підготували документів для реформування взагалі. Про це повідомив голова
Державного комітету телебачення і радіомовлення Олег Наливайко.
Зокрема, на Харківщині перша хвиля «розкомуналення» з одинадцяти видань повною мірою торкнулася лише чотирьох.

– Першим виданням, яке вивело із засновників районну державну адміністрацію та районну раду, стала газета «Нове життя» Близнюківського району, – повідомив секретар НСЖУ Костянтин Григоренко. – Потім «Вісті Красноградщини», «Крає­вид» (Шевченкове) і «Обрії Ізюмщини».

Із другого етапу до реформованих ЗМІ приєдналася цього травня борівська газета «Трудова слава». Щодо інших газет, то, за словами секретаря НСЖУ, зараз вони перебувають у процесі реформування.
– Деякі засновники вже прий­няли рішення, тобто газети чекають відповідних юридичних процедур – у когось потрібно додатково провести сесію, або ж підготувати деякі документи, а інші перебувають на стадії розробки статутів, – додав він.

Проте, за словами секретаря, у Спілці журналістів припускають, що до кінця літа ще п’ять-шість редакцій з нашої області додадуться до списку реформованих.
За словами Олега Наливайка, причини такої статистики полягають, зокрема, в юридичних проблемах, з якими зіштовхнулася реформа. А щоб їх уникнути, реформованим ЗМІ проводять спеціальні навчання.

Приміром, найближчий захід – усеукраїнська конференція для ЗМІ, відбудеться 13 червня. На ній експерти розкажуть про реформування та презентують збірку, в якій розписано покрокові етапи та тонкощі процесу реформування.

Минулого ж року закінчився проект, координатором якого була ОБСЄ, що надавав консультаційну та експертну допомогу п’ятьом редакціям комунальних газет у реформуванні. До речі, до їх числа потрапила і районна газета «Обрії Ізюмшини».

Цього року подібні проекти продовжуються. Одним з них є проект ІREX, який займається «впровадженням інноваційних програм для розвитку лідерського потенціалу з метою покращення якості освіти, посилення впливу незалежних ЗМІ та сприяння розвитку плюралістичного громадського суспільства». Нещодавно в Чернігові в рамках цього проекту вже відбулися два семінари. Далі планується стажування в штаті Вірджинія (США), щоправда, лише для двох українських газет, і з інших областей.

Стоїть на заваді

Проте, не тільки юридичні труднощі стають на заваді успішному реформуванню українських засобів масової інформації. Так, за словами секретаря НСЖУ, як правило, у багатьох виданнях виникають фінансово-економічні питання.

– Редакції бояться, що вони не зможуть існувати без фінансових дотацій районних бюджетів. Інші – хочуть продовжувати отримувати цю дотацію до кінця строку реформування, – розповів він. – Треті – мають недостатньо правових знань, аби правильно провести процес реформування.

За його словами, причиною гальмування є і те, що деякі засновники взагалі не прийняли рішення про реформування. Такі випадки трапилися і на Харківщині.
– Це «Вісті Балаклійщини», де на сьогодні засновники офіційно не розглянули звернення трудового колективу, – розповів Костянтин Григоренко. – Подібна ситуація склалася і з районною газетою Сахновщинського району, а також з міськими газетами «Харьковские известия» та «Новини Чугуєва».

Але, за словами фахівця, процес роздержавлення ЗМІ невідворотній, тому вже з 1 січня 2019 року Міністерство юстиції України перевірятиме пере­реєстрацію свідоцтва, і всі видання, котрі не пройшли реформування, не матимуть права видавати свої дітища.

Президенти України та Литви зустрінуться в Харкові

Також він розповів, що зараз готуються зміни до Закону «Про реформування», де юристи зробили деякі правки. Тож, за словами Костянтина Григоренка, якщо восени Парламент проголосує за ці зміни, то навіть якщо заснов­ник не ухвалить рішення вийти зі складу засновників, трудовий колектив матиме право реформуватися без його згоди.

Марічка Зорянська, кореспондент