Хто правий, а хто винен. Куди «доїдуть» школярі та пільговики

Хто правий, а хто винен. Куди «доїдуть» школярі та пільговики

Фото з соцмереж, Інна Можейко

Дедалі частіше жителі Харківщини скаржаться на технічний стан громадського транспорту, який курсує як у межах міста, так і дорогами області.

Гучний скрегіт колодок, «нашвидкуруч» підлатані стекла та пошарпані й не рідко заламані сидіння... Усе це перевізники пояснюють тим, що грошей на ремонт не вистачає.

А одною із причин тому є витрати на пільгове перевезення. На тлі цього натягнута атмосфера між водіями та пасажирами інколи сягає своєї найвищої точки та виливається у гучні лайки та бійки.

Ситуація в сфері пасажирських перевезень стає все більш критичною – у такій думці сходяться і організації, які займаються перевезенням, і самоврядовці.

Усе розпочалося ще у минулому році, коли набули чинності закони, які кардинально змінили правила надання пільг на проїзд у міському та міжміському транспорті. Згідно з ними,  забезпечення безоплатного проїзду в громадському транспорті для окремих категорій громадян відтепер залежатиме від рішень органів місцевого самоврядування.

–  Зараз фінансування перевезення пільгових категорій кинули на районну та сільські ради, -  пояснює голова Липецької сільської ради Олександр Федоренко. –  Так наша сільська рада тільки в травні, згідно з річним планом, перевела свою частину грошей до фінансового управління Харківської районної державної адміністрації у розмірі 87 000 грн для перевезення пільгових категорій нашого населення.

Фінансів недостатньо

Перевезенням пільговиків з Липецької та Слобожанської сільрад до обласного центру зай­мається АТП-16329. Але останнім часом цей перевізник частково обмежив проїзд пільговиків на  маршруті. У квітні на зустрічі представника АТП і пенсіонерів села у приміщенні Липецької сільської ради сторони домовилися, що рада видаватиме талони на пільговий проїзд.

– Дві пільгові поїздки на тиждень, – така була домовленість, – додав голова сільради. –  Проте, з 14 серпня перевізник скоротив кількість днів, і тепер для пільговиків проїзд можливий тільки по вівторках.
У свою чергу перевізник пояснює, що причиною такого рішення є недостатнє фінансування пільгових поїздок. Тому хоч місцева влада і намагається вносити свою фінансову лепту в цей процес, але все одно грошей бракує.

– Сільська рада дійсно виділила 87 000 грн і видала талони для перевезення пільгових категорій, – розповів перевізник Валерій Дробушко. –  Але за два з половиною місяці підрахунки за використані маршрути пільговиків  склали близько 180 тис. грн. Тому ми продовжуємо возити пільгові категорії, але тільки один раз на тиждень.
За словами начальника фінансового управління Харківської райдержадміністрації Наталії Мєуш, розбіжності в цифрах випливли з того, що в місцевого бюджету немає коштів, аби покрити 100 % збитків перевізника від пільговиків.

– У жодному місцевому бюд­жеті таких грошей немає, – зазначила фахівець. – Нам усі перевізники надають звіти, де зазначають свої витрати. Але, звісно, суми, які надають місцеві бюджети, покривають лише 10–20 % від витрат. Більш того, за часів, коли держава компенсувала витрати на пільгові перевезення, гроші були теж часткові й були в межах тих же 10 %.
Вона додала, що, у свою чергу, районний бюджет додав до коштів місцевих рад для пільгового перевезення ще близько 900 тис. грн на цей рік.

Від діалогу до бійок

Рішення перевізника перей­ти на один «пільговий» день  викликало обурення серед
місцевих. Піддає жарку до ситуації і те, що дуже часто водії маршруту можуть поводитися непрофесійно, скаржаться  жителі цих сіл.

Приміром, 14 серпня на зупинці Героїв Праці біля маршрутки Харків – Липці між водієм та пенсіонерами навіть виникла бійка.
«Водій виштовхував людей похилого віку, людей з інвалідністю з автобуса, ображав нецензурною лайкою. І такі випадки виникають досить часто», – ідеться в колективному листі до редакції «СК» від жителів Липецької сільради.

Із хамовитими водіями боротися важко, говорять в Управлінні Укртрансбезпеки у Харківській області.
– Якщо подібні скарги до нас надходять, ми реагуємо, ставимо цей маршрут у рейдові перевірки. Щоправда, хамську поведінку водія виявити важко, адже, коли наші працівники працюють на місці, водій уже може поводитися належно, – розповіла в. о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Харківській області Тетяна Зотова. – Проте, якщо такі випадки трапляються, ми телефонуємо перевізнику, і почасти він реагує.

Відмовити не можна, а перевозити дорого

Сьогодні пільгове перевезення нагадує палицю з двома кінцями, пояснює головний спеціаліст (юрист) Управління Укртрансбезпеки у Харківській області Людмила Ткаченко. Так, з одного боку, на законодавчому рівні встановлено, що перевізник не має права відмовляти у наданні послуг громадянам пільгових категорій. Паралельно із цим у ЗУ «Про автомобільний транс­порт» є обов’язок замовника компенсувати цьому перевізнику пільгове перевезення.

– Але часто компенсації вони не отримують, або ж вона часткова, проте зобов’язані перевозити цю категорію людей. Тому трапляються випадки, коли перевізники через брак коштів обмежують маршрути, – додала фахівець.

За словами юристки, усі скарги, які заходять щодо відмови у пільговому переїзді, фахівці Укртрансбезпеки опрацьовують згідно з чинним законодавством. А за  відмову в послузі передбачається подвійний штраф: і на водія, і на перевізника.

Відлетіло колесо

Перевізники скаржаться, що від того, що вони катають за свій кошт пільговиків, страждає технічний стан самих автомобілів. Задля моніторингу стану автомобілів щодня працівники Укртрансбезпеки проводять рейди. Вони контролюють пакет документів, технічний стан автомобілів, режим праці та відпочинку водіїв.

– Приміром, за тріщини на лобовому склі, які перешкоджають видимості, водію виносять припис із вимогою його замінити, а за його невиконання – штраф, – розповідає Тетяна Зотова. – Також є й інші порушення. Приміром, у одного з перевізників скотчем було заклеєно вікно. Біля цього вікна сиділа жінка, яка тримала дитину на руках. Маля ледь не розламало це вікно. Бувають і підлога з дірками та рвані сидіння.

І подібних недоліків у громадському транспорті можна знайти чи не в кожному районі, і почути про них чи не від кожного жителя області. Так, мешканка Змієва Тетяна щодня
добирається на роботу в Харків, і щодня, за її словами, маршрут перетворюється на боротьбу за виживання.

– Курсують у цьому напрямку старенькі німецькі автобуси. Проте, через нагальну потребу в ремонті в них то щось ламається, то гальмівні колодки горять, а днями навіть колесо відпало під час руху, – скаржиться «СК» вона. – Аби це трапилося на швидкості або ж на повороті, навіть страшно уявити, що б сталося з пасажирами.

Та справжнє випробування, за словами жінки, настає для транспорту й пасажирів узимку, коли холодно, адже при найменшому мінусі автобуси часто не заводяться і просто не можуть виїхати на маршрут.

Легше сплатити штраф, аніж відремонтувати

Проте, не лише технічний стан авто може загрожувати життю людини, кажуть транс­портники. Дуже багато водіїв палять під час руху чи п’ють каву. За все вищезгадане перевіз­нику виноситься або ж припис із вимогою виправити несправності, або ж штраф. Його сума коливається від 170 грн – відмова в пільговому перевезенні (по 170 грн – окремо на водія та перевізника) до 1700 грн – за відсутність певних документів. Загалом за законом для добровільної оплати перевізником штрафу дається п’ятнадцять діб.

–  Часто перевізник оплачує штраф, але поломку виправляє не завжди. Тут наші інспектори накладають штраф повторно, – додала в. о. начальника Управління. – Після винесення будь-якого штрафу наша комісія працює з перевізником. Приміром, якщо у водія не було якихось документів на момент рейду, але вони все ж таки є, то перевізник може принести їх і довести свою правоту. Деякі з них не погоджуються зі штрафними санкціями та по­дають до суду.

Так, за інформацією Управління, на Харківщині з початком цього року було винесено 778 постанов, а штрафні санкції сягнули 429 590 грн. У свою чергу, до бюджету порушники сплатили  437 070 грн.
– Остання цифра враховує заборгованості за попередні роки. Частина штрафних санкцій або ж на опрацюванні у виконавчій службі на примусовому стягненні, або ж строк добровільної оплати  ще не настав, – пояснила Людмила Ткаченко.

Забрали водія разом з автобусом

Особливої уваги потребує транспорт, який займається перевезенням дітей. Перевіркою стану цього транспорту займаються або ж Управління освіти, молоді та спорту, або ж, якщо перевізника най­мають, – Управління Укртрансбезпеки.

Та часом до контролю за шкільним транспортом на Харківщині долучаються батьки.
Так, у Лозівському районі занепокоєні батьки скаржаться на стан шкільного автобуса, який щодня возить їхніх дітей до опорної школи за 30 км. Спочатку для  школярів із села Перемога до Краснопавлівської опорної школи курсував новий автомобіль. Проте кермував ним водій, який, за словами батьків, мав проблеми зі здоров’ям.

– Траплялося так, що медсестра навіть не допускала цього водія до рейсу через його проб­леми з артеріальним тиском, – розповіла Маргарита, мама одного
з учнів, яка бачила цю ситуацію на власні очі. – Тоді діти не поїхали до школи.

Ці факти підтвердили і в управлінні освіти, молоді та спорту Лозівської РДА. Тоді водія справді не пустили в рейс, а до підвезення долучилися батьки.
– Цей водій має великий досвід роботи та пройшов двічі у цьому році медичний огляд – перший перед працевлаштуванням, а другий – коли виникла вищезгадана ситуація, – пояснила начальник управління освіти, молоді та спорту Вікторія Бойко. – Є висновки медичної комісії, які підтвердили те, що стан особи дозволяє керувати транспортом, тому підстав для звільнення у нас не було.

Але прохання батьків виконали, щоправда, з водієм змінили і транс­портний засіб.
– Водія «перекинули» на інший маршрут, а дітей тепер підвозить старий автобус. У ньому 19 місць, а дітей – 33, – розповіла мама учня. – Водієві доводиться робити два рейси, аби доставити до школи всіх дітей. У транспорті немає вогнегасника, а нещодавно автобус узагалі задимів.

В управлінні погоджуються, що автобус справді не новий, 1983 року випуску, і не вміщує всіх дітей, але поки що не мають можливості придбати новий, хоча у планах керівництва таке завдання є.
– Цей автобус відповідає своїм технічним умовам, – додала Вікторія Бойко. – Повернути попередній транспорт ми не можемо, адже в цьому разі потрібно, щоб водій жив у тому населеному пункті, звідки він возить школярів, адже переганяти на стоянку транспорт економічно не обґрунтовано. Новий водій живе в іншому населеному пункті, тому він працює на меншому та економнішому автобусі.

Марина Проценко, спеціальний кореспондент

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ