Як обрати собі лікаря

Як обрати собі лікаря

Фото Юлії Шматченко

За кілька десятків кілометрів від Харкова пройшов перший в Україні «кастинг» сімейних лікарів – Ярмарок здоров’я. Це один з результатів пілотного проекту з реформування первинної ланки медицини, який уже рік працює в Чугуївському районі.

Кастинг лікарів

Кілька тисяч жителів Чугуєва та прилеглих населених пунктів прийшли у Всесвітній день здоров’я, 7 квітня, до районного Будинку культури, щоб обрати собі сімейного лікаря. 40 фахівців Центру первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) у дві зміни спілкувалися зі своїми потенційними пацієнтами. Взагалі Центр обслуговує приблизно 79 тис. осіб. Щоб якось полегшити процес вибору, організатори заходу надрукували тисячі примірників каталогу, в якому є інформація про кожного сімейного лікаря, що працює в районі. Напередодні заходу подібну інформацію друкували й у місцевих ЗМІ.

На порозі Ярмарку спілкуються кілька молодих мам з малюками у дитячих колясках, щось бурхливо обговорюють.

Я прийшла сюди, щоб обрати сімейного лікаря. Та, що нас зараз обслуговує, мене цілком влаштовує, але вона вже в досить поважному віці. Тож хочеться придивитися й до інших фахівців. Послухати, що про своїх лікарів розповідають інші матусі, – ділиться своїм очікуванням молода жінка.

Усередині не проштовхнутися, біля кожного столу черги. Літній чоловік Олексій Іванович, або, як він сам себе називає, дядя Льоша, ходить від столу до столу, десь тиск поміряв, десь щось порозпитував.

Це ж не «орел і решка», щоб навмання обирати, – каже Олексій Іванович. – До верблюдів на базарі можна придивлятись, а лікаря потрібно ретельно вибирати. Мені подобається лікарка, в якої я вже лікувався, тож, напевно, до неї і піду.

За кілька хвилин чоловік просить його записати у пацієнти до обраного лікаря. Щоправда, цього дня жителі Чугуївщини мали змогу тільки обрати собі лікаря, декларацію про обслуговування ніхто не укладав, бо ще не розроб­лено відповідний порядок.

Декларацію сьогодні не можна підписати, тому що Кабмін ще не затвердив пакет документів, – пояснює директор проекту Харківської експертної групи з підтримки медреформи Михайло Довгопол. – Не плутайте декларацію та договір. Декларація – це угода між лікарем і пацієнтом. А договір підписує суб’єкт надання послуги з Національною службою здоров’я України.

За словами експерта, нова система має запрацювати з липня, а приписна кампанія стартує з травня.

Якщо в першій залі «приймали» місцеві сімейні лікарі, то у другій – працювали вузькі фахівці з Харкова та студенти медичного вишу. Вони не тільки консультували місцевих жителів, а й проводили загальні обстеження: вимірювали рівень цукру в крові, артеріальний тиск та інші показники здоров’я.

Організатори заходу навмисно розмістили поруч сімейних і вузькопрофільних лікарів, бо перша і друга ланка медицини дуже тісно між собою пов’язані.

Фактично сімейний лікар буде закривати питання у 80 % пацієнтів. А решта 20 % після відвідування сімейного лікаря отримають направлення до більш вузького спеціаліста. Не буде такого: «Ой, у мене щось болить спина. Мабуть, мені до вертебролога потрібно». Сімейний лікар сам направлятиме пацієнтів до інших спеціалістів, – підкреслює Михайло Довгопол.

Як уже зазначалося, пілотний проект у Чугуєві стартував рік тому з підписання меморандуму між Харківською обласною державною адміністрацією, Чугуївською районною радою, Чугуївською РДА та низкою громадських організацій. Мета проекту – реформування первинної ланки медицини в Чугуївському районі, щоб потім цей приклад впроваджувати на території всієї України.

Проект рік у динаміці, за цей час сімейні лікарі і медсестри пройшли навчання, – розповіла координатор Харківської експертної групи з підтримки медреформи Тетяна Гавриш. – Вчилися бути більш клієнтоорієнтованими, фінансовій грамотності, новим тенденціям у медицині. Навчання не закінчується, у травні в Чугуїв приїде медсестра з Німеччини, яка навчатиме своїх українських колег. У всьому світі медсестри в сімейній медицині відіграють дуже важливу роль.

Для успішного впровадження проекту впродовж року робота велася не тільки з медиками, а й з населенням. Так, у Чугуївському районі було проведено соціологічне дослідження щодо ставлення містян до сімейного лікаря та в цілому до реформування медицини. З’ясувалося, що 16,7 % опитаних зверталися до сімейного лікаря не рідше ніж раз на місяць. Це в основному люди пенсійного віку, які приходять у клініку систематично не тільки по медичну допомогу, а й просто заради спілкування. 30,3 % опитаних у середньому раз на рік звертаються по допомогу до сімейного лікаря. А от 32,5% опитаних протягом року взагалі жодного разу не зверталися до сімейного лікаря, пояснюючи це хорошим здоров’ям. Та при більш детальному аналізі було встановлено, що в більшості випадків люди не йшли до лікарні через великі черги під потрібним кабінетом (42,6 %), нестачу коштів (27 %), відсутність вільного часу (25,2 %), незручний час прийому (23 %), недовіру до медицини в цілому (16,3 %), відсутність талонів у поліклініці (9,3 %) та інше.

Дослідження показали, що в середньому жителі Чугуївського району 2,5 раза на рік звертаються до сімейного лікаря. Для порівняння, у Великій Британії ця цифра становить сім разів на рік, в Австралії – 5,5 раза на рік. До реформування медицини жителі цих країн зверталися до сімейного лікаря до трьох разів на рік.

Перший крок

Першу дільницю сімейного лікаря було відкрито в Чугуєві у 2005 році. Тепер вони є практично в усіх мікрорайонах міста, цього року відкриється ще одна – в Осинівці. В одній амбулаторії навіть є квартира для сімейного лікаря.

«Пілот» триває і далі, наразі у процесі автономізація Центру первинної медико-санітарної допомоги. У цьому питанні Чугуївщина також випередила багато інших районів України. Коли більшість громад чекала на прийняття закону про автономізацію (його Верховна Рада прийняла 6 квітня), там уже розпочали цей процес. 7 березня Чугуївська районна рада одностайно прийняла рішення про автономізацію свого ЦПМСД. І вже через місяць-другий Центр стане автономним некомерційним комунальним підприємством, тобто отримає свободу в розпорядженні активами, зможе працювати з інвесторами й отримувати гранти від українських та іноземних організацій. До речі, у Харківській області як комунальні підприємства уже працюють чотири медичні установи: у Куп’янську, Золочеві, Близнюках та онкоцентр у Харкові. Але відсутність законодавчих норм робила процедуру автономізації дуже складною. Керівників лікарень при реорганізації найбільше лякає необхідність заново переоформлювати ліцензію.

І ось нарешті 6 квітня Верховна Рада України прийняла довгоочікуваний «закон про автономізацію». Стандартний український медзаклад – це бюджетна установа, де центр прийняття рішень перенесено на чиновника, а сам керівник закладу, загалом кажучи, ні на що не впливає. Тож часи, коли «сказано три кочегари на маленьку амбулаторію, значить, стільки і буде» канули в минуле.

Є поняття комунальний заклад і підприємство. У закладі головний лікар – заручник внутрішньої вертикалі, він не може змінювати зарплати і ставки. А після автономізації керівник сам вирішуватиме, як розподіляти фінанси. Скільки людей йому потрібно і куди розподіляти фонди, – пояснює медексперт Михайло Довгопол.

Та прийняття «закону про автономізацію» – це тільки перший крок. Щоб гроші «почали ходити» за пацієнтом уже цього літа, парламентаріям потрібно якнайшвидше ухвалити низку законів, серед яких і закон про фінансові гарантії медичних послуг. Гарантований пакет чітко визначатиме, які послуги пацієнт може отримати безоплатно, які – за співоплатою чи платно, і якими будуть тарифи.

Якщо ми приймемо ці законопроекти вчасно, це дасть нам можливість внести правки до державного бюджету і із середини 2017 року почати працювати з первинною медичною допомогою, – наголосив під час брифінгу в Українському кризовому медіацентрі заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк. – Нам потрібно у 2018 році в новий бюджет закласти новий принцип для стаціонарів. І нам потрібен один рік, щоб розрахувати гарантований пакет медичних послуг, щоб із середини 2018-го у бюджетний 2019 рік увійти з усім гарантованим пакетом.

5 квітня 2017 року Кабінет Міністрів України схвалив «медичний пакет» з чотирьох законопроектів. Ухвалення їх на поточній парламентській сесії (травень 2017-го) разом з правками до чинного Державного бюджету дасть можливість: почати фінансування із середини 2017 року, закласти у Бюджет 2018 року новий принцип фінансування для стаціонарів, розрахувати гарантований пакет медичних послуг, аби у бюджетний 2019 рік увійти з усім гарантованим пакетом медичних послуг на всіх рівнях.

ЯК У ЧУГУЄВІ СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ ОБИРАЛИ 

У разі неухвалення Верховною Радою поданих законопроектів реформу буде відтерміновано на невизначений час через входження країни в передвиборчі кампанії 2019–2020 років

Зміни, які ми пропонуємо, країни роблять раз на 50 років. Велика Британія обирала модель у 1948 році, знекровлена війною. Нікого з тих, хто запускав цю модель, уже немає в живих, а система продовжує ефективно лікувати всіх підданих королівства, – зауважила у своєму блозі на «Українській правді» в. о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун. – У великого проекту реформи охорони здоров’я є технічні дедлайни. Ми розробили ключовий закон – «Про державні фінансові гарантії щодо надання медичних послуг та лікарських засобів». Якщо ми ухвалимо цей закон, усе інше не так уже й важливо. Якщо ми не ухвалимо цей закон – усе інше теж не так уже й важливо.

У Харківській експертній групі з підтримки медреформи розглядають два сценарії розвитку подій. Оптимістичний: Верховна Рада приймає пакет медичних законів, який нещодавно затвердив Кабмін, тоді гроші за пацієнтами «почнуть ходити» в липні 2017 року. І песимістичний: коли прийняття законів навмисне затягуватиметься.

Сьогодні середня тривалість життя в Україні вкрай низька, висока дитяча смертність, є проблеми з епідситуацією. Для розв’язання цих проблем потрібно змінити систему. Законопроекти (Запропоновані Кабміном. – Авт.) саме на це і спрямовані, – зазначає координатор Харківської експертної групи з підтримки медреформи Тетяна Гавриш. – Якщо з якихось політичних причин, я підозрюю, спекулятивних, цей процес не відбудеться так швидко, то в Чугуєві в будь-якому разі цей проект буде реалізовано на підставі цільової програми Чугуївської районної ради, яка є розпорядником субвенції.

Заманити лікаря в село

Впровадження медичної реформи вже встигло обрости безліччю міфів і жахалок, найбільш поширена – зникне безкоштовна медицина, а більшість лікарівбудуть приватними.

Та, незалежно від форми власності медзакладу, гроші «ходитимуть» саме за пацієнтом – у середньому 210 грн, і сплачуватиме їх сімейному лікарю держава. Тож між лікарями почнеться здорова конкуренція.

У місті лікарі конкуруватимуть за пацієнтів, а в селі – місцева громада за лікарів. Це питання громади – придумати, як залучити кращого сімейного лікаря до себе, – пояснює директор проекту Харківської експертної групи з підтримки медреформи Михайло Довгопол. – Громади дуже винахідливі: працюють з медичними вишами, надають житло. На мою думку, з часом ця конкуренція посилюватиметься. Наприклад, Чкаловська об’єднана територіальна громада в Чугуївському районі вже обдзвонює лікарів, вони хочуть від’єднатися від ЦПМСД. Це ринок. Плюс для сільських лікарів такий. Із 1 липня буде введено капітаційну ставку, яка буде зважена за віком. Так от, за людей похилого віку платитимуть вдвічі більше, ніж за молодих. 210 грн – це усереднена ставка за всіх. Тому 2000 пацієнтів у місті й 1000 в селі будуть виходити приблизно рівними за грошима.

Наразі, за даними Управління охорони здоров’я ХОДА, в області спостерігається дефіцит кваліфікованих медичних кадрів, перш за все в сільській місцевості.

Укомплектованість лікарями загальної практики сімейної медицини в районах області становить 70 %, у сільській місцевості – 58 %, при цьому лікарів пенсійного віку майже 30 %. Такі кадрові диспропорції можуть формувати ризики надання у повному обсязі медичної допомоги, – наголошувала під час загальних зборів Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області в. о. начальника Управління охорони здоров’я ХОДА Галина Сіроштан.

Потребує покращення й матеріально-технічна база. Амбулаторії сімейної медицини забезпечені обладнанням на 34 %, комп’ютерною технікою – 48 %, автоматизованими робочими місцями лікарів – 24,7 %, автотранспортом – 61,5 %, підключенням до Інтернету – 18 %.

Також чиновниця зазначила, що при переході на ФОПи можуть виникнути ризики, пов’язані з необхідністю підмінити лікаря на час його хвороби, відпустки, проходження курсів підвищення кваліфікації тощо. Окрім цього, можуть з’явитися проблеми в частині створення належних умов зберігання наркотичних і психотропних препаратів, отримання різних дозвільних документів, збільшення навантаження при обслуговуванні людини з інвалідністю.

Якщо в західних регіонах України сімейні лікарі більш охоче переходять у приватну практику, то на Харківщині готових до «вільного плавання» поки що одиниці. Серед перших хоче бути й головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги Чугуївської райради і міста Чугуєва Тетяна Черевань.

Перехід на ФОПи зараз активно обговорюється лікарями. Це самостійний вибір кожного. Звичайно, працювати в соло-практиці буде важко. Одному лікарю буде дуже складно утримувати приміщення і виплачувати зарплату медсестрі, реєстраторам і т. п. Має бути взаємодопомога, тому що ми теж люди – можемо захворіти, піти у відпустку. Тому зі Світланою Михайлівною Зміївською (заступник головного лікаря) ми працюватимемо в парі. Зараз ми дізнаємося, як це правильно документально оформити. У нашому центрі до цього кроку вже готові п’ять-шість лікарів, – зазначила сімейний лікар.

За її словами, сімейна медицина – це профілактика і раннє виявлення захворювань. І для того, щоб в Україні успішно реформувати медицину, потрібно змінити ментальність не тільки лікарів, а й пацієнтів.

Кожна людина має навчитися любити себе – це не приходити до сімейного лікаря тоді, коли вже все сумно – пройшли 10 фармацевтів, полікувалися «у бабок». Потрібно проходити профілактику, отримувати консультації щодо здорового способу життя, – наголосила Тетяна Черевань.

Німецький «пілот»

Якість державного управління у країнах ЄС громадяни оцінюють за якістю системи охорони здоров’я, особливо – первинної ланки медицини, переконаний

Генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина в Донецьку (наразі офіс у Дніпрі) Вольфганг Мьоссінгер. Чи не головну роль у розв’язанні питань сімейної медицини відіграють місцеві громади – громадяни не тільки впливають на систему охорони здоров’я, а й самі привчаються до більшої відповідальності.

Мій рідний регіон у Німеччині був пілотним щодо впровадження медичної реформи. Я ніколи не помічав, що ми були пілотним проектом для всієї країни. Це означає, що реформа не змінила щоденне життя пацієнтів, але у фоновому житті трапилося багато змін. Відповідальність за витрату коштів перейшла від державних страхових компаній до лікарів, і таким чином кошти скеровувалися на те, що краще для пацієнтів, – розповів пан Вольфганг Мьоссінгер у Харкові під час семінару-діалогу з реформування медицини.

За його словами, найбільша зміна полягала в тому, що всі надавачі послуг з охорони здоров’я стали членами однієї місцевої мережі, і у лікарів з’явилася можливість обирати тих, хто є найкращим надавачем певної послуги.

Наприклад, яка послуга є найкращою для людей з ризиком серцевих хвороб? Це можуть бути спортивні групи, центри реабілітації, допомога кардіологів і таке інше. Вже не існувало питання, яку суму покриє страховка або держава, головним ставало, що є найкращим для пацієнта. Для Німеччини це революція, але дуже м’яка, ледве помітна, – зазначив Генконсул ФРН у Донецьку.

Після 10 років впровадження пілотного проекту в регіоні Кінцигталь середня тривалість життя населення стала на півроку більшою за середній національний показник. Рівень задоволеності роботою у лікарів також зріс. Лікарі залишаються в цьому сільському регіоні і не бажають їхати у великі міста.

У район Кінцигталь (Kinzigtal) входять шість невеликих міст з населенням від п’яти до восьми тисяч осіб і 10 сіл з населенням від двох до чотирьох тисяч осіб. Загалом близько 70 тисяч осіб. Зараз місцеві адміністрації більше напряму залучаються до справ системи охорони здоров’я людей регіону, тому що вони можуть розробляти рекомендації стосовно здорового способу життя, які підтримуються експертами і які можна відстежити під час проведення різних конкурсів з призами.

Місцевий бізнес розробив спеціальні пропозиції за рекомендаціями лікарів. Цей експеримент триває задля подальшого покращення можливих пропозицій в інтересах людей.

 Довідка

На початку 2016 року пілотний проект з реформування первинної ланки медицини було погоджено з адміністрацією міста Чугуїв, районною та обласною владою. 28 квітня зацікавлені сторони підписали Меморандум про співпрацю.

Проект було підтримано Міжнародним фондом «Відродження» та міні-грантом Генерального консульства Німеччини в Донецьку (офіс Дніпро). А наприкінці року після прийняття Кабміном низки документів, зокрема Концепції реформи фінансування охорони здоров’я України, було дано новий старт національній реформі. Члени Харківської експертної групи увійшли до складу робочої групи з впровадження національної реформи охорони здоров’я при МОЗі. Чугуївський «пілот» визначили як орієнтир для загальнонаціонального реформування системи охорони здоров’я.

Юлія Шматченко

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ