Кожен сніг і дощ – це стрес

Як починалися дощі та опалювальний сезон, 10-річна донька Наталії Томіліної Елеонора починала хворіти. Через вологу в квартирі дитині було важко дихати носом, у неї починався нежить.

 – Ми були частими гостями у своїй поліклініці. Вона перехворіла багато чим, зокрема і бронхітом. А через такі умови, в яких ми жили, у неї виник хронічний тонзиліт – цей діагноз їй поставили чотири року тому, – ділиться Наталія Томіліна. – Хворіючи, донька часто пропускала школу та майже не ходила в дитсадок. Немало грошей пішло і на лікування. Доводилося купувати найдорожчі сиропи та пігулки, оскільки дешевші їй не допомагали.

Немало грошей із сімейного бюджету Наталії йшло і на ремонт. Кожного року родина переклеювала шпалери, виводила цвіль тощо – і так протягом десяти років.

Заливало й сусідку Наталії по сходовій кліті Тетяну Атабієву, яка проживає в цьому будинку 11 років.

– Квартира сусідів у моєму тамбурі дуже сильно протікала, прямо по стінках вода текла. А про квартиру Наташі, де маленька дитина, я взагалі мовчу. Я не уявляю, як вони жили. Там постійний запах вогкості ніби, перебуваєш в погребі чи підвалі, – каже Тетяна Атабієва.

За її словами, великою проблемою було те, що вода текла в під’їзді по стінці, де висів електричний щиток.

– Ми жили дуже неспокійно. Люди боялися, що вода затече в щиток, і ми залишимося без світла, плюс заміна проводки влетить нам у копієчку. Тому, якщо вночі йшов дощ, я виходили на майданчик з ганчірками та відрами і все витирала. Взагалі, кожен сніг і дощ – це стрес, – ділиться пані Тетяна.

Наодинці з проблемою

Покрівля була проблемною від самого зведення будинку – а це майже 40 років. Жителі кажуть, що так трапилося, бо під час будівництва неправильно заклали дах. Увесь цей час люди переважно самі старалися розв’язувати проблему: промазували смолою, наймали бригади, комунальники трохи латали, втім капітального ремонту за це десятиріччя так і не було.

– З протіканням даху якось намагалися боротися тільки жителі дев’ятих поверхів. Інші жили за принципом: дах не мій, нехай вони і вирішують, – розповідає  Тетяна Мельник, жителька першого під’їзду і за сумісництвом голова ОСББ «Наш дом-2», в яке вирішили об’єднатися жителі цієї дев’ятиповерхівки.

Як розповідає Тетяна Атабієва, в її під’їзді люди свого часу згуртувалися, перекрили свою частину даху і забули про цю проблему на кілька років. Та  згодом дах знову став протікати.

– П’ять-шість років було більш-менш нормально, однак з 2016 знову все почалося, – розповідає пенсіонерка. – Ми та деякі під’їзди робили на горищі конструкцію, яка відводила воду в каналізацію. Тому завжди були на сторожі. Коли дощ починався, бігли на горище і дивилися, чи не впала наша конструкція, щоб вода не почала капати зі стелі.

Перший млинець – глевкий

Злагодженіше почали розв’язувати цю проблему з листопада 2016 року – саме тоді утворилося ОСББ «Наш дом-2». Люди подали проект ремонту покрівлі на обласний конкурс міні-проектів «Разом в майбутнє».

Однак виграти з першого разу ОСББ не вдалося, і жителі шостого під’їзду самі відремонтували покрівлю за свої кошти купили необхідний матеріал, а всі роботи проводили власноруч.

У 2017 році вони подали проект ремонту покрівлі другого і третього під’їзду на подібний місцевий конкурс «Місто своїми руками». І цей проект став переможцем. У ньому було закладено 60 тисяч гривень на реалізацію задуманого. Гроші витратили лише на матеріал, а всі роботи знову проводили не спеціалісти, а самі жителі будинку.

– На той момент ці роботи коштували десь 45 тисяч гривень – такі б гроші ми в короткий термін не зібрали. Тому довелося робити все самим, – каже Тетяна Мельник.

Приймали рішення всі разом

Жителі будинку на чолі з Тетяною Мельник продовжували шукати варіанти поліпшення своїх житлових умов. І наприкінці 2018 року громада знову вирішила зазнати удачу в обласному конкурсі «Разом в майбутнє».

– Рішення щодо участі у конкурсі ми приймали на загальних зборах. Я пояснювала, що цей конкурс – чудова можливість освоїти кругленьку суму грошей, яку власноруч зібрати просто не реально. Йшлося про 300 тисяч гривень – саме стільки прописано в проекті, – говорить голова ОСББ.

Щоб виграти, у заявці потрібно було детально описати проблему (скільки часу вона існує, як її розв’язували тощо) та додати кошторис (скільки коштуватиме матеріал, робота тощо). До цього прикріпили фото-докази покрівлі, горища та знімки з квартир. Коли проект оформили, його віднесли до відповідальної за це особи в Куп’янській міськраді. Там перевірили, щоб усе було оформлено правильно, після чого проект візував хтось з керівництва міськради. Коли проект був із підписом, Тетяна Мельник його відсканувала та підкріпила до анкети на участь у конкурсі.

Через кілька годин після реєстрації, прийшло повідомлення, що проект прийнято. Якщо в проекті чогось бракує, його електронною поштою повертають на доопрацювання. Є консультант, який у разі помилки, допомагає конкурсанту зробити все правильно. Жодних зауважень до проекту ківшарівців не було. І у січні 2019 року стало відомо, що вони перемогли. Втім гладко реалізувати цей проект не вдалося – у лютому стався конфлікт із підрядником.

– Спочатку йде кошторис приблизний, а потім – конкретний. У лютому фірма-підрядник, з якою ми домовлялися, приїхала робити кошторис. Спочатку казали, що це обійдеться у 280 тисяч гривень, а наприкінці зими оголосили цифру майже вполовину більшу – 400 тисяч. Це підвищення вони обумовили тим, що з 1 січня того року піднялася мінімальна зарплата. Підрядники не хотіли йти на поступки, й у результаті ми не зуміли знайти з ними спільну мову. Було дуже прикро: ми виграли, а тут таке, – ділиться Тетяна Мельник.

Згуртованість жителів

На допомогу громаді прийшла місцева влада. Начальниця Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Олександра Гарбузова запропонувала перекривати дах не руберойдом, як спочатку це передбачалося, а мембраною. Вона й допомогла знайти фірму-підрядника.

Загалом на реалізацію цього проекту було закладено 300 тисяч. Половину – 150 тисяч гривень – виділив обласний бюджет, 135 тисяч гривень – місцевий. Ще 15 тисяч – це кошти конкурсанта, а саме цього ОСББ. Всі мешканці будинку погодилися, щоб ці кошти взяли з рахунку об’єднання, на який вони щомісяця сплачують гроші. Та, за словами Тетяни Мельник, підсумкова сума все-одно виявилася більшою за початкову.

– Для ремонту покрівлі нам потрібно було 340 тисяч гривень. Жителі першого і сьомого під’їздів зрозуміли всю серйозність ситуації і погодилися ще скинутися грошима. Всі здавали, всі виявили згуртованість. Це стосується і фірми-підрядника. Вони не чекали, поки ми зберемо суму, якої бракувало, а робили на виплат. Ми швидко зібрали ці гроші і закрили борг, – каже Тетяна Мельник.

Як розповідає Тетяна Атабієва, яка збирала гроші з жителів свого першого під’їзду, кошти здали майже всі – 33 квартири з 36.

– Жителі здавали гроші згідно з квадратурою їх оселі. Трикімнатні квартири здавали близько тисячі гривень, а двокімнатні – близько 800 гривень. Можна сказати, що всі виявили згуртованість. Були навіть такі жителі, які у нас не живуть, утім через знайомих все-одно передавали гроші, –зауважує пенсіонерка.

Спокійне життя

Покрівлю відремонтували десь за півтора місяця – у середині липня все було готове.

– Я дуже задоволена, що покрили мембраною, а не руберойдом. Мембрана якісніша, вона не тріскається, а це дуже важливо. Фірма-підрядник нам дає вісім років гарантії роботи, і 25 років гарантія самого матеріалу. Це розв’язання проблеми на довгі роки, – зазначає Тетяна Мельник.

Як вона каже, люди просто в захваті від цього ремонту.

– Зробили добре, дуже подобається. За цей рік донька набагато менше хворіла і школу майже не пропускала. Вдома теж зробили ремонт, і тепер не турбуємося, що його кожного року треба буде переробляти, – підкреслює Наталія Томіліна.

Життя набагато спокійніше стало і у Тетяни Атабієвої.

– Тепер ми тільки радіємо дощику і сніжку. Цей ремонт приніс спокій у наше життя, – зазначає пенсіонерка.

Як каже Тетяна Мельник, після ремонту даху до своїх осель повертаються люди, які колись виїхали з будинку через постійні протікання.

– Десь роки три тому чоловік купив квартиру в сьомому під’їзді. Почав робити ремонт, поштукатурив і пофарбував стіни, як пішов дощ – усе залило. Він дуже засмутився через це і поїхав кудись. А от нещодавно телефонував і казав, що був удома, підіймався на дах – йому дуже все сподобалося. Збирається повертатися, – говорить Тетяна Мельник.

За словами голови ОСББ, секрет їх успіху криється в кількох речах.

– По-перше, ми активні, намагаємося всюди брати участь. По-друге, важливу роль у нашій перемозі зіграло те, що до цього успішно реалізували проект у рамках місцевого конкурсу. І, звісно, дуже важливо, як ти пишеш проект. Треба в усіх деталях розкривати й описувати проблему, – розповідає жінка. – І головне – залучати до проектів громадськість. Їх допомога у покращенні умов власного будинку перевертає свідомість – починають розуміти, що це їх будинок, а не міськради чи держави.

Після реалізації цього проекту в будинку залишилися два під’їзди з поганою покрівлею – четвертий і п’ятий.

Їх мешканці були не такими ініціативними за інших. Втім, коли побачили результат, теж захотіли такий ремонт.

Тож , ОСББ братиме участь у конкурсі й наступного року, бо перемога в «Разом в майбутнє» – це єдиний для них шанс зробити такий дорогий ремонт.