Голос країни тюльпанів. Як нідерландський референдум вплине на українців

Голос країни тюльпанів. Як нідерландський референдум вплине на українців

Фото із соцмережі

6 квітня в Нідерландах пройшла велика консультація з народом

Під час її проведення громадяни держави мали визначитися – схвалюють вони Угоду про Асоціацію ЄС з Україно чи ні. Які шанси має Україна, дізнавався кореспондент «СК».

Голландський експеримент

Коли парламенти країн-членів ЄС один по одному ратифікували Угоду про Асоціацію ЄС з Україною, виявилося, що Нідерланди вирішили піти новим шляхом. За тиждень до ратифікації Угоди у верхній палаті парламенту в Нідерландах набуває чинності закон, згідно з яким громадяни можуть вимагати організації консультативного референдуму щодо нещодавно ухвалених законів або укладених угод. Євроскептики в особі активістів «Комітету громадян Євросоюзу», які ініціювали проведення референдуму, перевірили таким чином цей закон на українському питанні.

Тож учора на приблизно 8000 виборчих дільниць мали змогу проголосувати всі, кому вже виповнилося 18 років. Щонайменше 30 % нідерландців, а це приблизно 4 млн осіб, мали взяти участь у плебісциті, аби його визначили таким, що відбувся.

До слова, українці всіляко намагалися більше розповісти нідерландцям про Україну. Ще взимку в мережі стартував флешмоб, у якому українці записували короткі відеоролики із завченими голландською мовою фразами-вітаннями. Останніми тижнями агітувати за Україну до Нідерландів приїздили представники головних церков країни, брати Клички, артисти, волонтери, низка політиків і дипломатів на чолі з главою МЗС Павлом Клімкіним, народні депутати. У самій столиці країни – Амстердамі проходили всілякі акції, лекції, виставки, дискусії за участю українців, а напередодні голосування читали вірші голландською та закликали проголосувати за їхнє світле майбутнє діти, зокрема учасники шоу «Голос. Діти».
– Ми маємо підтримати українців, які вийшли на Майдан заради Асоціації і билися за свої права та свободи. Ми нація торговців, і вільна торгівля з іншими країнами нам тільки на користь, – сказав глава МЗС країни Берт Кундерс, передало видання ВВС Україна.

Що буде далі

Офіційні результати референдуму оголосять 12 квітня. Та вже сьогодні розглядають різні варіанти розвитку подій. Ідеальним для нас, звичайно, буде, якщо голландці таки скажуть нам «так». Але попередні опитування свідчать про більшу ймовірність протилежного варіанту.
– Завжди є шанс. Але я думаю, що наша країна проголосує «ні», – повідомив «СК» нідерландський журналіст Флоріс Аккерман. – Це не означає, що ми не довіряємо українцям, просто наш народ втомився від ЄС і боїться, що Україна стане новим її членом. Таким чином Нідерланди хочуть показати своє невдоволення Євросоюзом і бажанням розширити його межі. На жаль, Україна просто «втрапила під руку».

Нідерландський журналіст, який був уже в Харкові під час Євро-2012, нещодавно знову приїздив до нашого міста. Він їздив у зону АТО, спілкувався з військовими, волонтерами, студентами, готуючи низку публікацій для співвітчизників.
– Ви виживете, навіть без нас, – говорить Флоріс. – Українці сильні люди, і це вражає.
Таким чином, якщо Нідерланди не проголосують за Угоду, дипломати почнуть шукати юридичні схеми, які задовольнять усіх. Почнеться робота «в кабінетах».
– Хоч це є і консультативний референдум, але це важливо, бо всупереч волі народу ніхто не піде. Якщо більшість нідерландців скаже «ні» – парламент не проголосує, – наголошує український журналіст-міжнародник Сергій Сидоренко.

Але й тут є нюанси: явка виборців і розрив у голосуванні. Фактично менш болючішим для України буде низька явка нідерландців та невеликий розрив, наприклад, 45 % – «за» і 55 % – «проти».

За словами Сергія Сидоренка, є варіант, що ті норми, які мав виконувати ЄС, збережуть свою силу, навіть якщо голландці будуть проти. Просто уряд Нідерландів не братиме участь у голосуванні під час засідання Ради ЄС. Угода про Асоціацію буде ратифікована між Україною, ЄС, 28 країнами-членами ЄС (крім Нідерландів) і Європейською спільнотою з атомної енергії (Євратом). Утім, наголошують експерти, навіть якщо повна ратифікація не завершиться за звичайною бюрократичною процедурою, Угода про Асоціацію між Україною та ЄС діятиме у «тимчасовому застосуванні», як і зараз.

Скандал з офшорами

Хмизу до багаття, яке далеко не гріє Україну, підкинули так звані Панамські архіви, оприлюднені 3 квітня. Виходячи з яких, близько сотні відомих посадовців, спортсменів, зірок мають зв’язки з офшорними компаніями, що займаються відмиванням грошей. Нагадаємо, до рук журналістів з німецького видання Süddeutsche Zeitung потрапив архів документів панамської юридичної компанії Mossack Fonseca. Папери свідчать про мільярди відмитих або прихованих за різними схемами грошей. У центрі цього скандалу – керівники Китаю, президенти Азербайджану, Росії, прем’єри Великої Британії, Ісландії, Пакистану, відомий футболіст Леонель Мессі і голова УЄФА Мішель Платіні.

Згадуються у цих документах і українці, зокрема Президент України Петро Порошенко, на якого начебто зареєстровано три офшорні компанії, створені під кондитерській бізнес.  Крім того, у цих списках засвітилися очільниця НБУ Валерія Гонтарева, мер Одеси Геннадій Труханов, колишній прем’єр-міністр України Павло Лазаренко тощо. Усе це напередодні референдуму в Нідерландах не найкраще відбилося на іміджі нашої країні.

До слова, населення країн, високопосадовці яких згадуються у скандалі, відреагувало по-різному. Так, ісландці 4 квітня вийшли на багатотисячний мітинг. Через звинувачення у відмиванні грошей прем’єр-міністр подав у відставку. В Україні ж поки складати свої повноваження ніхто не збирається. У вівторок керівник Державної фіскальної служби Роман Насіров пообіцяв дати доручення щодо перевірки інформації, викладеній у цих документах. Напередодні Національне антикорупційне бюро заявило ж, що за українським законодавством не має повноважень розпочинати розслідування в цьому питанні. Генеральна прокуратура не побачила в повідомленнях ЗМІ складу злочину. Хіба що нардепи пообіцяли за тиждень створити тимчасову слідчу комісію.

Тетяна ВАСИЛЕЦЬ, власний кореспондент