Що впливатиме на субсидії з наступної осені

Що впливатиме на субсидії з наступної осені

Фото з соцмережи

Вже з травня українцям доведеться звикати до нових соціальних норм споживання. Як це вплине на субсидію, а також хто такі «соціальні ревізори» і що вони перевірятимуть?

Скорочення норм
Уряд зробив наступний крок до спонукання українців до заощадження та енергозбереження.
Із 1 травня набувають сили нові соціальні норми споживання газу, тепла та електроенергії. Від цих показників залежатиме нарахування розміру субсидії. Норми урізали не радикально. Так, при індивідуальному опаленні на місяць на опалення одного квадратного метра житла замість 5,5 куб. м газу виділятимуть 5 (нагадаємо, що під час обговорювань деякі фахівці наполягали на нормі 4 куб. м). Наприклад, якщо субсидія покривала 330 куб. м газу на опалення житла площею 60 квадратів, то за новими нормами – 300 кубів. І якщо фактичне споживання залишиться колишнім, то доведеться доплатити близько 200 грн.
Переглянуто також у бiк зменшення соціальний норматив використання теплової енергії для централізованого опалення абонентами, будинки яких обладнано лiчильниками, – з 0,0548 Гкал до 0,0431 Гкал на 1 кв. м опалюваної площi. Разом з цим, у багатоповерхових будинках (три поверхи й вище) збiльшено коригувальнi коефiцiєнти, якi також впливають на розмiр субсидiї. Коригувальнi коефiцiєнти встановлюються окремо для кожного регiону.
Для iндивiдуальних будинкiв, якi опалюються не газом, а електроенергiєю, норматив буде знижено з 65 кВт/год до 51 кВт/год на метр опалюваної площi на мiсяць в опалювальний перiод.
Тож за «зайві» спожиті кубометри, гігакалорії та кіловати одержувачам субсидій доведеться сплачувати вже зі свого гаманця.
– Соціальні норми незначно знижено, тому це особливо не вдарить по споживачах, – переконаний директор Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації Юрій Шпарага. – А ті, хто заощаджує, взагалі змін не відчують.

Скільки буде?
Сьогодні субсидії на оплату «комуналки» отримують понад дев’ять мільйонів українських сімей. Проте в новому опалювальному сезоні ця цифра зменшиться приблизно на 1,5 млн. Серед головних чинників – підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн.
На скільки саме скоротиться кількість отримувачів субсидії на Харківщині, поки що у Департаменті соціального захисту населення ХОДА сказати не можуть, бо чекають підсумків поточного опалювального сезону.
– На сьогодні ми не розуміємо, яке буде споживання і які будуть тарифи, – каже Юрій Шпарага. – Наприклад, ви отримуєте субсидію і у вас переплата на рахунку 4000 грн, це ви зекономили. Щось чітко будемо розуміти в новому опалювальному періоді.
Наразі на Харківщині житлову субсидію отримують 523,7 тис. сімей (з них 235,8 тис. сімей – Харків, 287,9 тис. сімей – область), що становить 53,4 % від загальної кількості домогосподарств в області (979 942). Окрім цього, в лютому 2017 року пільгами з оплати комунальних послуг скористалися 152,6 тис. осіб.
На субсидію можуть претендувати сім’ї, витрати яких на «комуналку» перевищують 15 % середнього доходу за останні півроку. Решту сплатить держава, але лише у межах норм споживання послуг.
Як і раніше, залишається відкритим питання монетизації державної допомоги. У Кабміні неоднаразово заявляли про впровадження «живих грошей». Ймовірно реформувати процес виплат допомоги будуть у два етапи: перший – на рівні підприємств – постачальників послуг; другий – на рівні населення. Та перш, ніж впроваджувати монетизацію, перевірятимуть одержувачів субсидій.

СКІЛЬКИ СУБСИДІЙ ДОВЕЛОСЯ ПОВЕРНУТИ НА ХАРКІВЩИНІ (ІНФОГРАФІКА)

Операція «верифікація»
Минулого року Міністерство фінансів провело масштабну верифікацію одержувачів соціальних виплат – перевірили близько 26 млн осіб. У цьому році перевірки триватимуть, але відбуватимуться за новим порядком. Для цього Мінфін за рекомендаціями Світового банку і Мінсоцполітики розробляє Закон «Про верифікацію». Документ затвердили на засіданні Кабінету Міністрів 1 лютого.
Згідно з проектом закону, в Україні з’являться ревізори (соціальні інспектори). Перевіряючий матиме право «ініціювати дослідження соціальним аудитором матеріально-побутових умов родини, яка звернулася за соціальною допомогою» і «відвідувати одержувачів соціальної допомоги за адресою їх проживання», пише газета «Сегодня». Соціальні інспектори працюватимуть в органах соціального захисту на місцях. Для цього створять цілу структуру на чолі з регіональними керівниками, яких призначить держсекретар Міністерства соціальної політики.
Очікується, що соціальні інспектори запрацюють з 2018-го (до цього документ мають підтримати народні депутати). Ідея соціальних інспекторів не нова, ще минулого року на той момент міністр соціальної політики Павло Розенко зареєстрував у Парламенті законопроект, який передбачав створення соціальної інспекції. Однак документ у квітні 2016-го відкликали.
– У будь-якому випадку верифікація буде проводитися, все перевірятиметься, – зазначив очільник Департаменту соцзахисту ХОДА Юрій Шпарага. – Мінфін проводить перевірку виплачених субсидій. Всі порушники зобов’язані будуть повернути субсидію. Відповідно до законопроекту, який поки що не прийнято, на кожну область виділяється по 20 соціальних інспекторів, які будуть безпосередньо підпорядковані Мінсоцполітики. А от чим вони займатимуться, ми поки що не розуміємо. Тобто у нас в області дещо інше бачення.
Ми пропонували, щоб соціальні інспектори працювали в період призначення. Інспектор повинен мати доступ до всіх баз, як і перевіряючий Мінфіну, щоб бачити фінансовий і майновий стан особи, яка звертається за отриманням субсидії. А не тоді, коли людина щось забула або умисне приховала і через рік це виявили і змусили повертати субсидію. Так би на етапі призначення соціальний інспектор відразу б відтинав тих, хто не має права на субсидію.
За словами чиновника, матеріали для цього закону він разом з колегами напрацьовував під час відрядження в Бухаресті (Румунія). Згідно з їх проектом закону, інспекторам не тільки відкривався доступ до баз, а ще прописувалася норма – «якщо в родині, яка претендує на субсидію, є непрацююча працездатна людина, то для неї організовуються громадські роботи». Однак сьогодні такої норми в законопроекті немає.
– В ідеалі інспекторам, як і нотаріусам, потрібно дати доступ до закритих реєстрів, щоб чітко визначити майновий та фінансовий стан особи, яка звертається за державною допомогою, – підкреслює Юрій Шпарага.
За результатами минулорічної верифікації близько семи тисяч українських родин залишилися без субсидій (держава заощадила майже 15 млн грн). На Харківщині по 28 особових справах одержувачів житлової субсидії до державного бюджету повернуто кошти на суму 82,1 тис. грн; по 105 особових справах призупинено виплати на суму 51,7 тис. грн; по 50 – припинено виплати на суму 153,5 тис. грн.

Депозити – у дохід
Наразі існує дві причини, через які сім’ю можуть залишити без субсидії – покупка на суму від 50 тис. грн і додатковий дохід, який не вказали в декларації. Мінфін з реєстрів перевіряє, хто купував ділянки землі, нерухомість і машини на суму від 50 тис. І зіставляє цю інформацію зі списком субсидіантів.
Не виключено, що вже найближчим часом до цього переліку додадуть ще один пункт – банківські депозити. Тобто при призначенні субсидії враховуватимуться й одержані членами родини відсотки від вкладень.
– Можливий варіант, що в дохід сім’ї будуть враховувати відсоток по депозитах. Адже це також дохід, – зазначив пан Шпарага. – Приклад з нашої практики по внутрішньо переміщених особах. Жінка звернулася за соціальною допомогою. Перевірили її по базі, а в неї 4,5 млн грн депозиту в банку. Давайте порахуємо, щомісячна ставка по депозиту 17–20 %. Чи потрібна їй державна допомога? Дізналися про це, тому що вона потрапила під перевірку Мінфіну.
Разом з цим чиновник зазначив, що інколи при перевірці Мінфіну до категорії порушників потрапляють люди, які законно отримали субсидію.
– Законодавством встановлено соціальну норму, на яку нараховується субсидія, але в той же час дозволено комісіям на місцях приймати самостійні рішення. Наприклад, бабуся живе у великому будинку, колись у неї була велика сім’я, але зараз вона залишилася одна у двоповерховому будинку. Куди їй подітися? Комісія може прийняти рішення про призначення їй 100 % субсидії на всю площу. А от коли проходить верифікація, то це розцінюється як порушення, ми зобов’язані показувати їм усі протоколи комісій і доводити, що це законно. Тобто Мінфін при верифікації не бачить всіх рішень комісій, – пояснює очільник Департаменту соцзахисту Харківської ХОДА.

Юлія Міронюк

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ