Передвиборчі чутки з базару: що правда, а що міф?

Передвиборчі чутки з базару: що правда, а що міф?

У вихідні Степанич сходив на базар і разом із продуктами додому приніс багато чуток. Зокрема, він почув, що після виборів зачинять сільради, стане нижчим тариф на воду та подешевшає долар. Удома дідусь переповів усе родині, щоб розібратися, що є правдою, а що – повною нісенітницею.

Офіси старост замість сільрад

«Беріть огірки, картоплю. Запасайтеся, а то хто його знає, що після виборів буде. Це ж ми об’єднаємося, і всі наші гроші йтимуть у центр громади, а наше село стане нікому не потрібним. У нас навіть старости не буде, а сільраду закриють!» – розповіла мені продавчиня овочів Марія.

Ох, і любить наш народ страху наганяти. Краще б на сусідів подивилися, які ще кілька років тому об’єдналися.

Загадаймо приклади сусідніх ОТГ. А там, тільки уявіть, у віддалених селах нарешті почали розв’язувати проблеми, до яких десятиріччями «руки не доходили». Усе місцева влада казала, що грошей бракує. Тепер відпиратися їм нікуди. Після об’єднання бюджети ОТГ зросли, тож і вуличне освітлення з’явилося, і почали взимку дороги від снігу чистити, і навіть ремонтувати. А в одному селі свій кінозал з’явився!

Після об’єднання бюджети стають більшими. А тепер взагалі сільські, селищні, міські бюджети більше не залежатимуть від району, а з 1 січня 2021 року мають перейти на прямі міжбюджетні відносини з Києвом. Усе це прописано в законопроекті № 3614, який Верховна Рада 17 вересня прийняла у другому читанні та в цілому.

Так-от, у цьому документі прописано, що доходи і видатки між бюджетами районів та територіальних громад розмежують. Районні бюджети більше не отримуватимуть базову дотацію і не будуть на прямих міжбюджетних відносинах з державним бюджетом.

Основні надходження бюджетів ОТГ складаються з податку на доходи фізичних осіб – це 60 %, місцевих податків та зборів, рентних платежів, акцизного податку, доходів від використання комунального майна, плати за надання адміністративних послуг, а також усіляких дотацій і субвенцій.

Ми ж пам’ятаємо, що після децентралізації саме від влади на місцях стало багато чого залежати. Самоврядовці затверджують місцевий бюджет – скільки коштів і на що витратити. Тому дуже важливо не нехтувати місцевими виборами, а прийти і віддати свій голос за достойного кандидата чи кандидатку. Бо саме від рішень цих людей залежатиме майбутнє громади на найближчі п’ять років.

Після виборів території рад, що не стали центрами ОТГ, перетворюються на старостинські округи. Тож по факту наша сільрада перетвориться на офіс старости. Щоправда, як я вже зазначав у попередніх номерах «СК», старост собі ми не обиратимемо. Обраний на виборах голова ОТГ пропонуватиме свої кандидатури на цю посаду, а рада їх затверджуватиме. Проте старости не можуть одночасно бути депутатами ради об’єднаної громади. По суті, вони виконуватимуть функції заступника голови ОТГ на місцях. А за посадами входитимуть у склад виконкомів. Рішення про звільнення старости приймає також рада об’єднаної громади.

Куди кому можна

Також на базарі я почув багато чуток про те, куди одночасно можуть балотуватися кандидати. Наприклад, сусід Микола запевняв, що один з кандидатів на посаду голови нашої ОТГ так само йде в очільники іншої об’єднаної громади. Щось на кшталт того, як абітурієнти подають свої документи відразу до кількох вишів, а потім обирають, який більше сподобається.

А Галина Григорівна із сусідньої вулиці розповідала про те, що дехто з кандидатів у депутати нашої ОТГ балотуватиметься й до обласної ради.

Так-от, відповідно до статті 216 Виборчого кодексу України, не можна бути кандидатом на посаду голови кількох громад – тільки однієї. Також законом забороняється бути кандидатом у депутати за партійними списками більше ніж у два рівні рад. Також не можна бути одночасно самовисуванцем та кандидатом від партії.

Цікаво, що раніше кандидати та кандидатки могли змагатися відразу за чотири мандати. А за новими правилами можна балотуватися щонайбільше до двох рад одночасно.

Щоправда, можливість позмагатися за два мандати отримали не всі. Так, кандидатам і кандидаткам у мери невеликих містечок, де проживає до 75 тисяч виборців, закон дозволяє паралельно балотуватися й у депутати відповідної сільської, селищної, міської ради або до відповідної обласної ради.

А от кандидатам та кандидаткам на крісло очільника великого міста, де понад 75 тисяч виборців, така опція не доступна. Вони можуть паралельно висуватися лише у депутати до міської ради.

Ціна мандата

Не тільки мандати, а й застави кандидатів жваво обговорювали односельці. Порядок цифр був дуже різним, інколи навіть захмарним. Давайте розбиратися, як там усе насправді.

Якщо раніше грошову заставу на виборах сплачували лише кандидати до обласних рад та міських рад у містах, де кількість виборців складала 90 тисяч і більше, а також кандидати на крісло мера міста з кількістю виборців понад 90 тисяч, то цього разу застави мають внести абсолютно всі кандидати.

Сума внеску залежить знову ж таки від кількості виборців. Так, для тих, хто змагається за пост голови громади, де менше 75 тисяч виборців, обов’язковий внесок складає 5000 гривень. Фіксована застава і для кандидатів у депутати громад, де менше за 10 тисяч виборців, – 1000 гривень.

Ті ж, хто балотується в очільники та депутати великих рад, сплачують за кожну тисячу виборців. Найдорожчими стали мандати для кандидатів у депутати обласної ради. Відповідно до постанови ЦВК № 246, розмір застави для кандидата в депутати Харківської обласної ради склав 446 189 гривень. Далі йде Харківська райрада – 285 513 гривень застави. А от розмір застави для кандидатів у депутати Богодухівської райради становить 22 970 гривень, Ізюмської – 32 335 гривень, Красноградської – 18 500 гривень, Куп’янської – 24 041 гривню. Для Лозівської районної ради розмір застави становить 26 745 гривень, для Чугуївської – 36 085 гривень.

Для кандидатів у депутати сільської, селищної, міської ради (де виборців 10 тисяч і більше) розмір застави становить від 2226 гривень (у Липецьку сільраду) до 229 117 гривень (у Харківську міську раду).

Для кандидатів у депутати 18 сільських та селищних рад, де проживає до 10 тисяч виборців, розмір грошової застави становить 1000 гривень. Це Коломацька, Савинська, Куньєвська, Оскільська, Наталинська, Старовірівська, Вільхуватська, Кіндрашівська, Курилівська, Петропавлівська, Біляївська, Олексіївська, Вільхівська, Циркунівська, Малинівська, Печенізька, Старосалтівська та Чкаловська.

Для кандидатів, які претендують на посаду голови Харківської міськради, розмір застави складає 229 117 гривень. Для всіх інших кандидатів у голови рад – 5000 гривень.

Кошти перераховуються на спеціальний рахунок виборчої комісії у безготівковій формі. Повертають заставу лише у двох випадках: якщо виборча комісія прийняла рішення про відмову в реєстрації кандидатів або якщо кандидати перемогли (їм гроші повертаються протягом восьми днів з моменту офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів).

Однак є нюанси. Якщо кандидати чи партія сплатять менший розмір грошової застави, ніж це потрібно, чи допустять якусь іншу помилку, такі гроші не повертатимуться.
Застави перераховуються до відповідного місцевого бюджету після завершення реєстрації кандидатів.

Мер не знизить курс долара

Особисто мене дуже повеселили розповіді про те, що у випадку перемоги одного з кандидатів у громаді зменшиться тариф на воду, подешевшає долар та прискоряться темпи євроінтеграції. Справа в тому, що більшість цих обіцянок не в площині повноважень місцевих рад.

Розберемо все по поличках. Справді, органи місцевого самоврядування можуть встановлювати тарифи на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги. Серед цього переліку і послуги централізованого водопостачання та водовідведення. Однак за умови, якщо підприємство, яке надає такі послуги, має річний об’єм водопостачання до 300 тисячі кубів, а водовідведення 200 тисяч кубів. Якщо ці параметри вищі, то тарифи такого підприємства регулює вже Національна комісія з електроенергетики і комунальних послуг. А нашу громаду принаймні поки що обслуговує велике підприємство, яке підпорядковане НКРЕКП.

А от щодо тез про «долар подешевшає» та «прискориться євроінтеграція», то це взагалі поза повноваженнями місцевої влади. Всі ці питання знаходяться під контролем Києва.

Водночас у органів місцевого самоврядування вистачає своїх сфер контролю. Зокрема, земля, що перебуває у комунальній власності. Саме земельні питання зазвичай складають близько третини порядку денного сесій різноманітних рад.

Студенти серед кандидатів

Також мене повеселили заяви деяких продавців, які казали: «Як це так, студент хоче стати депутатом ради нашої громади!». Начебто це суперечить законодавству, бо в нього немає вищої освіти. Моя Онука Оленка довго сміялася, коли це почула, бо мова йшла про її одногрупника.

Так-от доповідаю, відповідно до статті 193 Виборчого кодексу України депутатом, сільським, селищним, міським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу. А відповідно до статті 11 Конституції України, таке право мають громадяни, яким на момент виборів виповнилося 18 років.

Тож відсутність вищої освіти – це не проблема. Законом України заборонено балотуватися у депутати або на посаду голови громади особам, які мають судимість за скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення (за умови, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку).

Матерiaли по темі

subscription
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини:
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини: