«Бути добру» на Харківщині: як троє друзів під час карантину запустили благодійний челендж

Троє друзів – Микола Грибанов, Артем Карєв і Антон Чуєв – на початку карантину запустили Харківщиною челендж «Бути добру». Його суть – допомогти нужденним у час пандемії коронавірусу. За два місяці суворого карантину хлопці обзавелися однодумцями і допомогли понад 200 людям з Харкова і п’яти районів області – безкоштовно роздавали продуктові набори та засоби захисту. До речі, антисептики робили самостійно.

Ідея допомагати нужденним людям під час карантину з’явилася з обурення. Якось харків’яни Микола Грибанов і Артем Карєв прийшли в аптеку, щоб купити антисептик, і побачили просто космічний цінник – близько 200 гривень за флакончик ємністю 110 мілілітрів.

– Артем є аспірантом кафедри хімії і добре розбирається в цій сфері. Тож ми з ним вирішили самі зробити антисептик і, щоб перебити спекуляцію, хотіли продавати антисептик за собівартістю – 10 гривень за флакончик – біля тієї ж аптеки, де вони коштують близько 200 гривень, – згадує Микола. – Потім поділилися своїм задумом з нашим товаришем Антоном Чуєвим, він, як і ми, аспірант. І Антон сказав: «Я вам допоможу фінансово, тільки давайте не продавати, а просто роздавати». Так ми і вирішили діяти.

Артем за європейськими стандартами створив формулу, за якою виготовляється антисептик. Хлопці почали збирати компоненти. Виявилося, що один з них, а саме етиловий спирт, знайти не дуже просто. Ціна на нього порівняно з «докоронавірусною» зросла на 70 %. Але хлопцям удалося знайти знайомих у цьому бізнесі. Вони сказали, що мають благі наміри, а не комерційні, і їм продали за нормальною «докарантинною» ціною. У підсумку хлопці зробили 100 пляшок антисептика по 110 мілілітрів. На цих флакончиках було написано «Не для продажу» і «Бути добру». Саме так і називається челендж трьох друзів, який вони запустили на початку карантину.

Микола Грибанов

Микола Грибанов

« У наш час дуже багато челенджів, і більшість з них безглузді. І от ми вирішили запустити один із сенсом «Бути добру», в рамках якого люди допомагають нужденним. Ми хотіли показати людям, що добро на світі існує. У нас був девіз «У темні часи видно світлих людей». Хтось спекулює і заробляє у цей час, а хтось навпаки»

Не обмежилися засобами захисту

Коли були вже готові флакончики з антисептиком, хлопці думали, як організувати роздачу, щоб ці засоби захисту потрапили в руки дійсно нужденних людей. І Коля, який живе в Харкові на Баварії, зателефонував голові свого ОСББ. Вона склала список з 10 жителів будинку, плюс двірник. В основному це були самотні літні люди.

Почали збирати набори з антисептиками й подумали, що це занадто скромно. Додали туди ще маски, але і цього здалося мало. А потім Антон сказав: «Що там тих 11 людей, давайте купимо ще продукти першої необхідності і разом із засобами захисту роздамо». З цих речей друзі зробили соцпакет. До нього увійшли три-чотири види крупи, паштет, тушонка, соняшникова олія, туалетний папір, 10 масок і антисептик. Цю допомогу хлопці роздавали біля під’їзду з дотриманням усіх рекомендацій МОЗу – в масках і рукавичках, зберігали соціальну дистанцію і не допускали скупчення людей.

– В очах людей, які дійсно потребували цієї допомоги, я бачив подяку. Вони питали: «Ви з якої партії? Паспорт потрібно показувати?». Ми говорили, що не представляємо жодну партію і паспорт показувати не треба, просто беріть пакет, щастя і добра вам та дотримуйтесь умов карантину. Питання «З якої ви партії?» було постійно, і під час наших наступних роздач ледве не кожна друга людина запитувала, – розповідає Микола.

Він пояснює цю реакцію тим, що люди не вірять у добро і в те, що хтось безкоштовно без будь-якого зиску може чимось допомогти.

– І от саме нашим челенджем ми хотіли змінити ставлення людей до цього. Ми хотіли дати зрозуміти народу, що не все втрачено. Ми хотіли, щоб люди підхоплювали цю ідею, і такі люди були. Взагалі люди, яким ми привозили допомогу, дивувалися, що їм просто так роздають продукти, – каже Микола Грибанов.

Ніколи такого не бачили

Після того, як хлопці роздали перші пакети людям, буквально через пару годин Колі зателефонувала глава ОСББ. Вона зв’язалася зі своїми колегами і сказала, що є люди, які потребують допомоги. Це близько ста чоловік.

– Перші ці одинадцять наборів ми купили за свої гроші. Підрахували, у скільки обійдуться 100 наборів, – сума вийшла непідйомна. Особливо грошей не було, ми й так практично спустошили свої занички, оскільки сиділи без роботи. Про свою діяльність написали в соцмережах. І до нас підключився спортивний клуб, який закупав потрібні товари. Також у нашій діяльності допомогла мережа магазинів жіночого взуття. З ними домовилися про бартер – ми даємо антисептик, який кластимуть як подарунок до придбаного взуття, а вони нам купляють продукти за списком. Так ми з ними в період жорсткого карантину і співпрацювали, – ділиться Микола.

За тиждень хлопці об’їздили близько 100 людей. Це були самотні пенсіонери, люди з інвалідністю та багатодітні сім’ї. Основні набори були такі, як роздавали першим одинадцятьом людям. Утім багатодітним сім’ям дарували посилені набори. До основного переліку додавали цукерки, печиво, мандарини, та більше клали крупи і масла.

– Люди дякували, були в шоці, говорили, що ніколи на своєму життєвому шляху такого не зустрічали, – згадує Микола.

Потім хлопці розширили географію своєї діяльності, почали допомагати і жителям області. Першим місцем, де вони побували, був Кегичівський район. Там друзі познайомилися з дівчиною Таєю, у якої брат голова Кегичівської РДА Джамал Стаценко. Він надав список із близько 20 осіб, яким хлопці і розвезли пакети з продуктами.

Далі до благодійної акції хлопців долучилися дві громадські організації. Вони всі разом купили продуктові набори і відвезли їх у модульне містечко для вимушено переміщених осіб із зони ООС. Після цього хлопцям потрапив список нужденних з Вовчанського району, яким вони теж привезли ці набори. А далі челендж випадково підхопили у Панютиному – на батьківщині Миколи Грибанова.

– Я приїхав додому, до батьків. Пішов до магазину, там випадково розговорився з покупницею і розповів про наш челендж. Вона виявилася місцевою підприємницею і захотіла долучитися, сказала, що може дати гречку і макарони. Потім ще місцевий аграрій підключився, надав кілька повноцінних соцпакетів. У підсумку ми допомогли 20 людям з трьох населених пунктів Лозівського району – Панютине, Краснопавлівка, Царедарівка. В основному це були багатодітні сім’ї, – розповідає Микола.

Допомогти хочеться всім

Челендж «Бути добру» торкнувся ще двох куточків Харківщини. Хлопці в Інтернеті побачили новину про те, у багатодітної сім’ї з Мерефи згорів будинок. Вони направилися туди і передали їм продукти, плюс одяг, який назбирали небайдужі люди. А потім на 9 Травня вирішили поздоровити соцпакетами учасників Другої світової війни, які проживають у Куп’янську.

– Той день був для нас дуже емоційним. Ми, напевно, більше позитивних емоцій отримали, ніж ветерани. У кожної людини, до якої приїжджали, протягом години з інтересом слухали їх життєві історії. Були в гостях у ветерана, якому цьогоріч повинно виповнитися 100 років. Нам навіть учасник Другої світової війни віком десь 93–95 років грав на баяні, – згадує Микола.

У другій половині травня жорсткий карантин закінчився. Хлопці повернулися до своїх звичайних справ, їх діяльність стала не такою активною.

– Карантин ослабили, люди почали інтенсивно працювати і займатися своїми справами. Потрібно і нам було працювати, оскільки два місяці були у важких умовах. Я в цей час і за комунальні послуги не платив. Довелося виходити на роботу, знайшов підробіток, – розповідає Микола. – Люди досі пишуть, що потрібна допомога. Періодично відгукуємося, втім не так, як у період жорсткого карантину. Наразі збираємо речі і відвозимо їх у дорослі та дитячі інтернати. До них обов’язково додаємо антисептик.

Микола зазначає, якщо карантин знову буде, як спочатку, то вони повернуться до активної своєї діяльності. Також вони мають наміри допомогти людям, які постраждали через пожежу у Дворічанському районі, що почалася 2 вересня.

– Ми, звичайно, зберемо продукти та речі і відвеземо людям, – каже Микола. – Бажання відновити нашу активну діяльність величезне, але нам потрібна підтримка зі сторони, як то був бартер з взуттєвим магазином. Хочеться допомогти всім, але на це все треба гроші.

subscription
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини:
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини: