Суспільство

Фото: ua.igotoworld.com Фото: ua.igotoworld.com

Яким Великоднім повір’ям довіряли наші пращури

  • 15.04.2017 | 10:36

Із Великодня починається Світлий тиждень. Наші предки по-особливому проживали ці дні, бо вірили, що завдяки деяким обрядам можна притягнути до себе вдачу, кохання, міцне здоров’я та добрий врожай. «СК» зібрав секрети, які передавалися з покоління в поколі

У що вірили

У наші часи багато хто добре знає, що можна робити у Страстний тиждень (тиждень перед Великоднем), а що – зась. А от щодо традицій в Пасхальний тиждень, тут є прогалини, однак ці дні також сповнені різних вірувань. Так, наприклад, вважалося, що передзвін дзвонів в день Христового воскресіння наділений по-справжньому чарівними силами – вдаривши у дзвін, віруючі люди просили гарного врожаю, миру і ладу в сім’ї, а дівчата – гарного і багатого нареченого. Якщо людина вимовляла своє прохання від чистого серця, то воно обов’язково збувалася.

А щоб очистити себе від гріхів, наші пращури у Світлий тиждень каталися на гойдалках, вірили, що таким чином вони їх здувають. Також у Великодню ніч люди відправлялися на джерело або річку, бо якщо зачерпнути з них води, вона матиме особливу силу.

 Покликати удачу

Наші пращури у Великдень вставали дуже рано, бо якщо побачити схід сонця, то не знатимеш бід весь рік. А проспати ранкову службу у церкві – пророкувало невдачі. Поганою прикметою було й раптове гаснення свічки під час великодньої служби, а от якщо вона догоріла до кінця служби і людина сама її загасила, то це до добра. Після ранкової служби всі поспішали додому, щоб взятися за святкову трапезу: чим швидше це зробити, тим успішніше підуть справи.

На Великдень, як і на Благовіщення, на знак весняної свободи відпускали на волю птахів. Випускаючи, загадували бажання – вважалося, що птах – це небесне створіння, і він передасть його Всевишньому. А от якщо почути стукіт дятла, то наступний Великдень людина вже зустрічатиме у власному будинку. Якщо хтось відчував постійні труднощі з грошима, то на Великдень обов’язково подавав жебракові монетку. Тоді весь рік грошей вистачатиме.

Дзвін на Великдень мав особливий магічний сенс: він, за старовинними віруваннями, позитивно впливав на бджіл, на врожай, особливо на гарне зростання льону, конопель і гречки. Кожна жінка намагалася задзвонити у дзвін першою, тоді, за народними повір’ями, у неї виросте найкращий в окрузі льон. Ще «захищали» майбутній урожай від граду, посухи або злив, закопуючи на Великдень e землю шкаралупу від крашанок.

Для злагоди в родині

 Хочете, щоб у родині був мир, лад і ніхто не сварився між собою, тоді пасхальну трапезу обов’язково починайте всією родиною. У першу чергу потрібно з’їсти по шматочку освяченої паски і яйця. Чоловік і дружина мають за сніданком вдарити крашанки одна об одну – у кого яєчко не розбилося, той і «головує» у сім’ї весь рік.

 Жінки, що не могли завагітніти, на Великдень за столом ставили поруч із собою зайву тарілку, клали туди шматочок паски зі словами: «Паска для діточок!». Після трапези цей шматочок кришили птахам.

Свічки, куплені на Великдень у церкві, зберігали весь рік – ними благословляли молодих, ставили їх біля тяжко хворих, виганяли за їхньою допомогою нечисту силу з будинків. Залишки воску від великодніх свічок зберігали до наступного Великодня – за народними прикметами, це було оберегом дому від пожежі, а родині від проклять.

Для захисту дітей

 Пращури вірили: якщо дитина народилася у Великодень, то вона неодмінно стане відомою, знаменитою людиною. А ті, що опівдні і «в сорочці», взагалі зможуть змінювати хід історії. Той же, хто народився на пасхальному тижні, матиме міцне здоров’я.

Якщо малюк повільно розвивався, то на Великдень його босоніж водили по дерев’яній підлозі. Від такого ритуалу у малого і зубки швидше прорізалися, і швидше самостійно ходити починав, і розмовляти.  Щоб вберегти малечу від напастей і хвороб, свяченою вербою обмахували дитячу кімнату.

Хороша прикмета на Великдень почути зозулю – це віщує поповнення в сімействі, а дівчатам – швидке заміжжя. А ще для захисту дітей весь Світлий тиждень мами давали своїм малюкам натщесерце шматочок освяченої паски і лише потім годували іншою їжею. Для того ж, щоб дитина не була плаксивою й вередливою, у Великдень батьки обов’язково ходили до церкви замолювати свої гріхи.

Старші люди також «докладали руку» до поповнення в родинах – весь Пасхальний тиждень, розчісуючи волосся, вони говорили: «Пошли мені, Господи, стільки ж онуків, скільки волосся на гребінці».

Для щасливого кохання

Є в Пасхальний тиждень багато ритуалів для щасливого кохання. Так, незаміжні дівчата під час церковної служби на Великдень казали про себе: «Воскресіння Христове! Пошли мені нареченого холостого!».

З Пасхального тижня починалися «шлюбні» гуляння хлопців і дівчат, а також проводилися оглядини, традиції проведення яких відмінні залежності від області проживання. Оглядини могли проходити так: дівчата, надягнувши найкрасивіший наряд, виходили на сільську вулицю і грали в бачу (брали довгу розписану палицю і збивали нею встановлену на землі дерев’яну фігурку). За їх спритністю, точністю і влучністю спостерігали хлопці і всі охочі, що давало підставу зрозуміти, яка з дівчат най-най. Існував і такий варіант оглядин. Дівчата, одягнувшись у все нове, збиралися на площу перед церквою і стояли там деякий час усім напоказ. Потім вони сідали на коней і каталися на них по селу.

А ще на пасхальному тижні відвідували одне одного свати. Нареченого з нареченою садили в червоний кут, і наречений мав називати свою суджену тільки за іменем по батькові, на «ви», і пригощати її різними смаколиками. Також закохані пари ретельно ставилися до поцілунків на Великдень.

 Поганою прикметою вважалося поцілуватися на порозі – це обіцяло розлуку. До розставання також було під час поцілунку почути каркання ворона. Якщо ж поцілунок відбувався під деревом, то це обіцяло радісне життя. А от вдарений у великодній тиждень лікоть означав для дівчини швидке побачення з милим. Дівчата в цей день наводили красу – освячене червоне пасхальне яйце клали у воду, а потім цією водою вмивалися.

Для міцного здоров’я

 Добрим знаком упродовж Пасхального тижня вважалося уві сні побачити померлого родича. Це означало, що в майбутньому році в родині ніхто важко не захворіє і не помре. Якщо в будинку хтось був при смерті, то під час святкової служби потрібно було взяти пасхальне яйце з рук священика. Також наші пращури вірили, що йдучи з церкви, треба підійти до ікони Богородиці і покликати її з собою: «Матінка Богородиця, йдемо зі мною до мене додому. З нами ночувати, раба (ім’я хворого) лікувати». Вдома потрібно було хоча б частиною принесеного яйця нагодувати хворого. Тоді, за народним повір’ям, він у цей рік не помре.

Поминальні дні

На Великодньому тижні прийнято поминати покійних. Для цього існує два дні – Великодні понеділок і четвер. Але це абсолютно не суперечить радісному духу свята з нагоди Воскресіння Христа. Вважається, що душі померлих у ці дні тимчасово повертаються на землю, щоб разом з живими теж порадіти святу, і тим самим вони ніби отримують надію на власне воскресіння. Поминання не проводиться у церквах, поминати покійних слід на кладовищі.

А ще вважалося, що душі тих, хто помер у Великодній тиждень, відразу потрапляють у рай, і цих людей не можна оплакувати, а ховати треба з радістю, думаючи про те, що душа вже в раю. У труну померлому клали червоні крашанки, бо, за віруваннями, померлих на Великдень зустрічав сам Христос, який христосується з їхніми душами.

За прикметами, в ці дні не можна шити, щоб не зашити померлим очі, не можна прати, щоб не замутити воду перед померлими.

На Великдень у хатах біля ікон ставили глечики з медом. Господарі запалювали в них свічки і поминали тих, хто пішов з цього світу, – рідних і друзів, щоб і вони могли порадіти тому, що Христос воскрес. Після свята, на Світлому тижні, ці глечики відносили на цвинтар і залишали на могилах померлих.

Фомина неділя

Закінчується Великодній тиждень на восьмий день, у Фомину неділю. Свою назву цей день отримав на згадку про явлення Ісуса Христа апостолу Фомі, який спочатку не повірив у чудо Воскресіння Христового, тому його прозвали Фома Невіруючий. Цей день ще називають Червона Гірка (ігри та гуляння в цей день проводились на пагорбах, де раніше за все розтанув сніг – червоних (красивих) гірках. Червона гірка символізує повний прихід весни. За церковною традицією день, як Великдень, святкується радісно. У Фомину неділю останній раз служиться Великодня літургія, і після цього закриваються царські врата.

Мирослава Кольцова

За матеріалами: SLK

Loading...

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Коментарі, що містять нецензурну лексику, особисті образи і рекламу, можуть бути видалені модератором

Усього коментарів: 0

Сортування по датi

Новий користувач

Створивши обліковий запис на нашому сайті, ви зможете залишати коментарі та багато іншого.

Нiк (Iм`я):
Пароль:
Поштова адреса:
Коментар:
Захисний код::
   Captcha
   
Зареєстровані користувачі

Якщо у вас вже є обліковий запис на нашому сайті, будь ласка, авторизуйтесь.

Поштова адреса:
Пароль:

Питання дня

 

Головні новини

Влада

Суспільство

Політика

Економіка

Надзвичайні події

Новий Рік

АТО на Донбасі

Вибори до ВРУ

Вибори 2015

Ностальгія

Корисно

Область Online