Сан Санич розбирався в тонкощах формування Верховної Ради

Сан Санич

Сан Санич

Вибори позаду, але наша родина Слободенків – я, моя дружина Тамара, донька Оленка та батько Олександр Степанич – продовжує уважно стежити за політичною ситуацією у країні. Сьогодні хочу розібратися, яким буде післявиборче життя Верховної Ради: хто переміг, які фракції працюватимуть у парламенті, яким буде коаліційний розклад та які партії фінансуватимуть українці.

Про порушення, які відбувалися на виборчих дільницях, та попередні результати голосування минулого разу вам розповідав Степанич (мій батько). Останні десять днів були гарячими у плані підрахунку голосів, щодня Центрвиборчком звітував про оброблені протоколи. Уже прийнято оригінальні протоколи від усіх 199 окружних виборчих комісій. Остаточні результати виборів ЦВК має оголосити до 5 серпня.

Чи то через пору літніх відпусток, але під час цих парламентських виборів явка на дільницях була невеликою – найменшою за всю історію України, лише 49,84 %. А от охочих потрапити до Верховної Ради було багатенько: за партійними списками балотувалися 2746 кандидатів, за мажоритарними округами – 3085 кандидатів.

У результаті до складу Верховної Ради ІХ скликання потраплять 424 депутати: 225 депутатів пройшли за пропорційною системою із закритими списками, 199 – за мажоритарною системою в одномандатних округах. Через те, що вибори не проходили на тимчасово окупованих територіях, 26 парламентських крісел залишаться вільними (не було обрано 10 депутатів від АР Крим, 2 депутатів від Севастополя, 9 депутатів від Донеччини та 5 – від Луганщини)

Так, партія «Слуга Народу» матиме 254 представники у Верховній Раді, «Опозиційна платформа – За життя» – 43, «Батьківщина» – 26, «Європейська Солідарність» – 25, «Голос» – 20. Матимуть своїх представників у парламенті й політичні сили, що не подолали 5 % бар’єр: шість мажоритарників від «Опозиційного блоку», по одному нардепу від «Самопомочі», «Єдиного центру», «Свободи» та партії «Біла Церква разом». Ще 46 парламентаріїв зайдуть як самовисуванці.

До речі, 323 нові народні обранці вперше працюватимуть під куполом Верховної Ради, тобто склад парламенту оновився на 75 %. 55 років складає різниця у віці між найстаршим і наймолодшим народним обранцем. 78-річний представник «Опозиційної платформи – За життя» Юлій Іоффе вперше обирався до Верховної Ради ще у 1990 році. Наймолодшим народним депутатом стане 23-річний представник «ЗеКоманди» Святослав Юраш.

Моя дружина Тома на сторінках «СК» уже порушувала питання гендерного балансу в українському парламенті. Так-от, у Верховній Раді ІХ скликання працюватиме рекордна кількість жінок – 87 депутаток, у парламенті минулого скликання було 53 жінки (на той час це також був рекорд).

Більшість у Раді

До складу нової Верховної Ради увійдуть фракції партій «Слуга Народу», «Опозиційна платформа – За життя», «Батьківщина», «Європейська Солідарність» і «Голос». Можливо, до якихось із цих фракцій приєднається хтось із самовисуванців. Працюватимуть у парламенті й позафракційні депутати. Також не виключений варіант, що у Верховній Раді з’являться і парламентські групи, зазвичай вони формуються з депутатів-самовисуванців і з представників партій, що не подолали 5 % бар’єр.

А от які фракції об’єднаються в коаліцію – питання поки що відкрите. Узагалі тема коаліції зараз популярна на багатьох політичних ток-шоу. Якщо чесно, то ще нещодавно я до кінця не розумів, що ж це таке. Але тепер і я в темі, коаліція – це добровільне об’єднання депутатських фракцій, яке формується у Верховній Раді за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій. У коаліційній угоді між двома або кількома фракціями фіксуються узгоджені політичні позиції, які і стають основою формування цієї коаліції. До коаліційної угоди додаються списки членів депутатських фракцій, що сформували коаліцію, з особистими підписами народних депутатів. Списки членів депутатських фракцій є невід’ємною складовою коаліційної угоди. Коаліція вважається сформованою з моменту офіційного оголошення про це головою пленарного засідання на підставі поданих до апарату Верховної Ради документів.

Як я вже казав, найбільше представництво у Верховній Раді матиме політична партія «Слуга Народу» – 254 обранці. «ЗеКоманда» вперше в історії незалежної України сформує однопартійну більшість. По суті для формування коаліції «Слузі Народу» більше ніхто й не потрібен, однак лідери партії розглядають різні варіанти.

Відразу після оголошення екзит-полів Президент України заявляв, що не бачить коаліцію з представниками «старої влади». А лідер «Слуги Народу» Дмитро Разумков припускав об’єднання з «Голосом».

Разом з приголомшливим успіхом «слуги народу» отримали велику відповідальність, бо багато рішень зможуть приймати самостійно. «ЗеКоманда» самостійно зможе формувати склад Кабінету Міністрів, ухвалювати більшість законів, які не потребують внесення змін до Конституції, призначати суддів Конституційного Суду, делегувати своїх представників у конкурсні комісії з відбору керівників Національного антикорупційного бюро чи Нацагентства з питань запобігання корупції.

Однак самотужки внести зміни до Конституції «слуги народу» не зможуть, для цього потрібна підтримка понад 300 народних депутатів. Також конституційна більшість потрібна і для того, щоб проголосувати за імпічмент президента та для подолання президентського вето на законопроекти.

Мільйони на розвиток партій

А ви знаєте, що з 2016 року (відповідно до Закону «Про запобігання та протидію політичній корупції», який було ухвалено у 2015 році в рамках «безвізового пакета») популярні політичні партії отримують фінансування своєї статутної діяльності з державного бюджету? Натомість вони повинні подавати звіти про все своє майно та фінансові операції.

Хоча за попередніми даними ЦВК до парламенту ІХ скликання проходять тільки п’ять політичних сил, однак фінансування з державного бюджету отримають 11 – усі ті, що подолали 2 %.

За попередніми даними, найбільший шмат цього «пирога» отримає «Слуга Народу» – понад 220 мільйонів гривень щороку. Рік фінансування «Опозиційної платформи – За життя» обійдеться українцям близько 68,7 мільйона гривень, «Батьківщини» – 41,6 мільйона гривень, «Європейської Солідарності» – 41,2 мільйона гривень, «Голосу» – 29,6 мільйона гривень.

Серед непрохідних найбільше має отримати Радикальна партія Олега Ляшка – 20,4 мільйона гривень. Трохи менша сума виділиться на фінансування «Сили і честі» – 19,4 мільйона гривень. «Опозиційний блок» отримає близько 15,4 мільйона гривень, «Українська стратегія Гройсмана» – 12,3 мільйона гривень, «Партія Шарія» – 11,4 мільйона гривень, замикає цей перелік «Свобода» – 10,9 мільйона гривень.

Щоб отримати фінансову підтримку, партія повинна відкрити рахунок. Рішення про її фінансування приймає Національне агентство з питань запобігання корупції на основі остаточних протоколів Центральної виборчої комісії про підсумки виборів.

Політсила може відмовитися від фінансування з держбюджету, але таких прецедентів поки що не було. Щоправда, на початку впровадження закону «Опозиційний блок» критикував ідею державного фінансування і робив заяви про відмову від нього, однак фінансування все ж таки отримував.

Партію можуть позбавити державної підтримки через вчинений кримінальний злочин (у тому числі порушення під час виборів), через не поданий (або поданий з порушеннями) звіт про майно, доходи і витрати, через ліквідування чи реорганізацію (крім злиття і приєднання до інших політичних партій). Позбавлять фінансової підтримки партію, якщо вона потрапить під заборону (реєстрацію мають анулювати); якщо витратить кошти на участь у виборах, а не на статутну діяльність партії, як передбачено в законодавстві; якщо не встигне використати ці кошти впродовж року.


 

 

Вітаємо, ми родина Слободенків!

Тато й чоловік Сашко, а для друзів Сан Санич, ветеран військової служби. Мама й дружина Тамара, учителька історії у школі. Тато Сашка та дідусь Олександр Степанович (Степанич), переїхав до родини з невеличкого містечка на Донбасі, з якого довелося тікати через війну. Донечка й онучка 18-річна Оленка.

Ми живемо в невеличкому селищі нашого краю. Цього липня ми всією родиною збираємося йти голосувати на парламентські вибори. Та в нас, як і в багатьох із вас, накопичилося чимало запитань. Наприклад, Оленка голосуватиме вперше й нічогісінько не знає про цей процес. Наш дідусь змінив місце проживання та голосування і не знає, як зробити, щоб його голос зарахували. Тато на війні отримав поранення, і як результат – інвалідність, пересувається на візочку, таким людям можна голосувати на дільниці? А якщо взяти подарунок від депутата, той же продуктовий набір, це правильно чи ні, цікавиться наша мама.

Ми хочемо знайти відповіді на ці та інші запитання, аби 21 липня зробити правильний, свідомий і, головне, корисний для нашої країни вибір, бо нам у ній жити.

Для цього разом з експертами розберемося в основних політичних моментах, фіксуватимемо на карті порушення в нашому краї та вестимемо свій блог у Фейсбуці. Також підписуйся на наш перший політичний комікс в Інстаграмі - slobodenky.

Автор: Юлія Шматченко
Читайте також