Кому лікарню: громади Харківщини ділять районні медичні заклади

Кому лікарню: громади Харківщини ділять районні медичні заклади

Майже півсотні медичних закладів у Харківській області мають перейти у власність громад. І як ці лікарні працюватимуть надалі – залежатиме від нових засновників. Одні сусідні громади вже почали домовлятися про співпрацю, щоб розвивати свою ЦРЛ. Доля інших лікарень поки що під знаком питання. «СК» дізнавався, яким може бути майбутнє переданих від районів медзакладів.

Пішли за податками

Якщо у власність громад на Харківщині вже передані всі заклади освіти, то процес передачі медичних закладів ще триває. В деяких громадах, окрім вторинної ланки, готуються до отримання й «первинки». Всього змінити засновника мають 49 закладів первинного та вторинного рівня медичної допомоги. Станом на 18 січня на рішення про передачу ще чекали 12 медичних закладів.

Заступник міністра розвитку громад і територій України В’ячеслав Негода зазначив, що порівняно з іншими сферами управління процес передачі лікарень складніший. За його словами, спочатку, коли розробляли концепцію реформи місцевого самоврядування, передбачалося, що у системи охорони здоров’я буде три рівні мережі: «первинка» – у громадах, «вторинка» – у підпорядкуванні районів, а третій рівень – у підпорядкуванні області. Проте згодом ситуація змінилася, і сьогодні, відповідно до бюджетного закону 907-ІХ, більшість податків перейшла на рівень громад. Тож і утримання об’єктів на своїх територіях – тепер справа громад.

– Лікарня передається в одну або декілька громад (жителі яких обслуговуються у певному закладі) – і громади повинні думати, як забезпечити функціонування цих лікарень. Зокрема, це можливо у рамках закону про співробітництво територіальних громад. До того ж заробітні плати (залежно від пакета медичних послуг) фінансуються з держбюджету. За місцевим самоврядуванням – утримання, комунальні послуги, інші поточні видатки. Частка фінансування з держбюджету в рази більша, ніж лікарні потребують від місцевого самоврядування, – наголосив В’ячеслав Негода під час відкритого діалогу «Новий адмінтерустрій – нова система управління: алгоритм дій комунальних медичних закладів та їх власників».

Водночас у Міністерстві охорони здоров’я України зауважили, що не всі громади готові брати на себе відповідальність за утримання лікарень «вторинки», хоча вартість комунальних послуг складає близько 8 % бюджету медзакладу.

– Раніше були райони, і у кожному працювала щонайменше одна лікарня. У вигляді субвенцій вони отримували 70 % з держбюджету. Після того, як почала працювати програма медичних гарантій (з 1 квітня 2020 року), органи місцевого самоврядування значно зменшили бюджет на лікарні у цільових програмах, порівняно з 2019 роком. Органи місцевого самоврядування прийняли для себе рішення, що все має фінансуватися з держбюджету. І зараз, у час пандемії, ми особливо бачимо цю проблему, – зазначила заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак.

Вона наголосила, що вкрай важливо зберегти та розвивати спроможну мережу надання медичної допомоги. Та застерегла від ситуації, коли фінансово спроможна громада буде розвивати дуже потужну лікарню на невеликій території. А тим часом менш спроможні громади змушені будуть утримувати лікарню, яка раніше була профінансована і добре працювала (на районному рівні), а зараз через брак коштів не має можливості функціонувати.

Також заступниця міністра охорони здоров’я закликала громади не змінювати статус медзакладів при їх переході у комунальну власність і максимально зберегти медичний персонал.

Читайте також: Пологове відділення Слобожанської лікарні опинилося на межі закриття

Досвід громад

Першою серед створених у Харківській області громад (тоді ще ОТГ) районну лікарню до себе забрала Коломацька селищна громада. У 2017 році громада об’єднала весь район.

– Три роки тому ми пройшли той шлях, який зараз проходить більшість громад, – забрали у свою власність районну лікарню. Вона потрібна для громади, бо там є лабораторія, рентген, УЗД. Наразі у нас в одній будівлі розташовані і первинна медицина, і вторинна. Якихось складнощів на цьому шляху в нас не було, район віддав – громада забрала. Згодом лікарня перейшла на прямі відносини з НСЗУ, але цих коштів не вистачає, тож громада постійно допомагає. Сплачуємо за енергоносії, даємо кошти на лікарські засоби, виділяємо кошти на гемодіаліз, за потреби виділяємо кошти на ремонт тощо, – розповів «СК» Коломацький селищний голова Володимир Гуртовий.

Однак не всі утворені громади на Харківщині об’єднали цілий район. І фахівці застерігають, що в деяких колишніх невеликих районах, де утворилося по кілька громад, можуть виникнути складнощі з фінансуванням лікарні. Бо не всі можуть погодитися на співфінансування медзакладу.

Питання подальшої співпраці в утриманні медицини вже вирішили три громади колишнього Первомайського району – Первомайська, Олексіївська та Біляївська. Районна лікарня і надалі обслуговуватиме жителів усіх цих громад. Тут спрацювали на випередження, ще до впровадження реформи місцевого самоврядування Первомайська районна лікарня змінила засновника – з райради на міську раду.

– Ми розуміли, що реформа неминуча, тож район вийшов зі складу засновників. Жодних проблем не було, – зазначив Первомайський міський голова Микола Бакшеєв. – Сьогодні лікарня працює з Національною службою здоров’я. Грошей, що виділяє НСЗУ, вистачає на заробітну плату та на закупку медикаментів. А всі комунальні послуги сплачує громада. За рахунок бюджету розвитку закупляємо нове обладнання.

Фото: ТРК "Надія"

У минулому році громада на лікарню витратила близько 14 мільйонів гривень: близько 2 мільйонів – оплата енергоносіїв, 12 мільйонів гривень – закупка обладнання. За словами Миколи Бакшеєва, такі суми на фінансування лікарні витрачаються не щороку.

– Ми спеціально купляли для лікарні обладнання, щоб вона могла надавати більше пакетів послуг за контрактом з НСЗУ. До речі, частина грошей на закупку обладнання була проєктна, тобто з бюджетів різних рівнів. Частина грошей – з обласного бюджету (перемога в обласному конкурсі «Разом в майбутнє»), частина грошей – від Міністерства окупованих територій. Тобто був достатньо широкий спектр джерел для фінансування, – пояснив Микола Бакшеєв.

Нагадаємо, що під час укладання договору із закладами охорони здоров’я Національна служба здоров’я висуває вимоги. І за відповідність закладу цим вимогам відповідає місцева влада. Чим більше якісних медичних послуг, тим більше контрактованих пакетів від НСЗУ, відповідно лікарня отримує більше грошей від держави. Тому в Первомайському і стараються модернізувати обладнання. Надалі до цього залучатимуться і сусіди – Олексіївська та Біляївська громади.

– Ми домовилися про співробітництво. Для лікарні потрібно ще придбати обладнання. Тож із сусідами будемо разом подавати свій проєкт на обласний конкурс «Разом в майбутнє», щоб придбати УЗД-апарат з акушерсько-гінекологічним датчиком. Хочемо прийняти суспільну програму з покращення демографічного стану і в рамках неї працювати, – уточнив голова Первомайської міської ради.

Різні варіанти

Проте на Харківщині є громади, які самостійно фінансування районної лікарні навряд чи потягнуть. У Харківській ОДА це розуміють, тож пропонують кілька варіантів для подальшого існування районних лікарень, що сьогодні опинилися у зоні ризику.

– У нас є лікарні двох типів – опорні, які сьогодні законтрактовані з НСЗУ (5 – у Харкові, 11 – у районах області), та невеликі районні лікарні, де 30– 40 ліжок. Зрозуміло, що останні не можуть надати великий спектр послуг, і якщо навіть вони законтрактуються на якийсь один пакет з НСЗУ, то все одно цих коштів буде недостатньо для того, щоб надати гідну оплату медичним працівникам, – прокоментував ситуацію заступник голови ХОДА Тарас Пастух.

Водночас він зазначив, що варіантів подальшого існування таких лікарень може бути кілька. По-перше, медзаклади можуть розпочати співпрацю з опорними лікарнями і бути їх філіалами. Для цього потрібна добра воля кількох сторін – медзакладів та органів місцевого самоврядування.

Другий варіант – перетворення лікарні на невеликий медичний центр для «первинки». Тобто там будуть працювати лікарі первинної медичної допомоги з можливістю забезпечити денний стаціонар. Знову ж таки все залежатиме від рішення органів місцевого самоврядування, а також від спроможності громади утримувати такий заклад.

– Ми також розглядаємо співпрацю районних лікарень з обласними медичними закладами. Тобто спочатку пацієнти отримуватимуть високоспеціалізовану допомогу в обласних закладах, а потім проходитимуть повну реабілітацію вже безпосередньо ближче до дому. Наприклад, після ортопедичних операцій не потрібно буде утримувати пацієнта в спеціалізованому закладі, зате проводити доліковування в районній лікарні, – озвучив один з варіантів Тарас Пастух.

За словами заступника голови ХОДА, у Харківській області процес передачі лікарень громадам триває нормально. Щоправда, виникали деякі труднощі у колишньому Нововодолазькому районі. Нагадаємо, в районі утворилося дві громади – Нововодолазька та Старовірівська, які за новим адміністративно-територіальним устроєм потрапили до різних районів – Харківського та Красноградського відповідно.

Вже домовилися

Як зазначили «СК» у Нововодолазькій селищній раді, обидві громади претендували на районний Центр первинної медико-санітарної допомоги. Справа в тому, що амбулаторії та ФАПи районного ЦПМСД розташовані на територіях Нововодолазької та Старовірівської громад. Проте у цьому питанні сусіди вже дійшли згоди. Старовірівська громада забирає собі юридичну особу, майно та приміщення, що розташовані на її території, а Нововодолазька – майно і приміщення, що розташовані у них.

Щодо районної лікарні, то вона має перейти до Нововодолазької громади.

– Зі свого боку ми зробили все, щоб це відбулося якомога швидше, – наголосив очільник Нововодолазької громади Олександр Єсін. – Депутати Нововодолазької селищної ради надали згоду прийняти у власність громади районну лікарню. Відповідні рішення були прийняті на позачергових сесіях: 31 грудня 2020 року – дали згоду отримати у власність юридичну особу, а 12 січня 2021 року – на отримання у свою власність рухомого та нерухомого майна й транспорту районної лікарні. Наразі чекаємо на відповідне рішення Харківської районної ради. У наших планах – лише покращення роботи ЦРЛ і надання якіснішої послуги вторинної медицини.

У Харківській районній раді «СК» повідомили, що наразі (станом на 20 січня) лише Дергачівська громада отримала у свою власність ЦРЛ (це одна з опорних лікарень Харківщини). По всіх інших громадах районна рада готує проєкти рішень щодо передачі медичних закладів. Нововодолазькій та Мереф’янській громадам мають передати Центральні районні лікарні (Мереф’янська лікарня – входить до списку опорних медзакладів Харківщини). А Південноміській, Роганській та Липецькій громадам віддадуть на баланс Центри первинної допомоги.

– Від одних громад ми вже отримали всі необхідні документи, від інших ще чекаємо. Питання щодо передачі лікарень розглядатимемо на наступній сесії Харківської районної ради, яка має відбутися на початку лютого, – повідомив заступник голови Харківської районної ради Роман Шейка.

Читайте також: На Харківщині запустили ліквідацію двадцяти РДА

Матерiaли по темі

Автор: Юлія Шматченко
subscription
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини:
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини: