Трудові образи: для поганих начальників збільшили штрафи

Трудові образи: для поганих начальників збільшили штрафи

Фото з соцмереж

Не всі роботодавці вирізняються чесністю та порядністю. Тож перед шукачем роботи відкривається не тільки різноманіття пропозицій і вакансій, а й ризики потрапити до недобросовісних підприємців, які намагаються обдурити та використати працівника.

Попалася на гачок

Харків’янка Марія три місяці пропрацювала без трудового договору секретарем у приватній фірмі. За її словами, робота влаштовувала, рівень зарплати теж, тому і трудові відносини з роботодавцем була ладна закріпити на папері.

Але ж бос, у свою чергу, постійно відтягував цей момент. Спочатку був випробувальний термін, потім ще знаходив якісь відмови. Розраховувався роботодавець із підлеглою раз на тиждень, щовівторка.

– Одного вівторка, коли я відпрацювала робочий день та зайшла до кабінету, аби зі мною розрахувалися, грошей так і не отримала, – розповіла 25-річна дівчина.  
Після такого неприємного випадку вона пішла з роботи, так і не отримавши своїх зароблених коштів.

За словами в. о. начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Олени Петренко, такі випадки часто трапляються. Хоча, відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю (КЗпП) України, роботодавцям заборонено допускати працівника до роботи без укладення трудового договору та повідомлення про це органів Державної фіскальної служби.

– Але наші громадяни, як правило, звертаються до органів контролю вже після того, як закінчилися їх невдалі трудові відносини, – розповіла спеціаліст. – І, як правило, вони не мають доказів, які б підтвердили, що вони дійсно працювали.

За словами експерта, докази можуть бути найрізноманітніші. Це – бейджики, посвідчення; або пропуск, наприклад, якщо в робочий час діяла якась пропускна система; або свідки, які б підтвердили те, що людина дійсно працювала в організації.

– Тому таким працівникам ми радимо звертатися до суду, і якщо він підтвердить, що факт трудових відносин без належного оформлення все-таки був, тоді наша служба навіть без перевірки може штрафувати роботодавця, – зазначила Олена Петренко.

Спеціаліст розповіла, що доволі часто трапляються випадки, коли ошукані пишуть
заяву до управління, а коли працівники виходять на перевірку, роботодавці кажуть, що ніяких трудових відносин з людиною не було. А оскільки презумпцію невинності ніхто не скасовував, без доказів зарадити цій ситуації неможливо.

Але якщо суд підтвердить факт, що працівник дійсно виконував роботу без укладення трудового договору, одночасно приймається рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати. Її розмір має бути не нижчим за середню заробітну плату за відповідним видом економічної діяльності в регіоні.

До речі, зараз у Верховній Раді розглядається законопроект, яким передбачається, щоб громадяни теж несли відповідальність за працю без оформлення договору, адже вони теж порушують закон, не сплативши податки. Але на сьогодні такого рішення ще немає.

Штрафи зросли

За порушення законодавства про працю, окрім адміністративної та кримінальної відповідальності роботодавця, передбачено також фінансову відповідальність.
Так, із грудня цього року у країні діють нові розміри штрафів за неналежне оформлення трудових відносин.

– У зв’язку зі збільшенням мінімальної заробітної плати штрафи теж збільшилися у кратному розмірі, – розповіла Олена Петренко. – Тобто якщо говорити про неналежне оформлення трудових відносин, зокрема за виплату  зарплати в конвертах, без сплати податків, штраф складає 30 мінімальних заробітних плат. Якщо станом на 1 грудня мінімалка зросла до 1600, то штраф відповідно складає 48 000 грн. А з 1 січня, коли прийнята мінімальна плата буде 3200 грн, штраф зросте до 96 000 грн.

Тож фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (або без наказу) може обійтись підприємству в 65 000 грн (48 000 грн фінсанкції + 17 000 грн адмінштраф). Сюди варто додати й виплату працівникові зарплати.

Окрім цього, така ж кругленька сума – 48 000 грн – роботодавцю загрожує і за неналежне оформлення працівника. Наприклад, коли особа працює повний день, а оформлена на неповний робочий час.

Мінімалку в десятикратному розмірі за кожного працівника, а це 16 000 грн, роботодавець заплатить за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці та пільг. Приміром, за не оплату роботи в нічний час, роботу у вихідний або святковий день, понаднормову роботу.

А от якщо роботодавець заборгував працівникові зарплату за місяць, може поплатитися штрафом у розмірі 4800 грн за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам більш як за один місяць.

У режимі очікування

7 грудня Кабмін затвердив законопроект про зміни в закон України про працю.
Законопроектом передбачається обов’язкове попередження роботодавцем профспілок про заплановані масові звільнення на підприємствах, про збільшення штрафних санкцій, про заплановане звільнення, про звільнення працівників у разі ліквідації юридичної особи. Крім того, закон зобов’язує роботодавця в письмовій формі повідомляти про причини відмови в наданні роботи.

– Про причини відмови роботодавець і сьогодні повинен повідомляти, –  зазначила в. о. начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Олена Петренко. – Є стаття 53 Закону «Про зайнятість населення», яка теж передбачає штраф за безпідставну відмову у прийнятті на роботу.

Але, за словами спеціаліста, фактично стаття залишається нереалізованою, оскільки важко довести, обґрунтована чи необґрунтована була відмова, і взагалі наявність цієї відмови.

Марічка Зорянська, кореспондент

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ