Навчати чи закривати? Жителі Харківщини виступили проти закриття шкіл
На плечі місцевих бюджетів
Резонансна проблема закриття школи виникла у двох великих селищах Лозівського району – Краснопавлівці та Орільці.
Тут за рішенням депутатів місцевої райради у Краснопавлівці із вересня 2017 року своє існування припинить навчально-виховний комплекс, а в Орільці – загальноосвітня школа № 1. Причиною зникнення шкіл у райраді називають брак коштів на утримання техперсоналу та енергоносіїв.
– Річ у тому, що із січня 2017 року на плечі місцевих бюджетів лягло фінансування енергоносіїв та заробітної плати техперсоналу, – зазначив голова райради Володимир Лаптєв. – Поки що на утримання техперсоналу навчальному закладу Орільки виділено 1 млн грн, і 1,5 млн грн – Краснопавлівці, але цих коштів вистачить до 1 вересня 2017 року.
Далі державної субвенції, за словами голови, не вистачить, адже за її рахунок планують фінансувати енергоносії закладів. Тому перед місцевими самоврядовцями постало питання, як забезпечити фінансування навчальних закладів. Вирішили, що частина коштів на утримання закладів має надходити саме з бюджету сільських та селищних рад.
– 19 сільських рад Лозівщини дали гарантійні листи, у яких вони згодні фінансувати заробітну плату техперсоналу з місцевого бюджету, – розповів голова районної ради. – Проте дві селищні ради дали гарантійні листи, де на утримання техперсоналу виділили нуль гривень.
Тому, за його словами, саме селищні голови та громада підштовхнули депутатів до такого непопулярного рішення.
Непідйомні гроші
Однак батьки, депутати та голови селищ запевняють: закривати школи не можна, і наполягають на скасуванні рішення сесії. Так, голова Краснопавлівської селищної ради Надія Сухих розповіла, що коштів на утримання техперсоналу в бюджеті селища немає, адже для місцевої скарбниці це непідйомні кошти. Готові лише співфінансувати, як робили це раніше. Сьогодні на території селищної ради працюють два навчальні заклади – це ліцей та НВК, і на утримання всього технічного персоналу необхідно близько 2 млн 700 тис. грн.
– Загальний бюджет селища складає 4,5 млн грн, тому можливості фінансувати в повному обсязі заробітну плату працівників у нас немає, – розповіла Надія Сухих. – Тому при всьому бажанні ні навчально-виховний комплекс, ні ліцей ми фінансувати не можемо. Тільки частково, наприклад, як зараз – харчування дітей 1–4 класу.
Голова каже, що повністю погоджується з думкою людей, які виступили проти. За її словами, заклад, який планують закривати, важливий у тому числі і в історичному контексті, адже школі – 102 роки, також він має важливе територіальне значення.
– Селище поділено на дві частини, і сьогодні заклад відвідує 157 учнів, – розповіла Надія Сухих. – Тому проблеми наповненості немає, і я не розумію, чому заклад закривають, адже є сільські школи, де наповненість набагато менша.
Така ж думка й у селищного голови Орільки Івана Крикуна. До школи, яку закривають у його селищі, ходять 130 учнів.
– Саме питання, що в сільради не вистачає коштів на утримання школи, не повинно стояти,
адже це абсурд, – зазначив голова селищної ради. – У нас усього бюджет складає близько 3 млн грн, і з них віддати 1,5 млн грн на фінансування заробітних плат непедагогічного колективу ми не можемо.
За словами голови, саме рішення райради стало для нього несподіванкою. Адже, як він стверджує, перед сесією була нарада із заступником голови районної державної адміністрації, начальником відділу освіти та головами селищних рад, де досягли згоди щодо часткового співфінансування.
– Так, ми виділили на підвезення близько 200 тис. грн, і ще 240 тис. грн на харчування, – розповів Іван Крикун. – І далі виділяти кошти на утримання двох шкіл ми готові, але на заробітну плату непедагогічного персоналу та комунальні послуги повинна йти державна субвенція.
Глухий кут
За словами голови Орільської селищної ради, про те, що школу таки закривають, він дізнався вже в день сесії.
– Вияснилося, що є ініціативна група та районний депутат з іншого округу, який на сесії попросив комісію винести на розгляд питання про закриття двох шкіл, – розповів голова.
Також він зазначив, що хоча сесія вирішила закрити заклади, але громадськість до цього часу виступає проти. Зараз ситуація зайшла у глухий кут, тому громада та депутати селищ зверталися у різні інстанції – до народного депутата, у Генеральну прокуратуру України, у Міністерство освіти і науки України, у Харківську облдержадміністрацію та обласну раду.
Так, заступник голови Харківської обласної державної адміністрації Анатолій Бабічев доручив фахівцям профільних департаментів ХОДА вивчити питання і взяв їх на контроль. Проте, за його словами, Лозівський район – один з найбільш проблемних районів з наповнення бюджету, у тому числі й стосовно системи освіти.
– У цьому районі незбалансована мережа навчальних закладів, – розповів під час прес-конференції минулого тижня Анатолій Бабічев. – Є райони, які кожного року займалися оптимізацією закладів освіти. Наприклад, Первомайський, який протягом десяти років оптимізував мережу – якісь заклади закрили, у деяких – понизили ступінь, а деякі об’єднали.
За словами заступника голови ХОДА, на Лозівщині таку роботу проводили набагато гірше, що призвело до незбалансованого бюджету та, відповідно, вищезгаданої проблеми.
– Але я хочу наголосити, що ні обласна державна адміністрація, ні департамент не можуть приймати рішення про закриття тієї чи іншої школи, – наголосив Анатолій Бабічев. – Це рішення виключно депутатів районних рад, які представляють інтереси громади. Наскільки це потрібно та правильно – мені важко відповісти.
На його думку, у районі потрібно оптимізувати мережу навчальних закладів та видатки на утримання системи освіти.
Також, аби розібратися з проблемним питанням, 3 березня в районній раді створили тимчасову депутатську комісію з метою додаткового вивчення питань та виїзду на місця. Туди ввійшли профільні спеціалісти, депутати та ініціативна група. Ця комісія на черговій сесії має підготувати відповідні висновки.
– Ініціатор створення комісії – депутат райради, туди ввійшли і батьківський колектив, і інші фахівці, – розповів голова районної ради Володимир Лаптєв. – Тому, якщо хочуть, хай розбираються в цьому питанні. Ми готові надати будь-які документи та підтвердження.
Марина Проценко, спеціальний кореспондент