Жінка – астроном Харківщини підкорює космос

Жінка – астроном Харківщини підкорює космос

Із давніх-давен професія астронома вважалася чоловічою. Та світ космічних тайн відкритий і жінкам.

Це власним прикладом доводить перша жінка – доктор фізико-математичних наук за всю майже 200-річну історію Харківської астрономічної обсерваторії.

Телескоп – у Чілі, досліди – тут

Ірина Бельська – доктор фізико-математичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, завідуюча відділом фізики астероїдів і комет НДІ астрономії і професор кафедри астрономії та космічної інформатики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Свого часу її кандидатська робота була першою в Радянському Союзі захищеною дисертацією з досліджень фізичних властивостей малих планет – астероїдів. Цей напрям був новим і цікавим. А от докторська дисертація Ірини Бельської «Оптичні властивості поверхонь астероїдів, кентаврів та тіл поясу Койпера» стала першою вітчизняною роботою з вивчення тіл поясу Койпера, відкриття яких змінило уявлення про Сонячну систему. Нині харків’янка – провідний український науковець, ім’я якої відоме за межами країни. Вона член Міжнародного астрономічного союзу та Міжнародного комітету з космічних досліджень COSPAR, представляє Україну в оргкомітетах престижних наукових конференцій.

Зараз Ірина Бельська працює над аналізом даних космічних спостережень астероїдів і комети Чурюмова – Герасименко, що були отримані космічним апаратом «Розетта» Європейського космічного агенства. Науковець також продовжує роботу над вивчення фізичних властивостей далеких транснептунових тіл, спостереження яких проводяться на восьмиметровому телескопі, який знаходиться в Чилі. І нічого, що техніка для дослідження та науковці – в різних країнах. Нині не обов’язково приїздити на телескоп для безпосередньої роботи. Адже великий телескоп – складний механізм. Є механіки, оператори, які його обслуговують, а астроном ставить перед ними завдання, що потрібно для спостереження. Тож працюють дистанційно, отримуючи дані для роботи.

Обсерваторія для королівських осіб

Професія астронома, попри стереотипи, виявляється, дуже динамічна. Ірина Бельська побувала в багатьох світових обсерваторіях. Пощастило працювати в Уппсальській обсерваторії у Швеції, у Берлінському інституті планетних досліджень, у Паризькій обсерваторії, Арманській обсерваторії, що в Північній Ірландії, Астрофізичній обсерваторії Арсетрі міста Флоренція в Італії.
– Чим цікава наша професія, окрім романтики нічного небосхилу, так це тим, що обсерваторії потребують чистого неба, простору, тому завжди будувалися у мальовничих місцях, – розповідає науковець. – Пам’ятаю, як вперше потрапила до Паризької обсерваторії, що заснована в 1667 році за наказом Людовіка ХІV і є найстарішою чинною обсерваторією світу. Одне з її відділень розташоване в колишній королівській резиденції у передмісті, на пагорбі, й коли піднімаєшся, особливо в надвечір’я, перед очима відкривається неймовірний Париж.

Вразила науковця і обсерваторія містечка Арма, що неподалік Белфаста, в Північній Ірландії. Там обсерваторія вважається місцевою пам’яткою, її відвідують прем’єр-міністри, королівські особи. 

Усі ці подорожі для ученої здійснилися завдяки іноземним грантам та стипендіям. Ірина Бельська отримувала гранти Європейського космічного агентства, Американського астрономічного товариства, стипендію імені Марії Кюрі, гранти для участі у міжнародних конференціях.
– Рівень української астрономії ще залишається конкурентноспроможним. Але наша наука тримається на ентузіастах і ледве виживає, – констатує пані вчений. – Кращі наші випускники залишають Україну, бо не бачать наукових перспектив. Якщо політика фінансування фундаментальної науки нашої державою не зміниться, славетна школа харківської астрономії припинить існування.

Чи чекати сюрпризів із неба
Давно ми не чули, аби на Харківщину, в Україну та, мабуть, і всю Євразію падали «сюрпризи» з космосу. Останній резонанс, хіба що, був три роки тому. Тоді російський Челябінськ налякало падіння метеориту. Як прокоментувала Ірина Бельська, подібні явища відбуваються раз на 20–30 років.

– Дійсно, ми живемо на планеті, довкола якої багато дрібних космічних тіл, які можуть нести загрозу, але потрібно розуміти яку. Учені усвідомили цю проблему ще наприкінці 80-х. За цей час відкрито майже всі потенційно небезпечні тіла кілометрових розмірів, зіткнення з якими призведе до глобальної катастрофи. Але більшість космічних тіл розмірами декілька десятків метрів, одне з яких спричинило Челябінське лихо, ще не відкрито, – говорить Ірина Бельська.
Вона додає, що сьогодні у світі є програми, у яких також беруть участь харківські вчені, які відкривають і вивчають орбіти і властивості потенційно небезпечних об’єктів.
– Ми знаємо, що глобальної загрози для Землі в найближчі роки не існує, але варто бути готовими на майбутнє, – радить науковець.

На честь харківської вченої шведські астрономи назвали астероїд. Його ім’я – 8786 Belskaya – було затверджене Міжнародною астрономічною спілкою. 

Тетяна ВАСИЛЕЦЬ, власний кореспондент