Чайні секрети. Як правильно вживати чай

Чайні секрети. Як правильно вживати чай

http://www.zastavki.com

Поглянемо, які є сорти чаю окрім звичних для нас чорного та зеленого,

 та як правильно ним смакувати, щоб задоволення отримало не лише тіло, а й душа.

Cправжній чай, яку б назву він не мав, виготовляється з листя чайного дерева. Іноді чаєм називають напої з екзотичних рослин, скажімо, суданської троянди (чай каркаде), листя й молодих паростків падуба парагвайського (чай мате), африканського «червоного куща» ройбос (чай з однойменною назвою). Але наша увага – кращим видам чаю.

Для виробництва елітних сортів чаю беруть тільки бутон і два прилеглі до нього листочки. Чаї з листків від третього до восьмого вважаються низькосортними. За величиною листя готові чаї поділяються на крупнолисткові, дрібнолисткові, відсів, порошкоподібні (найчастіше використовуються для пакетиків).

Жовтий, червоний, синій...

Пам’ятаєте дитячу загадку: Це чорна? Ні, червона. А чому вона біла? Тому що зелена. Відгадка: недостигла порічка. Так само і з чаєм. Скажімо, жовтий і синій чай – це той же червоний, але з різними ступенями ферментації. А червоний – проміжний варіант між чорним і зеленим. Та не будемо забігати наперед. Почнемо зі звичного нам чорного чаю.


Чорний чай є результатом повного циклу обробки чайного листя, а саме: зав’ялювання, скручення, ферментування, сушіння. Кульмінаційним моментом у цьому ланцюжку є ферментування – процес окиснення та бродіння соку чайного листя, що «запускає» складні хімічні процеси в листі. Саме від ферментування (або його відсутності) й залежить, яким видом чаю ви смакуватимете.

Для виготовлення зеленого чаю листя взагалі не ферментують. Завдяки цьому в готовому зеленому напої зберігається більше корисних речовин, ніж у будь-якому іншому.

Результатом «недоферментування», тобто припиненого на середині процесу, буде червоний чай – сорт, перехідний від чорного до зеленого. Він сполучає в собі властивості й одного, й іншого.

Жовтий і синій чаї – це слабкоферментовані червоні. Процес виготовлення жовтого чаю дещо триваліший, ніж інших (близько трьох діб) і значно складніший. Цей сорт дуже поціновується в Китаї. До кінця ХІХ століття його навіть було заборонено вивозити за межі Піднебесної.

Загадковий білий чай виготовляють із чайних бруньок, покритих білими ворсинками (звідси й назва чаю). Їх піддають слабкій ферментації, зберігаючи природний вигляд і властивості.

Мистецтво з тисячолітніми традиціями

Прабатьківщина чаю – Китай, де він спочатку був привілеєм імператорського двору, але з часом став напоєм і пересічних китайців. Згодом напій почали виготовляти з молодого листя чайного куща, які мали назву «ча» і дали ім’я напою. За різних імператорських династій чай проходив певні етапи: розвивався, помирав і знову відроджувався. І рецепти його приготування відрізнялися, приміром, заварювали ціле листя, додавали в напій сіль. З часом церемонія чаювання в Піднебесній стала мистецтвом, що увібрало тисячолітні традиції.

Неперевершеними знавцями чаю вважаються японці. Японська чайна церемонія – класика жанру, хоча завезено чай до Країни сонячного сходу з Китаю. Для урочистих випадків японцями створено тривалий за часом і складний ритуал. Протягом нього, згідно з філософією японців, людина має забувати про свої життєві негаразди й зосереджуватися лише на своїх відчуттях.


Лубкова картинка російського чаювання: повновида, у квітчастій шалі, купчиха біля самовару, яка на витягнутих пухкеньких пальчиках тримає блюдечко з чаєм і дмухає на нього витягнутими у трубочку губами. До чаю було заведено подавати цукор, мед або варення, які вживали вприкуску. Самовари відійшли у небуття, їх змінили чайники та заварні чайнички. А дехто використовує й так званий «варварський» спосіб заварювання – просто в чашці.

Історії чаю в Україні немає ще й півтора століття. Тут, на відміну від Росії, чаювання біля самовару не було, а нинішні «церемонії» мало чим різняться. Хоча є й фанати, які створюють чайні клуби та організовують майже справжні японські або китайські чайні обряди з відповідним антуражем на кшталт кімоно та солом’яних капців.

За чарочкою... чаю

Популярне запрошення зайти «на чарочку чаю», виявляється, не просто мовний образ. Воно не таке вже й безпідставне, адже чай входить до складу таких хмільних напоїв як пунш і грог.

Окрім того, що ці напої трохи п’янкі, вони ще й зігріваючі та протипростудні. Отже, їх подають гарячими, не забуваючи, що температура пуншу не має бути надто високою, бо це погіршить смак вина, адже до складу пуншу входять: вино, ром, фруктовий сік, мед (або цукор), чай, прянощі – гвоздика й кориця. Грог – це міцний чай з ромом або коньяком. Залежно від рецептів ці напої урізноманітнюються іншими складовими – апельсином, травами, прянощами тощо.

Замість пігулки

Якщо подати усі назви хвороб, для лікування яких застосовують чаї (вони так і називаються – лікувальні), не вистачить газетної площі. Тож, обмежимося загальними зауваженнями. Корисні властивості найкраще зберігаються у крупнолистових сортах чаю і майже сходять нанівець у подрібнених (чим дрібніше посічено листя, тим менше користі від напою).

Чай стимулює нервову систему, сприяє концентрації уваги, прискорює процес мислення. Знавці стверджують, що в цьому чай навіть значно перевершує каву, але діє не так агресивно, і рекомендують творчим людям і студентам змінити філіжанку кави на чашечку чаю.

Якщо треба в міру підвищити настрій, з цим чай теж добре впорається, бо він є своєрідним антидепресантом. Слід лише не передати куті меду, себто чаю заварки. Бо можна отримати протилежний ефект – підсилення серцебиття, підвищення тиску та інші малоприємні симптоми.

Чаєзнавці також радять урізноманітнювати вживання сортів чаю залежно від сезонів, бо о різній порі року – і різний вплив на організм. Приміром, довгі зимові вечори чудово скрасять зігріваючі червоний і чорний чаї.

Тонкощі використання в косметології

Напевно кожна жінка хоча б раз клала пакетики з чаєм на стомлені очі, щоб зняти втому та додати їм блиску. Або ж кубиком «чайного льоду» протирала зранку шкіру обличчя, яка після процедури набувала дивовижної пружності.

Є безліч домашніх косметичних рецептів, в основі яких – чай. Здебільшого це зелений чай, бо саме він містить корисні речовини, що добре впливають на шкіру, волосся та нігті, насичує вітамінами, зволожує й тонізує шкіру. До рідини або листя завареного зеленого чаю можна додавати такі інгредієнти як молоко, сметана, вівсяні пластівці, жовток або білок яйця тощо. Варіюючи їх кількість, можна щоразу створювати новий оригінальний рецепт, а улещений організм сповна віддячить вам за турботу.

Тетяна Федоренко, матеріал з газети "Слобідський край" №150 від 15.12.2012

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ